Зміни соціального складу населення України в 20—30-і РР. Матеріальне становище трудящих

30-і роки характеризуються завершенням становлен­ня адміністративно-командної системи та складними соціально - економічними і міжнародними процесами, в яких доводилося існувати Україні в складі Союзу РСР. Вони, ці процеси, зумовили зміни в соціальній структурі населення.

Розвиток народного господарства за планами 1-х п'ятирічок, формування єдиного народногосподарського комплексу з усіма його збоченнями, надмірна індустрі­алізація за рахунок сільського господарства, причому всі ці процеси керувалися з Центру, з Москви, супровод­жувалися кількісними і якісними змінами в складі ро­бітничого класу. Його чисельність з 1928 по 1940 рр. зросла з 1770 тис. чоловік до 4578 тис., тобто зросла в 2,6 рази.

Потрібно підкреслити, що поповнення робітничого класу відбувалося в основному за рахунок селянства. Найбільша кількість їх вливалася у вугільну промисло­вість, найменша — в машинобудівництво, де потрібний був високий освітній рівень і професійна підготовка. Ор­ганізація праці, рівень її механізації, масове вливання до складу робітничого класу молоді із села затримува­ли процес росту кваліфікації робітничого класу.

Глибокі соціальні зміни відбулися і в середовищі се­лянства. На рубежі 20—30-х років сталінщина здійсни­ла насильницьку колективізацію. Виникло єдине соці­альне середовище — колгоспне селянство, яке в 1940 ро­ці складало половину населення України.

Водночас здійснювалося примусове розкуркулювання, яке позначилося на долях сотень тисяч селян. Знач­на частина їх була виселена за межі республіки. Пост­раждали під час цієї рознузданої кампанії також серед­няки і бідняки. Мільйони з них загинули від хлібозаго­тівельної політики, яку проводив Центр вольовим мето­дом. Від голоду 1932—1933 рр. та масових репресій за­гинуло до 9 млн. представників цього соціального про­шарку населення.

Демографічна ситуація в Україні набула катастро­фічних рис. В 1927 р. в українському селі народилося (і50 тис. дітей, а в 1935 р.—80 тис. Українське село, по суті справи, з його звичаями і традиціями, як соціаль­ний феномен, перестало існувати.

Відбувалися відчутні зміни кількісного і якісного ха­рактеру і в середовищі службовців, їх кількість за 10 років (до 1940 р.) зросла в 3,6 раза і досягла 2 млн., 25 % з них мали вищу або середню спеціальну освіту. Разом з тим, в народному господарстві не вистачало ди­пломованих спеціалістів в промисловості, сільському господарстві, науці. Нехватка їх істотно загострилася внаслідок сталінських репресій.

В 30-х роках відбувалися істотні зміни в життєвому рівні трудящих: збільшилася зарплата низькооплачуваним категоріям робітників, ще більше вона зросла у службовців держустанов. Адміністративна система тур­бувалася про свої кадри.

Добавкою до реальних доходів населення стали гро­мадські фонди споживання. З них виплачувалися пен­сії, відпустки, утримували заклади охорони здоров'я, ос­віти, культури. До 1930 р. було ліквідовано безробіття.

Проте індустріалізація, жорсткий режим економіки, зменшення асігнувань на соціальну сферу гарантували тільки мінімум добробуту.

В кінці 20-х років з'явилися значні труднощі в забез­печенні трудящих товарами народного вжитку. В 1929 році була введена карткова система на продуктові та промислові товари. Значно зросли ціни на предмети вжитку, хоча для службовців товари відпускалися за зниженими цінами, переслідувалася цим далека мета: за таку підкормку потрібно було бездоганно служити режиму.

Серйозною була житлова проблема. В одну квартиру заселялося декілька сімей, найбільш розповсюджени­ми видами житла були гуртожитки й бараки, як пра­вило, без всіляких комунальних зручностей.

Карткова система була скасована в 1935 році. Таким чином, в кінці 30-х років відбувалися позитив­ні зміни у виконанні соціальних програм. Водночас в ці роки не можна було не відчувати як сталінська полі­тика перетворювала людину в знаряддя досягнення будь-яких економічних чи політичних цілей.

Запитання:

.1. Що таке сталінізм?

2. Коли склався сталінський репресивний апарат і якими були його ключові завдання?

3. Коли почалися сталінські репресії в Україні?

4. Що Ви знаєте про т. зв. справи «СВУ», «Промпартії», «УНЦ», «УВО»?

5. На що були спрямовані масові репресії партійних та держав­них діячів?

6. Які наслідки знищення командного складу РСЧА?

7. Чи міг Сталін сам реалізувати свою репресивну «політику» і «практику»? Хто був його активним помічником?

8. Охарактеризуйте політичну обстановку в Україні, що пере­дувала згортанню українізації.

9. Що Ви знаєте про боротьбу Сталіна та його поплічників з т. зв. «українським буржуазним націоналізмом»?

10. В чому полягав рішучий поворот Москви у національній по­літиці щодо України?

11. До яких наслідків привело згортання українізації в 30-х ро­ках? Яке значення має сьогодні знання цього «історичного досвіду»?

12. Чим були викликані кількісні й якісні зміни, що відбувалися із складі робітничого класу?

13. Як голодомор 19,32—1933 рр. вплинув на зміну соціального складу населення України?

14. Чому в 30-і роки попри істотні зміни в життєвому рівні тру­дящих (на кращу сторону), людина перетворювалася в знаряддя до­сягнення будь-яких цілей?