Організація та діяльність товариства співвласників квартир

Правові та організаційні засади створення, функціонування і ліквідації об’єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їх прав та виконання обов’язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку”. Об’єднання створюється як організація для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їх обов’язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Метою створення та діяльності об’єднань товариства власників є організація власників для реалізації ними своїх спільних бажань, забезпечення належного утримання будинків, прибудинкової території, жилих і нежилих приміщень і порядку реалізації ними своїх прав щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами будинку, що перебувають у спільній власності. Проте цієї мети практично неможливо досягти через те, що разом з утриманням квартир необхідно утримувати комунікації, що перебувають у власності адміністративно-територіальних одиниць.

Для створення необхідно дотримання таких стадій: ініціативної, установчої, реєстраційної.

Перша стадія ініціативна. З ініціативою про створення об’єднання може виступати власник будинку, уповноважений ним орган або громадяни-власники квартир, жилих приміщень, а також власники нежилих приміщень будинку (не менше 3).

Ініціатори створення об’єднання власників скликають установчі збори, на які запрошуються власники будинку, квартир, інших жилих і нежилих приміщень, для вирішення питання про їх участь в управлінні, утриманні та використанні майна жилого будинку і прибудинкової території, яке перебуває у загальному користуванні.

Друга стадія установча. Рішення на установчих зборах приймається шляхом поіменного голосування. Рішення оформлюється особистим підписом кожного хто голосував у протоколі із зазначенням результату голосування.

На установчих зборах розглядається питання про основні принципи користування-майном жилого будинку та порядок створення об’єднання власників. На установчих зборах розглядаються такі питання: а) створення об’єднання власників; б) розгляд і затвердження статуту об’єднання власників; в) створення робочої (ініціативної) групи для розробки проекту першого річного кошторису об’єднання власників; г) у разі потреби – термін і порядок скликання наступних зборів; ґ) інші питання.

На установчих зборах кожний власник, у тому числі власник будинку, має один голос незалежно від кількості та розміру належних йому квартир, жилих і нежилих приміщень.

Реєстраційна стадія. Об’єднання набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Об’єднання є господарською організацією і юридичною особою, має рахунок в установах банків.

Рішення загальних зборів щодо проведення реконструкції будинку з переплануванням приміщень вважається прийнятим за наявності письмової згоди всіх власників, майнових інтересів, яких ця реконструкція торкатиметься. У разі незгоди з рішенням загальних зборів власники можуть оскаржити його в суді.

У багатоквартирному жилому будинку може бути створено лише одне об'єднання співвласників.

Власники квартир, частин квартир і нежилих приміщень будинку є співвласниками на праві спільної часткової власності, допоміжних приміщень будинку, його конструктивних елементів і технічного обладнання. До примірного переліку частин та елементів будинку, що перебувають у спільній частковій власності членів об’єднання, належать: допоміжні приміщення будинку (тамбури, вестибюлі, вітальні, сходові клітки, міжквартирні коридори, холи, горища, приміщення технічних поверхів, приміщення підвалів, де розташоване технічне обладнання будинку, приміщення для зберігання матеріалів, обладнання та інструменту, розміщення обслуговуючого будинок персоналу, колясочні та інші приміщення будинку, які необхідні для забезпечення утримання будинку і прибудинкової території та культурно-побутового обслуговування мешканців, приміщення об’єктів цивільної оборони тощо), технічне обладнання будинку (ліфти, сміттєпроводи, система водопостачання та водовідведення, тепло-, газо- та електропостачання, система протипожежної автоматики, система опалення, димо- та газовідведення, радіо- та телеантени колективного користування, водостічні труби, шахти, блискавковідводи, пожежні драбини тощо; несучі та огороджувальні конструкції, міжповерхові, надпідвальні та горищні перекриття, парапети, фронтони, люки та інші виходи на дах і покрівлю, елементи архітектурного оздоблення будинку, балкони, тераси та лоджії); приналежні будинку будівлі і споруди та елементи благоустрою прибудинкової території; інші частини та елементи будинку, які призначені для користування всіма його мешканцями.

