Список використаних літературних джерел

Літературу можна розміщувати в списку одним із таких способів: в алфавітному порядку прізвищ авторів наукових праць або в порядку появи посилань у тексті.

Додатки

Додатки оформлюють як продовження ІНДЗ на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань на них у тексті.

ПОРЯДОК ЗАХИСТУ ІНДИВІДУАЛЬНООГО НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНОГОГ ЗАВДАННЯ

5.1 Процедура захисту складається з короткої доповіді курсанта (до 10 хвилин) про мету, зміст і конкретні пропозиції, які містяться в ІНДЗ; відповідей на зауваження і пропозицій наукового керівника; відповідей на запитання членів комісії.

ІНДЗ оцінюється на "відмінно", "добре", "задовільно", і "незадовільно".

5.2 Якщо після захисту ІНДЗ отримано оцінку "незадовільно" курсанту надається можливість переоформити її, або обрати іншу тему і через 20 днів подати її на цикл для повторного захисту.

5.3 Критерії оцінювання ІНДЗ курсантів:

· "відмінно" - якщо виявлено: всебічні, систематизовані, глибокі знання програмного матеріалу, уміння вільно виконувати завдан­ня, знання основної і додаткової літератури на рівні творчого ви­користання; грамотне та логічне викладення інформації; самостій­ність роботи; наявність не більше 1-2 незначних помилок (через неуважність, обмовки); повнота виконання практичної ча­стини; наявність висновків;

· "добре" - якщо виявлено: повні знання програмного матеріалу, успішне виконання завдань і засвоєння основної літератури на рів­ні аналогічного відтворення; певна логічна послідовність, зрозумі­лість викладеного матеріалу; наявність не більше 2-3 незначних помилок; можлива деяка неповнота відповіді або невірність літе­ратурної мови, правильність виконання практичної частини, без суттєвих помилок; наявність висновків;

· "задовільно" - якщо виявлено: не досить повні знання основного програмного матеріалу, здатність упоратися з виконанням завдань на рівні репродуктивного відтворення; наявність не більше 1-2 суттєвих помилок (на прикладі невміння використовувати знання в конкретній практичній ситуації); неповна відповідь, незв'язна його побудова;

· "незадовільно" - якщо виявлено: відсутність знання або нерозу­міння більшої або найбільш суттєвої частини матеріалу; суттєві помилки, які не виправлені, незв'язне викладання матеріалу; суттє­ві помилки при виконанні практичної частини, недосяжність мети практичної частини завдання.

Індивідуальні навчально-дослідні завдання:

Блок

1. Співвідношення правового статусу засудженого із правовим статусом громадянина України.

2. Вплив виду кримінального покарання на правовий статус засудженого.

3. Співвідношення правового статусу засуджених з вимогами міжнародних документів.

4. Загальна характеристика Європейських в’язничних правил.

5. Загальна характеристика „Мінімальних стандартних правил ООН поводження з в’язнями.”

6. Загальна характеристика міжнародних стандартів стосовно забезпечення прав неповнолітніх, які підпадають під вплив правоохоронних органів.

7. Загальна характеристика Європейського суду з прав людини.

8. Структура, компетенція та повноваження Державної виконавчої служби України.

9. Правова регламентація правового становища персоналу УВП.

10. Правова регламентація правового становища персоналу органів виконання покарань.

11. Правовий та соціальний захист персоналу органів та установ виконання покарань в Росії.

12. Правовий та соціальний захист персоналу органів та установ виконання покарань в розвинутих країнах світу.

13. Структура органів та установ виконання кримінальних покарань в США.

14. Структура органів та установ виконання кримінальних покарань в Великій Британії.

15. Структура органів та установ виконання кримінальних покарань в Германії.

16. Структура органів та установ виконання кримінальних покарань в Білорусії.

17. Структура органів та установ виконання кримінальних покарань в Швеції.

18. Структура органів та установ виконання кримінальних покарань в Нідерландах.

