2015-10-22
552
Формули і рівняння розташовуються безпосередньо після тексту по центру сторінки. Відстань між основним текстом і формулою становить один рядок.
Номер формули ставиться на рівні формули у круглих дужках в правому положенні відносно сторінки. Формули набираються в редакторі формул. Формули, які слідують одна за одною і які не розділені текстом, розділяють комою. Зручніше формулу розміщувати в невидиму таблицю.
Наприклад.
Відомо, що
, (1.1)
де 
- математичне сподівання;
σ1, σ2 - середнє квадратичне відхилення міцності та навантаження.
Перенесення формули чи рівняння у наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка.
Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.
Наприклад.
, (1.2)
. (1.3)
Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна за одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою (до її номера).
Формули і рівняння у роботі (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Нумерувати необхідно лише ті формули, на які є посилання у наступному тексті.
|
|
|
Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового
номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) - третя формула першого розділу.
Рисунок 2.1 – Рекомендовані розміри символів та індексів у формулах
Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в круглих дужках у крайньому правому положенні на рядку.
Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.
Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об'єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться в середині групи формул і звернене в бік номера.
Частина програмного коду, за необхідністю, може бути наведена в записці у вигляді тексту, якщо роз’яснення мають розповідний характер, або у вигляді рисунку, якщо є роз’яснення програмного механізму з посиланнями на частину коду.
Наприклад.
Наведемо програмну реалізацію функції динамічного розподілу пам’яті під двовимірний масив:
int **malloc2d(int r, int c){
int **t=new int *[r];
for(int i=0; i<r; i++)
t[i]=new int[c];
return t;}
Або
Покажемо програмну реалізацію запропонованої версії. Приклад наведено на рисунку 4.3.
(рядок)
| int gcd(int m, int n){ if(n==0)return m; return gcd (n, m % n); } |
Рисунок 4.3 – Рекурсивна версія алгоритму Евкліда
(рядок)
