Стиль підприємця-керівника

Стиль управління – це стійкий, усталений образ дій, прийомів керівника в процесі управління, що неодноразово повторюється. Стиль керівництва характеризує те, як робить свою справу менеджер. Стиль керівництва проявляється у виконанні посадових обов’язків, підході до вирішення задач, манері спілкування з людьми і такті, у впливі на почуття, думки і поведінку підлеглих.

Стиль керівництва характеризує не тільки стиль роботи менеджера, а й стиль роботи всього апарату управління.

Стиль керівництва має об’єктивну і суб’єктивну сторони. Стиль роботи окремо взятого менеджера завжди є індивідуальним, тому що він являє собою форму самовираження його особистості. Суб’єктивна сторона стилю зумовлена індивідуальними якостями менеджера і головним чином його психічним складом. Об’єктивна сторона стилю керівництва визначається загальними принципами управління, а також соціально-економічними вимогами, що висуваються до господарських керівників. Ця сторона стилю є основоположною.

У стилі роботи окремих менеджерів нерідко можна виявити небажані риси, такі наприклад, як намагання залучати підлеглих до обговорення будь-яких питань без потреби, надмірну кількість людей у підпорядкуванні. Це призводить до неефективного витрачання робочого часу, спричинює почуття незадоволеності у підлеглих, затримує вирішення проблем. На противагу цьому, деякі менеджери віддають перевагу особистому вирішенню питань і, навіть тих, які входять у компетенцію підлеглих. У стилі роботи деяких менеджерів спостерігаються тенденції до побоювання обґрунтованого ризику, намагання ухилитись від вирішення нових складних завдань.

Оскільки багато рис індивідуального стилю роботи пов’язані з психологічними особливостями менеджера, то це слід враховувати при доборі керівних кадрів.

Дослідження показують, що в арсеналі найефективніших лідерів є цілий набір стилів управління й вони застосовують той або інший залежно від розв'язуваного завдання. Діяти настільки гнучко важко, але можна навчитися. І це варте того, оскільки різноманіття стилів лідерства підвищує результативність організації.

Запитайте будь-яку групу бізнесменів: «Що роблять хороші керівники?» Ви одержите безліч відповідей: вони визначають стратегію, змушують людей працювати, створюють корпоративну культуру. А потім поставте інше запитання: «Що повинні робити керівники?» Якщо ви адресуєте його досвідченій аудиторії, то почуєте тільки одну відповідь: «Домагатися результатів». Але як їх домогтися?

Як змусити своїх співробітників добре працювати? Останніми роками з'явилася ціла когорта експертів із проблем лідерства. Вони непогано заробляють, навчаючи й тренуючи керівників компаній, щоб перетворити їх на бізнесменів, здатних здійснювати найсміливіші ідеї – стратегічні, фінансові або організаційні, а найкраще – і ті, й інші, й треті.

Проте оволодіння секретами ефективного лідерства, як і раніше – недосяжна мета багатьох людей і організацій. Часто це пояснюється тим, що донедавна ніхто практично не проводив кількісних досліджень, які точно показали б, який стиль управління призводить до позитивних результатів. Поради експертів із проблем лідерства, що найчастіше ґрунтуються на гіпотезах, досвіді й інтуїції, іноді виявляються ефективними, а іноді – ні.

Формування стилю – це тривалий, безперервний і складний процес. Управлінський стиль опрацьовується в процесі практичної діяльності під впливом багатьох чинників:

- соціальна природа суспільства;

- світогляд, ідеали та переконання менеджерів;

- стать та вік керівників;

- рівень соціальної підготовки управлінських кадрів;

- інтереси та потреби кадрів управління;

- знання та характер використання методів управління;

- характер керівника та його особистісні якості;

- стан об’єкта і системи керування;

- соціально-психологічний клімат трудового колективу;

- стиль роботи державних, територіальних, галузевих та вищестоящих органів управління та їхніх керівників;

- традиції в управлінні конкретним об’єктом.

Лідерство та стиль роботи менеджера часто залежить від типу організації, в якій вони працюють або якою вони керують (табл. 2.1).