Ставши князем у Києві, Ярослав Мудрий (1019— 1054) спрямував свої зусилля на відновлення централізованої держави, що послабилася за часів між князівських усобиць та набігів печенігів. Київська Русь у період князювання Ярослава Мудрого досягла найбільшого піднесення.
Щодо внутрішньої політики:
- розширював кордони
- підкорив нові прибалтійські племена
- заснував монастирі
- будував церкви
- «Руська правда» - правовий кодекс усієї країни
- Впровадив систему ротацій влади між синами
У зовнішній політиці:
- Розгромив печенігів
- «тестів Європи», одружував синів на європейських принцесах і доньки виходили заміж за євров. Королів – це висловлювало ознаку престижа З ім’ям Ярослава пов’язаний і розквіт давньоруської культури, освіти та наукових знань. Його можна з повним правом назвати фундатором книжності й вченості на Pyci. У князя була одна із найбільших на той час і перша в державі бібліотека. У давньоруських землях виникало чимало шкіл, у яких дітей навчали грамоти.