Твердотілий накопичувач

Твірдотілий накопичувач (англ. SSD, solid - state drive) - комп'ютерний немеханічний пристрій, що запам'ятовує, на основі мікросхем пам'яті.

Нині твердотілі накопичувачі використовуються в компактних пристроях: ноутбуках, нетбуках, комунікаторах і смартфонах, але можуть бути використані і в стаціонарних комп'ютерах для підвищення продуктивності. Функціонально вони призначені для використання в якості ОЗП або вінчестерів.

Існують гібридні жорсткі диски, що поєднують в одному пристрої накопичувач на жорстких магнітних дисках (HDD) і твердотілий накопичувач відносно невеликого об'єму, в якості кеша (для збільшення продуктивності і терміну служби пристрою, зниження енергоспоживання).

Переваги SSD.

< Висока швидкість читання/запису.

< Стійкість до механічних ушкоджень, вібрації та електромагнітним полям.

< Повна відсутність шуму.

< Низьке енергоспоживання.

< Маленьки габарити та вага.

Недоліки SSD.

< Висока ціна.

< Обмежена кількість циклів перезапису інформації.

Призначення та характеристики пристроїв вводу-виводу

Пристрої вводу

Пристрої вводу призначені для вводу в ЕОМ інформації будь-якої фізичної природи та подальшого ії перетворення в електричні сигнали, які обумовленим образом представляють введену інформацію у формі, зрозумілій ЕОМ для подальшої обробки.

Клавіатура. Клавіатура (keyboard) призначена для вводу до ЕОМ алфавітно-цифрової інформації. Характеристиками клавіатури можна назвати кількість клавіш, дизайн. По типу підключення можна виділити COM, PS/2, USB та бездротову (для зв’язку з ПК використовується універсальний бездротовий радіоінтерфейс Bluetooth).

Ручні маніпулятори.

Миша -являє собою пристрій-покажчик, який перетворює переміщення по плоскій поверхні столу в переміщення курсору на екрані дисплея і використовується як пристрій вводу. До характеристик миші можна віднести кількість кнопок, дизайн, наявність скролінга. Раніше використовувались миші з кульовим приводом, зараз їм на зміну прийшли оптичні (світлодіодні та на мікросхемах з фотосенсором). По типу підключення, як і клавіатура, можуть бути COM, PS/2, USB та бездротові радіомиші.

Джойстики. В області комп'ютерних ігор як пристрій вводу часто використовується джойстик. Розрізняють цифрові й аналогові джойстики. Цифровий джойстик реагує в основному лише на положення керуючої ручки (уліво, управо, нагору, униз) і на статус кнопки "вогонь". Аналоговий джойстик реєструє мінімальні прямування ручки керування, що забезпечує більш точне керування грою. Це дуже важливо при керуванні прямуванням різноманітних об'єктів у задачах імітаційного моделювання. До комп’ютеру підключаються через ігровий порт або через USB. Характеристики – кількість кнопок, органів керування, дизайн.

Трекбол (англ. Trackball) - вказівний пристрій вводу інформації про відносне переміщення. Аналогічний миші за принципом дії й по функціях. Трекбол функціонально являє собою перевернену механічну (кулькову) мишу. Куля перебуває зверху або збоку й користувач може обертати її долонею або пальцями, при цьому не переміщаючи корпус пристрою. Володіє тими ж характеристиками та інтерфейсами підключення, що й миша.

Тачпа́д (англ.touchpad—сенсорна площадка), сенсорна панель — вказівний пристрій, застосовується найчастіше у ноутбуках. Як й інші вказівні пристрої, тачпад звичайно використовується для керування курсором, за допомогою переміщення пальця по поверхні пристрою.

Сканер - пристрій оптичного вводу в ПК графічних зображень. Сканер перетворює картинку в так називаний графічний, растровий файл. Растровий файл - це набір клітин-пікселей, у кожній із яких міститься інформація про яскравість і колір відповідних ділянок вихідного зображення.

По типу конструкції сканери бувають ручні, барабанні і планшетні. Типи підключення - LPT та USB.

До основних характеристик сканера відносять:

< розмір зображення, яке сканується (наприклад, А4, А3).

< Роздільна здатність. Кожне зображення розділяється на маленькі крапки, кожна крапка зветься пікселем. Роздільна здатність визначається кількістю пікселей (крапок), роздільно переданих сканером. Звичайно вказується кількість крапок на дюйм dpi (англ. dots per inch — dpi). Оптична роздільна здатність більшості сканерів складає від 600- 1200 dpi до 4800х9600 dpi.

< Глибина кольору. Характеризується кількістю кольорів (тонів сірого), які спроможний передати сканер. Звичайно вказується, яке число бітів (розрядів) виділяється для кожного кольору. Так, якщо сканер 24-бітний, то це означає, що на кожний із трьох основних кольорів (червоний, зелений і синій) приділяється 8 бітів, і в цілому (теоретично) у зображенні може бути присутнім 16,7 млн. кольорів. Є сканери з глибиною кольору до 48 біт, але відеосистеми поки що не можуть працювати з такими параметрами.