19. Структура органів та установ виконання кримінальних покарань в країнах Середньої Азії.

20. Структура органів та установ виконання кримінальних покарань в країнах Азії.

21. Структура органів та установ виконання кримінальних покарань в країнах Африки.

22. Структура органів та установ виконання кримінальних покарань в країнах Латинської Америки.

23. Нагляд і контроль за виконанням кримінальних покарань в країнах Європи.

24. Нагляд і контроль за виконанням кримінальних покарань в США.

25. Нагляд і контроль за виконанням кримінальних покарань в Росії.

26. Система установ, що виконують покарання, альтернативні позбавленню волі, і актуальні проблеми удосконалення їх діяль­ності.

27. Міжнародні стандарти в галузі регламентації виконання покарань, альтернативних позбавленню волі, та їх реалізація в кримінально-виконавчому законодавстві України.

28. Система органів, що виконують покарання, альтернативні позбавленню волі, і актуальні проблеми удосконалення їх діяль­ності.

29. Функції та повноваження прокуратури, щодо здійснення контролю за діяльністю органів та установ виконання покарань.

30. Парламентський контроль за діяльністю органів та установ виконання покарань.

31. Контроль органів виконавчої влади за діяльність органів та установ виконання покарань.

32. Роль релігійних конфесій у здійсненні виправлення та ресоціалізації засуджених до позбавлення волі в Україні

33. Роль сім`ї у здійсненні виправлення та ресоціалізації засуджених до позбавлення волі

34. Роль засобів масової інформації у здійсненні виправлення та ресоціалізації засуджених до позбавлення волі

35. Контроль за додержання вимог законності з боку громадських організацій при виконанні кримінальних покарань у виді позбавленні волі та довічного позбавлення волі.

36. Необхідність додаткового правового регулювання (обмежень) повноважень прокуратури в сфері нагляду за установами та органами виконання покарань.

37. Стандарти ООН в галузі регламентації виконання покарань, альтернативних позбавленню волі, та їх реалізація в кримінально-виконавчому законодавстві України.

38. Стандарти Ради Европи в галузі регламентації виконання покарань, альтернативних позбавленню волі, та їх реалізація в кримінально-виконавчому законодавстві України.

39. Загальна характеристика міжнародного пакту про цивільні та політичні права 1966 року.

40. Конвенції ООН «Проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність видів поводження і покарання».

41. Характеристика Європейської Конвенції «Про запобігання тортурам та нелюдському, або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню».

42. Порівняльно-правова характеристика Токійських правил та їх імплементація в національне законодавство.

43. Порівняльно-правова характеристика Пекінських правил та їх імплементація в національне законодавство.

Блок

44. Впровадження Європейських стандартів в діяльність кримінально-виконавчої інспекції.

45. Європейський досвід попередження рецидивної злочинності.

46. Міжнародні організації, які ведуть боротьбу з організованою та міжнародною злочинністю.

47. Пробація як вид кримінального покарання.

48. Покарання у громаді історія становлення та розвиток.

49. Кримінальні покарання не пов’язані з позбавленням волі за законодавством Швеції.

50. Кримінальні покарання не пов’язані з позбавленням волі за законодавством Великої Британії.

51. Історія виникнення пробації в США.

52. Характеристика невизначених вироків в США.

53. Загальна характеристика закону про кримінальний нагляд Естонії.

54. Історія розвитку служби пробації Фінляндії.

55. Кримінальні покарання не пов’язані з позбавленням волі за законодавством Польщі.

56. Кримінальні покарання не пов’язані з позбавленням волі за законодавством Угорщини.

57. Кримінальні покарання не пов’язані з позбавленням волі за законодавством Латвії.

58. Кримінальні покарання не пов’язані з позбавленням волі за законодавством Литви.

59. Кримінальні покарання не пов’язані з позбавленням волі за законодавством Російської Федерації.

60. Кримінальні покарання не пов’язані з позбавленням волі за законодавством Казахстану.

