Тема 10. Держава і право Японії нового періоду

Методичні вказівки:

У період правління Бакумацу (династії Токугава, 1603-1867 рр.) фактичним правителем Японії був диктатор - сегун. Імператора практично усунено від участі в політичному житті країни. Сегунат разом зі своїми прямими васалами володів четвертою частиною земельних угідь країни. Решта землі перебувала в денному користуванні великих феодалів-князів (дайме) (приблизно 260 князівств у ХУШ-ХІХ століттях). Сегун і дайме, як уособлення феодального ладу, що гальмували розвиток буржуазних відносин, спричинили незадоволення суспільства. Боротьба проти сегунату Токугави та великих феодалів, на яких він спирався, стає тією ідейною платформою, на якій відбувається зближення різноманітних антиурядових сил - широких мас селянства та міської бідноти, торговельно-промислової буржуазії й нижчих верств радикально налаштованого дворянства, придворної аристократії, опозиційне налаштованих великих феодалів та ін.

Питання для підготовки

1. Суспільний та державний лад Японії епохи Середньовіччя.

2. Революція Мейдзи. Реформи державного управління, аграрна, правова, освітня.

3. Механізм державної влади реформованої Японії.

4. Характерні риси японського права. Джерела права.

Конституція Японії 1889 р.

Література

1. Бикс Г. Хирохито и создание современной Японии. – М.: А.С.Т., 2002. – 576 с.

2. Галкин И. С. Япония (1870–1914 гг.). – М., 1950.

3. Жуков Е. М. Япония в 1868 – 1914 годах. – М., 1941. – 22 с.

4. Квигли Г. Правительство и политическая жизнь Японии. – М., 1934. – 319 с.

5. Конституция Японской империи // Конституции буржуазных стран. – М., 1935. – Т. 1.

6. Латышев И. А. Государственный строй Японии. – М.: Госюриздат, 1956. – 94 с.

7. Мацуока Х. Особенности японского феодализма – М., 1970. 13 с.

8. Мещеряков А. Н. Император Мэйдзи и его Япония. – М.: Наталис: Рипол Классик, 2006. – 736 с.

9. Норман Г. Становление капиталистической Японии. Экономические и политические проблемы периода Мейдзи – М., 1952

10. Попов К. А. Законодательный акты средневековой Японии. – М., 1984.

11. Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.

12. Селезнев Н. А. Всеобщая история государства и права зарубежных стран. Государство и право Японии 1868 – 1918 гг. – М., 1960

13. Тояма С. Мейдзи исин. – М., 1959. – 354 с.

14. Эйдус Х. Т. Мейдзи исин как незавершенная буржуазная революция в Японии. – М., 1960.

15. Эйдус Х. Т. История Японии с древнейших времен до наших дней. – М., 1968. – 224 с.

16. Эйдус Х. Т. Очерки новой и новейшей истории Японии. – М., 1955. - 336 с.

Тестові завдання

1. Становлення буржуазної держави в Японії пов’язано з:

а) революцією; в) еволюцією феодалізму;

б) реформами «згори»; г) з «рисовими бунтами».

2. Головною причиною відсталості Японії до ХІХ ст. була:

а) самоізоляція; в) політика мікадо;

б) колоніальна залежність; г) нестача природних ресурсів.

3. Хто був фактичним правителем феодальної Японії з ХІІ до середини ХІХ ст.:

а) мікадо; в) сьогун;

б) самурай; г) камікадзе.

4. Військовий правитель Японії називався:

а) самурай; в) мікадо;

б) сьогун; г) даймьо.

5. Що означає формула «сі-но-ко-сю»:

а) органи влади феодальної Японії;

б) стани суспільства;

в) феодальна драбина;

г) Цивільний кодекс Японії.

6. Якого стану не існувало у феодальній Японії згідно формули «сі-но-ко-сю»:

а) самураї (феодали); г) ремісники;

б) міщани; д) торговці.

в) селяни;

7. Як називалися князі феодальної Японії:

а) самураї; в) мікадо;

б) сьогуни; г) даймьо.

8. Поштовхом до революції Мейдзі стала:

а) криза феодалізму; в) зовнішня політика сьогунату;

б) зміна імператора; г) «рисові бунти».

9. Після революції Мейдзі Японія перетворилася на:

а) президентську республіку; в) конституційну монархію;

б) парламентську республіку; г) абсолютну монархію.

10. Революція Мейдзі в Японії отримала свою назву за:

а) роком у східному календарі;

б) іменем вождя повстанців;

в) ім’ям останнього сьогуна з роду Токугава;

г) тронним ім’ям імператора Муцухіто.

11. Якого положення не було в маніфесті японського імператора від 9 грудня 1867 р.:

а) повернення влади імператору;

б) скасування сьогунату і посад регентів при імператорі;

в) оголошення війни сьогуну;

г) проголошення нового політичного курсу під галами повернення до старих традицій.

12. Імператор Японії називався:

а) самурай; в) мікадо;

б) сьогун; г) даймьо.