< Швидкість сканування. Багато у чому залежіть від настройок сканування (обраних глибини кольору та роздільної здатності) і може складати від декількох до десятків сторінок у хвилину.

Графічний планшет або дигітайзер (від англ. digitizer) — це пристрій для вводу малюнків від руки безпосередньо в комп'ютер. Складається з пера й плоского планшета, чутливого до натискання або близькості пера. Використовується для вводу креслень у комп'ютер у системах автоматичного проектування. Дигітайзери підключаються до ПК звичайно через USB.

До основних характеристик Дигітайзера відносять:

< Роздільна здатність - це крок зчитування інформації. Вона виміряється числом ліній на дюйм (англ. lines per inch, lpi). Типові значення роздільної здатності для сучасних планшетів становить кілька тисяч lpi.

< Розмір робочої поверхні для малювання.

< Точність. Залежіть від конструкції та принципу дії того чи іншого дигітайзеру (нерівна поверхня, температура та ін.). точність сучасних планшетів від 0,005 до 0,03 дюйма. Точність дигітайзерів електромагнітного принципу дії краще, ніж у електростатичних.

< Чутливість до натиску (до 512 ступенів).

< Додаткові кнопки керування.

< Зв’язок планшета з пером (дротовий чи бездротовий), активне чи пасивне перо, дизайн пера та планшета.

Цифровий фотоапарат — пристрій, що є різновидом фотоапарата, у якому світлочутливим матеріалом є матриця або кілька матриць, що складаються з окремих пікселів, сигнал з яких представляється, обробляється й зберігається в самому апараті в цифровому виді. Незважаючи на функціональну подібність, цифрові відеопристрої самого різного призначення, такі як камери відеоспостереження і веб-камери, фотоапаратами звичайно не називаються, якщо не дозволяють зберегти знімки в самому пристрої або на вставленому в пристрій носії інформації.

Основні характеристики:

< Обсяг вбудованої пам’яті. Вбудована у фотоапарат флеш пам’ять звичайно має обсяг у декілька МБ (16-32).

< Важливим параметром також являється обсяг пам’яті додаткової картки, який може підтримувати камера. Додаткові флеш-картки розширюють пам’ять камери. Їх обсяг коливається від 1 до 64 ГБ.

< Оптичний зум – здатність збільшення (приближення) зображення у декілька разів (2х, 4х, 8х і т.д.).

< Розмір дисплею відеошукача.

< Роздільна здатність фотознімку у пікселях (наприклад, 5152x3864). Вона може записуватись одним числом. Наприклад, 5152x3864 дорівнює 19907328. Отримане таким чином число округляють звичайно у більшу сторону – 20 000 000 або 20 Мегапікселів.

< Тип матриці (CCD і CMOS). Не вдаючись у технічні подробиці, зауважимо, що на теперішній час обидва типи матриці дозволяють отримати приблизно однакове по якості фото чи відео.

< Якість оптики.

< Швидкість з’йомки.

< Можливість знімати відео.

< Формати фото- та відеокадрів.

< Вбудовані функції, які покращують роботу з камерою та з’йомку (автофокус, стабілізатор зображення, автоматичні настроювання на з’йомку при різних типах освітлення, скасування ефекту червоних очей, тощо).

< Дизайн.

Цифрова відеокамера — електронний відеоз’йомочний апарат, пристрій для одержання оптичних образів об'єктів, що знімаються, на світлочутливому елементі, пристосований для запису рухомих зображень. Звичайно оснащується мікрофоном для паралельного запису звука.

До характеристик відеокамери можна віднести майже всі характеристики фотоапаратів. Носіями інформації, на які відбувається запис можуть бути: miniDV, miniDVD, HDD, флеш картки різних форматів. Інтерфейсом для підключення до ПК є порт IEEE 1394 (FireWire) та USB.

Мікрофон – пристрій для вводу у ПК звукової інформації. Серед його характеристик можна відзначити дизайн, частотний діапазон, спрямованість щодо уловлювання звуку. Підключається до ПК звичайно до звукового входу аудіо картки (червоний колір з написом “MIC”).

Вебкамера — цифрова відео або фотокамера, здатна в реальному часі фіксувати зображення, призначені для подальшої передачі по мережі чи до ПК. Як правило має не дуже високу роздільну здатність (звичайно 1,3 – 2 мегапікселя), внаслідок чого отримується зображення низької чіткості. Не містить запам’ятовуючих пристроїв для збереження зображень. Як правило має вбудований мікрофон.

