Роль дитячої психології у діяльності вихователя дошкільного навчального закладу

Психологія для педагога, за словами вітчизняного педа­гога Костянтина Ушинського (1824-1870), є однією з найнеобхідніших дисциплін, оскільки у процесі виховання він постійно перебуває у площині психічних явищ. Дитяча пси­хологія, зазначав російський психолог Лев Виготський (1896-1934), повинна бути не лише консультантом і посе­редником педагогіки. Її завдання полягають у психологічно­му обґрунтуванні навчання і виховання дітей на основі спе­ціальних психологічних досліджень. Особливо важливими її завданнями є відображення унікальності кожного вікового етапу від народження до вступу дитини до школи, з'ясуван­ня тенденцій, закономірностей психічного розвитку дитини.

Дитяча психологія є однією з основних галузей психо­логічної науки в підготовці вихователів дошкільних зак­ладів. Знання її (закономірностей психічного розвитку, розумових, вольових і емоційних якостей, здібностей та інтересів дошкільника) має важливе значення для навчан­ня і виховання дітей дошкільного віку.

Не володіючи знаннями з дитячої психології, вихова­тель не зможе встановити контакт із дітьми, керувати їх розвитком, уникнути помилок у своїй роботі. Психологія допомагає мудрому вихователю знайти підхід не тільки до комунікабельних, а й до малоактивних, проблемних дітей, розпізнати багато фактів дитячої поведінки, причини стій­ких помилок дітей, особливості їхньої поведінки у колек­тиві, взаємини з однолітками і дорослими тощо. Завдяки їй педагог зможе «проектувати» розвиток особистості ви­хованців, допомогти їм уникнути помилок і невдач, зрозу­міти закономірності результатів у своїй діяльності, ціле­спрямовано шукати, знаходити раціональні способи досяг­нення педагогічної мети.

Знання дитячої психології допомагає вихователю поба­чити і подолати причини, які породжують у деяких дітей труднощі при засвоєнні нового матеріалу, негативну пове­дінку тощо. Вивчення психічних особливостей дітей дає змогу побачити, що в одних недостатньо розвинені інтере­си, пізнавальна активність, вони байдужі до навчання, другі - надто неорганізовані, не вміють зосередитися, а ще інші - не вміють думати, аналізувати, погано розумі­ють пояснення вихователя. З урахуванням цього педагог знаходить індивідуальний підхід до кожного учня, прагну­чи в одних дітей пробудити інтерес до занять, в інших - організувати увагу чи домогтися правильного розуміння засвоюваного матеріалу, забезпечивши успішний розви­ток усіх дітей групи.

Вихователь зосереджується не тільки на недоліках, а й на позитивних психічних якостях дітей: творчій ініціати­ві, здібностях (до музики, малювання тощо) з метою їхньо­го подальшого розвитку.

Вивчення психології має велике значення для роботи вихователя над собою, передусім для подолання власних недоліків, розвитку здібностей, формування професійних якостей особистості, необхідних для роботи з дітьми, без чого йому не бути уважним спостерігачем, готовим не тіль­ки зрозуміти дитину, але й підтримати, розвинути всі її найкращі якості.

Отже, для успішного виховання і навчання дітей вихо­вателям дошкільних закладів необхідно знати закономір­ності їхнього психологічного розвитку, тобто знати дитячу психологію.