6.1. Ефективність, практичне застосування та прийнятність обробки рук залежать від методу та супутніх умов обробки, які є в закладі охорони здоров’я.
6.2. Звичайне миття має низьку ефективність щодо усунення як транзиторних, так і резидентних мікроорганізмів. При цьому мікроорганізми не гинуть, а з бризками води потрапляють на поверхню раковин, одяг персоналу, навколишні поверхні.
6.3. В процесі миття можливе вторинне забруднення рук мікроорганізмами з водопровідної води.
6.4. Звичайне миття негативно діє на шкіру рук, оскільки вода, особливо гаряча, та миючий засіб призводять до порушення поверхневого водно-жирового шару шкіри, що посилює проникнення детергенту в епідерміс. Часте миття з детергентом призводить до набряку шкіри, пошкодженню епітелію рогового шару, вимиванню жирів та природних волого-утримуючих факторів, що може привести до подразнення шкіри та викликати КД.
6.5. Гігієнічна антисептика рук має декілька практичних переваг, порівняно з миттям (табл.1), що дозволяє рекомендувати її до широкого практичного застосування.
Таблиця 1.
Переваги гігієнічної антисептики рук спиртовими антисептиками порівняно зі звичайним миттям
Показники | Гігієнічна антисептика | Звичайне миття |
Наявність води | не потрібно | потрібно |
Наявність умивальників | не потрібно | потрібно |
Тривалість процедури | 30 с | 30 с – 2 хв. |
Наявність рушників | не потрібно | потрібно |
Можливе розповсюдження мікроорганізмів в оточуючому середовищі | неможливе | можливе |
Подразнення шкіри | дуже рідко | часто |
6.6. До помилок гігієнічної антисептики слід віднести можливе втирання спиртового антисептика у вологі від антисептика руки, що знижує його ефективність та стерпність шкірою.
6.7. Економія антимікробного засобу та скорочення часу експозиції
робить будь-який метод обробки рук неефективним.