Власники квартир, жилих і нежилих приміщень будинку мають право на свій розсуд розпоряджатися власним нерухомим майном: продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укладати інші цивільні угоди, не заборонені законом.

Членами об’єднання можуть бути фізичні та юридичні особи — власники квартир, жилих або нежилих приміщень у жилому будинку, а якщо об’єкти перебувають у спільній сумісній власності або у спільній частковій власності — уповноважені власники. Наймачі та орендарі приміщень не можуть бути членами об’єднання.

Інтереси неповнолітніх, недієздатних та обмежено дієздатних членів об’єднання представляють їхні батьки, опікуни або піклувальники.

Членство в об’єднанні припиняється з часу втрати членом об’єднання права власності на квартиру, жиле або нежиле приміщення у зв’язку з відчуженням квартири, жилого або нежилого приміщення чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством.

Квартирна плата

Власники квартир багатоквартирних будинків зобов’язані вносити плату власнику будинку за обслуговування і ремонт будинку, в той час як наймачі квартир державного житлового фонду вносять плату за найм житла. Плата за користування житлом обчислюється виходячи із загальної площі квартири чи одноквартирного будинку. Розмір плати встановлюється Кабінетом Міністрів України. Крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами береться плата за комунальні послуги. Пільги за квартирну плату та плату за комунальні послуги встановлюються законодавством.

Наймачі квартир (кімнат) державного житлового фонду вносять плату за найом житла, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України. Плата за комунальні послуги повинна вноситися щомісячно. Плата за комунальні послуги вноситься понад плату за найом.

Оплата за користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду обчислюється виходячи із загальної площі квартири, одноквартирного будинку. Розмір плати встановлюється з розрахунку на 1 м² загальної площі. У гуртожитках за ліжко-місце. Норма загальної площі встановлюється у розмірі 21 м² на одну особу.

В одинарному розмірі оплачується загальна площа, що має належати наймачеві та членам його сім’ї за встановленими нормами, а також зайва площа, якщо розміри її на всю сім’ю не перевищують норми загальної площі, яку належить мати одній особі.

Плата за використання теплової та електричної енергії, газу, за водопостачання і каналізацію та інші послуги (використання радіотрансляційної точки, колективної телевізійної антени, телефону тощо) власниками квартир (будинків) наймачами, орендарями вноситься за затвердженими тарифами.

Тимчасова відсутність члена сім’ї (в тому числі колишнього) власника жилого будинку чи квартири не позбавляє його права користування жилим приміщенням. Він втрачає це право тільки в разі вибуття на інше постійне місце проживання і припинення внаслідок цього сімейних стосунків із власником.

За відсутності між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім’ї угоди про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин (щодо плати за користування житлом і комунальні послуги) застосовуються правила ст. 162 Житлового Кодексу. Інших прав і обов’язків наймача жилого приміщення на колишніх членів сім’ї власника законом не поширено.

Якщо між власником і колишнім членом його сім'ї не було угоди про безоплатне користування жилим приміщенням і останній не сплачує квартирну плату за комунальні послуги добровільно, власник вправі пред’явити до нього позов про стягнення належних за це сум.
Спори між власниками, наймачами, орендарями у квартирах, в яких проживає два і більше власників, наймачів, орендарів, про ремонт, прибирання і використання підсобних приміщень, розподіл витрат на оплату комунальних та інших послуг розв’язуються судом.

Власник квартири має право за згодою всіх членів сім’ї здавати в оренду квартиру чи кімнати квартири. Їх використання обумовлюється договором оренди, укладеним з власником квартири у письмовій формі.

Розмір орендної плати за жилі приміщення узгоджується між сторонами. При визначенні орендної плати враховуються площа приміщень, що здаються в оренду, фактичні витрати власника житла на обслуговування та ремонт будинку, сума відшкодування власникові вартості на відновлення житла та інші витрати. Орендодавці (власники квартир) зобов’язані подавати податковій інспекції декларацію про доходи від житла, переданого в оренду. Власники квартир багатоквартирних будинків зобов’язані вносити на відповідний рахунок власника будинку плату за обслуговування і ремонт будинку.