Групування витрат за статтями калькуляції здійснюється для:
1) Обґрунтування ціни на вироби.
2) Обчислення рентабельності виробів.
3) Аналізу собівартості однакових виробів на різних підприємствах.
4) Визначення ефективності заходів по зниженню витрат.
Калькулювання – процес обчислення собівартості окремих виробів.
Стаття калькуляції об’єднує витрати, які є однорідні за економічним призначенням і місцем виникнення.
Калькулювання передбачає визначення об’єкту калькуляції і калькуляційної одиниці.
Об’єкт калькулювання – та продукція, роботи чи послуги, собівартість яких обчислюється.
Калькуляційна одиниця – одиниця кількісного вимірювання об’єкта калькулювання (наприклад, один автомобіль, одна тонна вугілля, одна кіловат-година).
Калькулювання здійснюється за галузевими методичними рекомендаціями з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції, які затверджуються міністерством економіки (див. щотижневик „Все про бухгалтерський облік” №76, 2002 рік).
|
|
Перелік статей калькуляції залежить від профілю виробництва (підприємства), його спеціалізації, характеру виробленої продукції, різноманітності технологічних процесів, ступеня економічної однорідності витрат і визначається галузевими інструкціями.
Методи калькулювання
В господарській практиці застосовують різні методи калькулювання, але перед усім розрізняють калькулювання за повними та неповними витратами.
Калькулювання за повними витратами передбачає, що всі витрати, пов’язані з виробництвом і продажем продукції, включаються в калькуляцію (вітчизняна практика).
У світовій практиці достатньо поширеним є метод калькулювання за неповними витратами, коли в калькуляцію включаються не всі витрати на виробництво і збут продукції.
Частина непрямих витрат (адміністративні витрати та витрати на збут) не включається в собівартість продукції, а в процесі визначення прибутку відраховуються безпосередньо із виручки:
Пр = ГрВ – Сn – ПДВ
Пр = ГрВ – Адм.В – Збут – Ср – ПДВ
Класичним методом калькулювання за неповними витратами є метод „direct-cost”, коли на собівартість окремих виробів відносяться лише прямі витрати, а непрямі відносяться на витрати періоду.