Юридична відповідальність за порушення житлового законодавства

Держава забезпечує стабільність правовідносин власності. Приватна власність громадян як одна з рівноправних форм власності охороняється законом, її захист здійснюється судом. Це право охороняється Конституцією як актом найвищої юридичної сили та відповідними законами України. Тільки у невідкладних випадках, пов’язаних з врятуванням життя людей і майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Конституція закріплює принцип, за яким право приватної власності на житло є непорушним.

Громадяни можуть мати житло у приватній власності, користуватися жилими приміщеннями та іншим майном, успадковувати й заповідати його, а також мати інші майнові права.

Усім власникам житла забезпечуються однакові умови здійснення своїх прав. Приватна власність на житло є рівноправна з іншими формами власності на житло. Держава створює однакові умови для її охорони й захисту.

Зміна соціально-економічних умов життя в України стала причиною для корінних перетворень правового регулювання суспільних відносин, пов’язаних з ліквідацією адміністративно-розподільчої економіки і перетворення її у ринкову. Це перетворення закономірно призвело до відмови від державного розподілу житлового фонду і до визнання необхідності проведення реформи у житлових правовідносинах.

В зв’язку з відсутністю в Україні коштів на державне будівництво житла змінилися підходи до вирішення житлової потреби громадян, конституційні підходи до реалізації громадянами свого права на житло. Виникла необхідність створення ринку житла, що надає громадянам самим вибирати спосіб задоволення потреб у житлі при збереженні лише часткового задоволення потреб за рахунок держави.