61. Кримінальні покарання не пов’язані з позбавленням волі за законодавством Білорусії.

62. Кримінальні покарання не пов’язані з позбавленням волі за законодавством Молдови.

63. Кримінальні покарання не пов’язані з позбавленням волі за законодавством Данії.

64. Кримінальні покарання не пов’язані з позбавленням волі за законодавством Японії.

65. Аналіз покарання у виді ППОПП або ЗПД в країнах пострадянського простору

66. Світовий досвід застосування покарання у виді громадських робіт

67. Роль і місце органів місцевого самоврядування при виконанні покарання у виді громадських робіт

68. Історичні аспекти розвитку кримінального покарання у виді виправних робіт

69. Підстави застосування до осіб звільнення від відбування покарання з випробуванням

70. Індивідуально-профілактична робота дільничного інспектора міліції з особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням

71. Поняття та призначення служби пробації в розвинутих країнах заходу.

72. Порівняльна характеристика пробації та інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням.

73. Матеріально-побутове забезпечення і медичне обслуговування засуджених до арешту.,

74. Особливості відбування арешту в сучасних умовах.

75. Умови відбування покарання у виді позбавлення волі у виправних колоніях мінімального рівня безпеки

76. Умови відбування покарання в дільниці соціальної реабілітації.

77. Умови відбування покарання в дільниці КДІР.

78. Умови відбування покарання в дільниці посиленого контролю.

79. Умови відбування покарання у виді позбавлення волі у виправних колоніях середнього рівня безпеки

80. Умови відбування покарання у виді позбавлення волі у виправних колоніях максимального рівня безпеки/

81. Заходи безпеки, що застосовується персоналом при спілкуванні з засудженими до довічного позбавлення волі.

82. Порядок та умови виконання кримінального покарання у виді довічного позбавлення волі в Росії.

83. Порядок та умови виконання кримінального покарання у виді довічного позбавлення волі в країнах Європи.

84. Застосування умовно – дострокового звільнення по відношенню до жінок, які перебувають в стані вагітності або мають дітей віком до 3 – х років.

85. Відмінність умов тримання засуджених чоловіків від засуджених жінок в виправних колоніях

86. Вимоги міжнародних норм що до поводження з неповнолітніми засудженими.

87. Особливості виховного впливу на неповнолітніх засуджених.

88. Пост пенітенціарний вплив на неповнолітнього засудженого.

89. Правові підстави залучення засуджених до безоплатної праці.

90. Суспільно корисна праця як основний засіб виховного впливу на засуджених.

91. Пенсійне забезпечення засуджених до позбавлення волі.

92. Особливості соціально-виховної роботи із засудженими, що відбувають кримінальні покарання в установах виконання покарання.

93. Форми виховної роботи.

94. Культурно-масова і фізкультурно-спортивна робота з засудженими до позбавлення волі.

95. Режим як засіб виправлення та рессоціалізації засуджених.

96. Правове регулювання застосування заходів заохочення до засуджених до кримінальних покарань у виді позбавлення волі

97. Правові підстави і порядок звільнення від відбуття покарання відповідно до закону України про амністію,

98. Правові підстави і порядок звільнення від відбуття покарання відповідно до указу президента „Про помилування”,

99. Правові підстави і порядок звільнення від відбуття покарання через хворобу.

100. Надання допомоги у трудовому і побутовому влаштуванні особам, які звільнюються з місць позбавлення волі.

101. Норми та порядок забезпечення осіб, які засуджені до позбавлення волі, речовим майном.

102. Примусове лікування осіб, які засуджені до позбавлення волі, від алкоголізму та наркоманії.

103. Актуальні питання надання допомоги засудженим, які звільняються з виправних колоній.

104. Актуальні питання здійснення адміністративного нагляду за засудженими звільненими з виправних колоній.

105. Особливості здійснення громадського контролю за засудженими звільненими з виправних колоній.