Префікси, які застосовуються для утворення кратних та частинних одиниць
| Префікс | Значення в перекладі з грецької або латинської мови | Символ | Множник | |
| тера | чудовисько | Т | 1 000 000 000 000 | 1012 |
| гіга | гігантський | Г | 1 000 000 000 | 109 |
| мега | великий | М | 1 000 000 | 106 |
| кіло | тисяча | к | 103 | |
| гекто | сто | г | 102 | |
| дека | десять | да | 101 | |
| деци | десять | д | 0,1 | 10-1 |
| санти | сто | с | 0,01 | 10-2 |
| мілі | тисяча | м | 0,001 | 10-3 |
| мікро | малий | мк | 0,000001 | 10-6 |
| нано | карлик | н | 0,000000001 | 10-9 |
| Величина | Формула утворення коефіцієнта | Коефіцієнт в експотенційній формі | Коефіцієнт в звичайній формі |
| квадратний кілометр (км2) | (103 м)2 | 106 м2 | 1 000 000 м2 |
| квадратний дециметр (дц2) | (10-1 м)2 | 10-2 м2 | 0,01 м2 |
| квадратний сантиметр (см2) | (10-2 м)2 | 10-4 м2 | 0.0001 м2 |
| квадратний міліметр (мм2) | (10-3 м)2 | 10-6 м2 | 0,000001 м2 |
| Величина | Формула утворення коефіцієнта | Коефіцієнт в експотенційній формі | Коефіцієнт в звичайній формі |
| кубічний кілометр (км3) | (103 м)3 | 109 м3 | 1 000 000 000 м3 |
| кубічний дециметр (дц3) | (10-1 м)3 | 10-3 м3 | 0,001 м3 |
| кубічний сантиметр (см3) | (10-2 м)3 | 10-6 м3 | 0,000001 м3 |
| кубічний міліметр (мм3) | (10-3 м)3 | 10-9 м3 | 0,000000001 м3 |
| 1 тона | 1000 кг | 103 кг |
| 1 центнер | 100 кг | 102 кг |
| 1 грам | 0,001 кг | 10-3 кг |
| 1 міліграм | 0,000001 кг | 10-6 кг |
| 1 хвилина | 60 секунд |
| 1 година | 60 хвилин |
| 1 година | 3600 секунд |
| 1 доба | 24 години |
| 1 доба | 1440 хвилин |
| 1 доба | 86 400 секунд |
| 1 рік | 365 діб |
| 1 рік | 8760 годин |
| 1 рік | 525 600 хвилин |
| 1 рік | 31 536 000 секунд |
Механічний рух
Механічний рух – це зміна з часом положення тіла в просторі відносно іншіх тіл.
Матеріальна точка – це тіло, розмірами якого можна знехтувати за даних умов.
Траєкторія – це уявна лінія, вздовж якої рухається тіло.
Шлях – довжина траєкторії, яку описує тіло за певний проміжок часу.
Рівномірний рух – це рух, за якого тіло за будь-які рівні проміжки часу проходить однакові шляхи, або рух, під час якого швидкість не змінюється.
Швидкість – векторна фізична величина, яка дорівнює відношенню шляху, який пройшло тіло, до проміжку часу, протягом якого було здійснений цей шлях.





Графік залежності швидкості від часу: 
![]() |
Геометричний зміст шляху: шлях чисельно дорівнює
площі фігури, обмеженої гріфіком швидкості.
![]() | |||
![]() | |||
Графік залежності шляху від часу: 
![]() |
Нерівномірний рух – рух, за якого тіло за будь-які рівні проміжки часу проходить неоднакові шляхи, або рух, під час якого швидкість тіла змінюється.
Середня швидкість – це фізична величина, яка чисельно дорівнює шляху, який в середньому здійснює тіло за одиницю часу.

