Завантаження комп’ютера

Комп’ютер може виконувати тільки команди, що перебувають у внутрішній (оперативній чи постійній) пам'яті, у той час як операційні системи зберігаються на зовнішніх накопичувачах (HDD, DVD, USB, тощо).

Після включення комп'ютера в його оперативній пам'яті немає операційної системи. Без операційної системи, апаратне забезпечення комп'ютера не може виконувати складні дії, такі як, наприклад, завантаження програми у пам’ять. Тут виникає парадокс: для того, щоб завантажити операційну систему у пм’ять, вона вже повинна бути у пам'яті.

Для вирішення цього парадокса використовується спеціальна маленька програма, яка зветься початковим завантажником, або BIOS, що міститься у ПЗП. Ця програма не має всю функціональність операційної системи, але її досить для того, щоб завантажити іншу програму, яка буде завантажувати операційну систему.

BIOS (basic input/output system — базова система вводу/виводу) — програмне забезпечення, що зберігається в постійній пам'яті комп'ютера, основним завданням якого є проведення початкової ініціалізації (завантаження) усіх компонентів комп'ютера (POST —power-on Self Test) і, залежно від отриманих результатів, завантаження відповідної конфігурації. Одна із функцій BIOS — виконання обробки операцій вводу-виводу, необхідних для керування клавіатурою, відеокартою, дисками, портами й іншими пристроями. Крім того, за допомогою інтерфейсу в BIOS користувач може перевизначати деякі параметри конфігурації системи, що дозволяють включати/відключати встаткування, підтримувані технології, змінювати деякі параметри, змінюючи, таким чином, продуктивність системи.