Тв-Тюнер (англ. TVtuner) — рід телевізійного приймача (тюнера), призначений для прийому телевізійного сигналу у різних форматах віщання з показом на моніторі комп'ютера. Крім того, більшість сучасних Тв-Тюнерів приймають FM-радіостанції й можуть використовуватися для захвата відео.

Тв-Тюнери дуже різноманітні й можуть класифікуватися по ряду основних параметрів, у тому числі:

< за підтримуваними стандартами телемовлення. В Україні, Росії й інших країнах СНД у цей час на практиці використовуються стандарти SECAM і DVB-T для ефірного телемовлення й SECAM, PAL і DVB-C для кабельного. Якість цифрового відео та аудіо (DVB) значно перевищує аналогові відеостандарти (SECAM та PAL), роздільна здатність може досягати 1920×1080, що відповідає стандартам телебачення підвищеної чіткості (ТПЧ, англ. HDTV). Деякі Тв-Тюнери підтримують установку спеціальних смарткарт для декодування платних каналів. Якщо такого не передбачено, то буде можливим прийом лише безкоштовних каналів.

< По способу підключення до комп'ютера. Найбільш загальним є розподіл Тв-Тюнерів на внутрішні й зовнішні, залежно від їхнього розташування щодо корпуса системного блоку комп'ютера. Більше точним є розподіл щодо інтерфейсів підключення. На сьогоднішній день найпоширеніші Тв-Тюнери з інтерфейсами USB, PCI, PCI Express. Також існують моделі з інтерфейсом FireWire. Особняком виділяються Тв-Тюнери, що підключаються безпосередньо до відеоінтерфейсу між комп'ютером і монітором, тобто DVI або VGA. Такі тюнери не вимагають підтримки з боку операційної системи й прикладного програмного забезпечення комп'ютера, тому що виводять телевізійну картинку на монітор незалежно від комп'ютера. До їхніх достоїнств відноситься універсальність стосовно операційних систем, до недоліків — неможливість запису відео й звичайно не дуже висока максимальна роздільна здатність монітора, що обмежується продуктивністю тюнера при обробці відеопотоку.

Модеми - пристрої зв'язку між комп'ютерами через довгі лінії зв’язку (телефонні, кабельні або бездротові). Модем являється як пристроєм вводу так і виводу інформації з комп’ютеру. Основне призначення модему (назва складається з двох слів «модулятор/демодулятор»)- організовувати зв'язок між комп'ютерами, які є чисто цифровими пристроями. Для з'єднання комп'ютерів із середовищем передачі даних він перетворює цифрові сигнали, що надходять з ПК, у модульовані сигнали, придатні для передачі по протяжним лініям. А його «напарник» на іншому кінці лінії робить протилежну операцію - перетворює (демодулює) вхідний сигнал у його цифровий еквівалент.

Типи модемів по виконанню.

· Зовнішні модеми випускаються в окремому корпусі, мають умонтований або винесений блок живлення, а також додаткові органи керування на корпусі (регулятор гучності, скидання і т.д.). Світлові або літерно-цифрові індикатори на особовій панелі дозволяють визначати стан модему. Підключаються до COM чи USB порту.

· Внутрішні модеми виконуються у виді звичайної картки розширення (контролеру) для ПК (PCI, PCI-E).

· Вбудовані – являються внутрішньою частиною системної плати.

Типи модемів відносно лінії зв’язку.

· Модеми для телефонних мереж — найбільш кращі з них ADSL -модеми. Використовуються для організації виділених (некомутованих) ліній використовуючи звичайну телефонну мережу. Відрізняються від модемів, що комутируються (Dial-Up), тим, що використовують інший частотний діапазон, а також тим, що по телефонних лініях сигнал передається тільки до АТС. Звичайно дозволяють одночасно з обміном даними здійснювати використання телефонної лінії у звичайному порядку.

· Кабельні модеми — використовуються для обміну даними по спеціалізованим кабелям — наприклад, через кабель масового телебачення.

· Бездротовий модем — це прийомопередавач, що використовує мережі операторів мобільного зв’язку для передачі й прийому інформації. Для використання мережі стільникового зв'язку в модем звичайно вставляється SIM-картка. Бездротові модеми можуть використовуватися замість звичайних телефонних модемів (у банкоматах, торговельних автоматах, охоронних системах, системах дистанційного керування, комп’ютерах).

· Супутникові модеми. Серед достоїнств - невибагливість до позиціонування, недоліки – порівняно висока ціна, необхідність для асінхронного зв’язку додаткового підключення до Інтернет мережі.

Головна характеристика модемів - максимальна швидкість передачі даних Кб/с. Щодо Dial-Up модемів, то їх швидкість обмежується десятками (сотнями) Кбіт/с. Швидкість ADSL-модема на прийом досягає 8, на передачу 1 Мбіт/с, що дозволяє безпроблемно дивитись Інтернет-телебачення, організовувати відео конференції, тощо.

Пристрої виводу