Тема №1. Поняття й структура криміналістичної методики як частини криміналістики

Під час підготовки до заняття Студентам необхідно уяснити, що криміналістична методика – це розділ криміналістики,який вивчає закономірності механізму вчинення кримінальних правопорушень окремих видів і закономірності їх розслідування та із залученням положень інших наук розробляє теоретичні положення та практичні рекомендації з розслідування окремих видів правопорушень з урахуванням їх особливостей. Тобто методика є сукупністю своєрідних програм розслідування правопорушень. Криміналістична методика визначає алгоритм процесуальних дій і організаційних заходів при розкритті, розслідуванні та попередженні правопорушень окремих видів (груп). Окрім того, методика визначає тактичні особливості проведення окремих слідчих (розшукових) дій з урахуванням слідчих ситуацій, які можуть скластися на певному етапі розслідування конкретного виду правопорушення. Саме тому в криміналістичній науці методику виділяють як особливу частину, а загальні положення, криміналістичну техніку та тактику – як загальну частину криміналістики.

Необхідно вивчити структуру криміналістичної методики, яка складається із загальних положень та методики розслідування кримінальних правопорушень окремих видів (часткових (окремих) методик). Важливо усвідомити критерії видового розподілу криміналістичних методик.

Студенти повинні засвоїти елементи часткової криміналістичної методики та охарактеризувати кожен із них. Як відомо методика розслідування правопорушення окремого виду складається з таких елементів як криміналістична характеристика, початок досудового розслідування і тактичні завдання, типові слідчі ситуації розслідування кримінальних правопорушень і відповідний їм алгоритм заходів, особливості тактики проведення окремих слідчих (розшуковуих) дій при розслідуванні правопорушень окремого виду, профілактична діяльність слідчого. Проте може зустрічатися й усічена структура окремої методики – коли відсутній останній її елемент (профілактична діяльність).

Під час розгляду криміналістичної характеристики кримінальних правопорушень (злочинів) як структурного елементу часткової методики необхідно знати її поняття, завдання та структуру. Варто усвідомити як співвідносяться криміналістична характеристика, предмет доказування у кримінальномупровадженні й тактичні завдання розслідування. Важливо засвоїти практичне використання знань про елементи криміналістичної характрестики правопорушень (злочинів) окремого виду в процесі розкриття та розслідування кримінальних правопопрушень. Зокрема, слід розглянути вплив криміналістичної характеристики на процес планування розслідування (висунення версій).

Обов’язково потрібно повернутися до положень криміналістичної тактики під час характеристики елементів методики. Акцентувати увагу на ситуаційній обумовленості розслідування в цілому та відповідно місце слідчих ситуацій у криміналістичній методиці. Необхідно усвідомити, що алгоритм заходів перебуває в прямій залежності від слідчої ситуації, що склалася. Слідчі ситуації складаються з ряду факторів. Студентам необхідно вказати які це фактори і яким чином вони впливаються на процес розслідування.

Важливо засвоїти сутність профілактичної діяльності та її основні напрями. Особливо необхідно звернутися до понять «криміногенні фактори (детермінанти)», «причини правопорушення», «умови правопорушення». Розглянути основні криміналістичні засоби здійснення профілактичної діяльності під час розслідування конкретного кримінального правопорушення. Варто розуміти, що така діяльність не повинна носити формальний характер. Вона повинна бути спрямованою на усунення чи ослаблення криміногенних факторів, що породили порушення конкретного виду.

Необхідно розглянути зв’язок планування та організації розслідування правопорушень із елементами криміналістичної методики.

Питання для самоконтролю:

1. Криміналістична методика: поняття, завдання та види.

2. Структура методики розслідування злочинів окремого виду.

3. Профілактична діяльність слідчого (дізнавача) при розслідуванні злочинів.

Теми рефератів:

1.Поняття криміналістичної характеристики злочинів окремого виду та її місце в структурі методики розслідування.

2.Співвідношення понять «криміналістична характеристика злочинів» і «предмет доказування».

3.Ситуаційний підхід у розслідуванні злочинів.

4.Роль співробітників оперативного апарату в профілактичній діяльності при розслідуванні злочинів.

5.Дослідча перевірка як запорука успішного розкриття та розслідування злочинів.

Література

1. Ахмедшин Р.Л. Криминалистическая характеристика преступления – основное направление систематизации криминалистически значимой информации о преступном событии / Р. Л.Ахмедшин // «Черные дыры» в российском законодательстве. – 2006. – №2. – С.317-325.

