Морфологічні засоби професійного мовлення. Іменник

Мета: поглибити знання про граматичні категорії (роду, числа) іменника та особливості їх функціонування у професійному мовленні; вивчити норми функціонування абревіатур та графічних скорочень у документах.

1. Рід відмінюваних і невідмінюваних іменників.

2. Особливості використання категорії роду іменників у документах.

3. Категорія числа іменників у ділових паперах.

4. Абревіатури і графічні скорочення в документах.

5. Телеграма. Факс. Телефонограма.

Тематика рефератів: «Категорія роду іменників, що називають професії, посади, звання».

Основна література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8.

Додаткова література: 20, 25, 27, 28, 33.

Методичні поради

Висвітлюючи перше питання, необхідно наголосити, що кожен іменник в однині належить до одного з трьох родів: чоловічого, жіночого, середнього. Рід іменників визначається граматично, лексично, синтаксично. Окрему групу складають іменники спільного роду (сирота, староста, суддя, Кулик, Шевченко, трудяга, невдаха). Детально слід зупинитись на визначенні роду невідмінюваних іменників (авеню, шосе), які позбавлені морфологічних форм його вияву і поділяються на родові групи за лексичним значенням, або за категорією істота/ неістота (бюро – с. р., поні – ч. р.).

Аналізуючи друге питання, слід звернути увагу на те, що в професійному мовленні граматичний рід виконавців дій, назв осіб за професією, посадою, званням та ін. частіше, ніж в інших стилях, не відповідає статі. Офіційними, основними назвами посад, професій і звань є іменники чоловічого роду: директор, дипломат, ректор, міністр. Ці слова вживаються на позначення осіб обох статей, зосереджують увагу на службовому та соціальному статусі людини.

У третьому питанні необхідно зазначити, що в українській мові іменники мають однину і множину. Більшість іменників має дві форми: документ – документи, історик – історики, артефакт – артефакти. Частина іменників має або тільки форму однини, або або тільки форму множини, наприклад: студентство, геройство, честь, мир, Київ – тільки однина; дебати, Карпати, канікули – тільки множина. Необхідно зазначити, що форму тільки однини мають збірні (юнацтво, інструментарій, гілля) та деякі речовинні іменники (молоко, цукор, чай, бензин), назви абстрактних понять (слава, патріотизм, добро,завзяття), деякі власні назви (Україна, Чигирин, Суботів, Шевченко, Дніпро). Форму тільки множини мають назви сукупності людей, істот, предметів (діти, надра, фінанси, гроші), назви часових понять, ігор (входини, заручини, шахи), деякі речовинні іменники (вершки, макарони, парфуми), частина власних назв (Чернівці, Карпати, Альпи, Афіни), а також назви предметів парної чи симетричної будови (куранти, окуляри, ножиці).

При характеристиці четвертого питання, слід з’ясувати загальні вимоги щодо використання складноскорочених слів (ЗНУ, неп, СБУ) у професійному мовленні, проаналізувати загальноприйняті графічні скорочення, показати принципи їх написання (р-н, проф.)

Готуючись до п’ятого питання, слід пам’ятати, що телеграма – документ зі стислим текстом, викликаний необхідністю негайного втручання у певну справу, термінового інформування когось про щось; факс – це спосіб передання різних за змістом документів; телефонограма – це термінове повідомлення, що передається адресату телефоном.