2. Журавель В. А. Слідча профілактика економічних злочинів (із практики застосування ст.ст. 23 і 23¹ КПК України) / В. А. Журавель, А. Ф. Волобуєв // Питання боротьби зі злочинністю: [збірник наук. Праць]. – Випуск 11. – Х.: Вид-во «Кроссроуд». – С.137-143.

3. Колесниченко А. Н. Криминалистическая характеристика преступлений: [учебное пособие] / А. Н. Колесниченко, В. Е. Коновалова. – Х.: Харьковский юрид. ин-т, 1985. – 93с.

4. Курс криминалистики: в 3 т. /[под ред. О.Н. Коршуновой и А.А. Степанова]. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2004 –.– Т.3: Криминалистическая методика. Методика расследования преступлений в сфере экономики, взяточничества и компьютерных преступлений. – 2004.– 573с.

5. Лук’янчиков Є.Д. Щодо співвідношення предмета доказування та криміналістичної характеристики злочинів / Є. Д. Лук’янчиков // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ. – 2001. – №1. – С.26-33.

6. Назаров С. А. О соотношении криминалистической характеристики и механизма преступления / С. А. Назаров // Вестник криминалистики. – 2004. – Выпуск 2 (10). – С. 18-20.

1. Омельченко О. Подання слідчого як засіб усунення причин та умов, які сприяли вчиненню злочинів / О. Омельченко // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – №9. – С. 92-94.

8. Старушкевич А. В. Криміналістична характеристика злочинів: [навчальний посібник] / Старушкевич А. В. – К.: НТВ “Правник” – НАВСУ, 1997. – 41 с.

9. Харламова Ю. Н. Криминалистическая методика и квалификация преступлений / Ю. Н. Харламова // Вестник криминалистики. – 2004. – Выпуск 2(10). – С.84-88.

10. Челышева О.В. Механизм преступления и криминалистическая характеристика / О. В. Челышева // Вестник криминалистики. – 2004. – Выпуск 2 (10). – С. 11-17.

11. Облаков А.Ф. Криминалистическая характеристика преступлений и криминалистические ситуации: учеб. пособие. – Хабаровск:Хабаров. высш. шк. МВД СССР, 1985. – 88 с.

12. Драпкин Л.Я. Разрешение проблемных ситуаций в процессе расследования: учеб. пособие. – Свердловск, 1985. – 72 с.

13. Уткин М.С. Некоторые вопросы общей методики расследования преступлений: лекция. – Омск:НИ и РИО Омской высш. шк. милиции МВД СССР, 1986. – 28 с.

1. Радаев В.В. Криминалистическая характеристика преступлений и ее использование в следственной практике: лекция. – Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1987. – 24 с.

15. Соловьев А.Б. Следственные действия на первоначальном этапе расследования преступлений: метод. пособие. – М.:Б.и., 1995. – 40 с.

16. Волобуєв А.Ф. Загальні положення криміналістичної методики: лекція. – Х., 1996. – 36 с.

1. Бахин В.П. Криминалистическая методика: лекция. – К.: Б.и., 1999. – 18 с.
2. Смелік В.Б. Комплексний підхід до системності криміналістичної методики / В.Б. Смелік // Право і безпека. - 2003. - №2. - Х., 2002. - С.138-142.
3. Щербаковский С.М. Специальные знания в структуре частных криминалистических методик / С.М. Щербаковський // Сучасні судово-експертні технології в кримінальному і цивільному судочинстві. - Х., 2003. - С.216-219.

Тема №2. Криміналістичні версії, планування й організація розслідування злочинів.

Під час розгляду вказаної теми необхідно засвоїти, що планування – це розумова діяльність органу дізнання (слідчого), що полягає у побудові версій стосовно події правопорушення, визначенні кола обставин, що підлягають доказуванню, а також у визначенні слідчих (розшукових) і організаційних заходів, які слід вжити з метою перевірки висунутих версій, їх виконавців і строків проведення. Така діяльність базується на принципах обґрунтованості, індивідуальності та динамічності. Результати такої розумової діяльності висвітлюються в плані.

Важливим питанням є правила планування. Зокрема, у першу чергу необхідно планувати проведення невідкладних слідчих (розшукових) дій, запізнення з якими може призвести до втрати доказів (знищення або пошкодження слідів злочину); необхідно проводити як можна раніше дії, що потребують великих затрат часу (призначення експертиз, проведення ревізій); необхідно як можна скоріше проводити дії, результати яких мають значення для перевірки всіх або кількох висунутих версій; з можливих слідчих дій першими необхідно проводити ті, які можуть дати найбільш достовірні докази (наприклад, черговість допиту підозрюваних-співучасників слід визначити з урахуванням вірогідності одержання правдивих і повних свідчень від когось із них, щоб потім ці свідчення використати під час допиту інших).

Студенти повинні вивчити види планів, що складаються. При проведенні розслідування СОГ складаються два види планів – загальний та окремі. Слідчий у своїй діяльності складає плани-графіки на день, тиждень, місяць. Тобто він об’єднує плани розслідування у кожній кримінальній справі в один зведений план роботи у всіх справах, що знаходяться в його провадженні, на певний проміжок часу. Таке планування прийнято називати календарним.

Окрім того, необхідно розрізняти планування розслідування по окремій кримінальній справі; планування роботи слідчого по групі кримінальних справ та планування проведення окремої слідчої (розшукової) дії.

Варто на занятті пригадати основні положення криміналістичної версії та розглянути їх через призму планування. Потрібно розглянути зв’язок стадій побудови версій із плануванням слідчих (розшукових) дій.

Студентам необхідно вивчити основні принципи планування розслідування правопорушень слідчо-оперативною групою. Особливу увагу слід приділити питанню розподілу обов’язків між членами СОГ, розподілу слідчої та оперативно-розшукової роботи.

Розглядаючи питання про організацію розслідування порушень слід засвоїти, що це діяльність із створення сприятливих умов для виконання запланованих заходів, забезпечення процесу розслідування необхідними силами та засобами. Для кращого усвідомлення сутності організації розслідування Студентам при підготовці до практичного заняття потрібно ознайомитися із наступною нормативно-правовою базою діяльності підрозділів МВС України:

1) Інструкцією з організації діяльності органів досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України, затвердженою наказом МВС України від 09.08.2012 № 686;

2) Інструкцією з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень, затвердженою наказом МВС України від 14.08.2012 № 700;

3) Положенням про основи організації розкриття органами внутрішніх справ України злочинів загально кримінальної спрямованості, затвердженим наказом МВС України від 24.09.2010 № 456.

Належить розглянути організацію розслідування злочинів за такими напрямками – взаємодія оперативного апарату зі слідчим, використання допомоги спеціаліста, використання допомоги засобів масової інформації та громадськості та матеріально-технічне забезпечення розкриття та розслідування злочинів. При цьому необхідно назвати і розкрити зміст принципів взаємодії, розглянути порядок реалізації оперативних матеріалів з порушенням кримінальної справи, порядок формування слідчо-оперативної групи для виїзду на огляд місця події, порядок формування слідчо-оперативної групи для розслідування складних кримінальних справ, а також порядок взаємовідносин слідчого та оперативних працівників, їх права та обов`язки.

Питання для самоконтролю:

1. Поняття, принципи, види та значення планування розслідування злочинів.

2. Правила планування розслідування злочинів.

3. Версії та їх місце в плануванні розслідування злочину. Структура письмового плану розслідування.

4. Планування роботи слідчо-оперативної групи та по групі кримінальних справ.

5. Організація розслідування злочинів: поняття, зміст і значення.

Теми рефератів:

1. Слідчі версії та планування при розслідуванні злочинів.

2.Особливості планування й організації розслідування злочину слідчо-оперативною групою.

3. Організаційні засади взаємодії оперативного апарату та слідчого при розкритті, розслідуванні та попередженні злочинів.

Література

1. Колесников И.И. Организация расследования преступлений, совершаемых преступными группами: лекция. – М.: Акад. МВД СССР, 1992. – 40 с.

2. Теория и практика планирования расследования преступлений: учеб. пособие. – Луганск: РИО ЛАВД, 2002. – 90 с.

3. Кузьмин С.В. Принцип уникальности планирования расследования / С.В. Кузьмин // Вестник криминалистики. - 2004. - № 4. - С.48-54.

4. Лозинский Т. Применение криминалистических средств для выдвижения версий / Т. Лозинский // Профессионал. - 2004. - № 6. - С. 24-28.

5. Кузьмин С.В. История развития научных представлений о планировании расследования преступлений в российской, советской и зарубежной криминалистике / С.В. Кузьмин // Вестник криминалистики. - 2005. - № 2. - С. 65-77.

6. Клепа Є. Слідчі версії та планування при розслідуванні злочинів у сфері господарської діяльності / Є. Клепа // Підприємництво, господарство і право. - 2005. - № 9. - С.154-157.

7. Романюк Б.В. Питання версії у розслідуванні злочинів, вчинених організованними злочинними об'єднаннями / Б.В. Романюк // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). - 2005. - № 12. - С.91-103.