Відносність руху.
Тіло відліку – це тіло, відносно якого розглядається рух іншіх тіл.
Система відліку – складається з тіла відліку, системи координат, яка пов’язана з ним, та годинника.
Відносна швидкість: 
![]() | ![]() | ||
Обертальний рух.
Обертальний рух – рух, під час якого точки тіла рухаються по колах, центри яких знаходяться на одній прямій – осі обертання.
Період – фізична величина, яка дорівнює часу, за який тіло, що рівномірно обертається, здійснює один повний оберт.
, де t – час, 
N – число обертів (кількість повних обертів).
Частота обертання – це фізична величина, яка чисельно дорівнює кількості обертів за одиницю часу.
, де t – час, протягом якого тіло здійснює оберти; 
N – кількість повних обертів.
Коливання
Коливання – це рухи, які повторюються через однакові проміжки часу.
Маятник – це тверде тіло, яке здійснює коливання наколо нерухомої точки.
Амплітуда коливань – це фізична величина, що дорівнює максимальній відстані, на яку віддаляється тіло від положення рівноваги в ході коливань.
Період коливань – це фізична величина, що дорівнює часу, за який відбувається одне повне коливання.
де t – час, протягом якого тіло здійснює коливання; 
N – кількість повних коливань.
Частота коливань – це фізична величина, яка чисельно дорівнює кількості повних коливань, що здійснює тіло за одиницю часу.

де t – час, протягом якого тіло здійснює коливання; 
N – кількість повних коливань.
Затухаючі коливання – коливання, амплітуда яких із часом зменшується.
Незатухаючі коливання – коливання, амплітуда яких не змінюється з плином часу.
Математичний маятник – матеріальна точка, підвішена на невагомій нерозтяжній нитці.
![]() |
- для математичного маятника.
Пружинний маятник – вантаж, закріплений на пружині.
- для пружинного маятника.
Хвилі
Хвилі – коливання, які поширюються у просторі з часом.
![]() |
Поперечні хвилі – поширюються на
поверхні рідин та в твердих тілах.
![]() |
Поздовжні хвилі - поширюються
в газах, рідинах та твердих тілах.
Звук
Звукові хвилі – це поздовжні хвилі.
Частота звукових коливань, що здатна почути людина 20 – 20000 Гц.
Інфразвук має частоту меншу 20 Гц. Ультразвук має частоту більшу 20000 Гц.
Луна – це звук, відбитий від віддаленої перешкоди.
Гучність звуку визначається амплітудою звукових хвиль.
Висота звуку визначається частотою.
![]() | |||||
![]() | |||||
![]() | |||||
Взаємодія тіл

Інерція – це явище зберігання швидкості (стану руху) тіла за відсутності або скомпенсованості дії на нього іншіх тіл.
Інертність – властивість тіла, яка полягає в тому, що для певної зміни швидкості руху тіла потрібен певний час.
Маса – фізична величина, що є мірою інертності тіла.
Сила – це фізична величина, що є мірою дії одного тіла на інше (мірою взаємодії тіл)(має напрям, величину та точку прикладання).

1 Н (1 ньютон) – це сила, яка, діючи на тіло масою 1 кг протягом 1 с, змінює швидкість його руху на 1 м/с.
Рівнодійна сила – сила, яка створює таку ж дію, як декілька сил разом.
![]() | |||
![]() | |||


| Вид | Означення сили | Природа сили | Закон (формула) сили | Зображення сили | Точка прикладання сили |
| Сила всесвітнього тяжіння | Сила, з якою тіла взаємодіють у просторі. | Гравітаційна сила (F~m). | | | Від центру тіла вздовж лінії, що з'єднує тіла. |
| Сила тяжіння | Сила, з якою Земля (планета) притягує до себе тіло. | Гравітаційна сила (F~m). | | | Від центру тіла вертикально вниз до центру планети. |
| Сила пружності | Сила, яка виникає під час деформації тіла і напрямлена в бік протилежний деформації. | Електромагні тна сила (F~q). | | | Від поверхні тіла в бік протилежний деформації перпендикуляр но поверхні. |
| Сила тертя | Сила, яка виникає під час руху одного тіла по поверхні іншого. | Електромагні тна сила (F~q). | | | Від центру тіла або вздовж поверхонь, які дотикаються, в бік протилежний v. |
| Сила опору | Сила, яка діє на тіло під час руху в рідині або газі та перешкоджає рухові. | Електромагнітна сила (F~q). | | | Від центру тіла в бік протилежний рухові. |
| Сила реакції опори | Сила, t якою опора або підвіс діють на тіло. | Електромагнітна сила (F~q). | | | Від поверхні тіла в бік протилежний деформації опори або підвісу. |
| Вага тіла | Сила, з якою тіло внаслідок тяжіння до землі, діє на опору або підвіс. | Електромагнітна сила (F~q). | | | Для підвісу вертикально вниз, для опори - перпендикуляр но поверхні опори. |
| Сила тиску | Сила, яка виникає внаслідок дії одного тіла на інше. | Електромагнітна сила (F~q). | | | Перпендикуля рно поверхні тіла, на яке відбуваєгься дія, в бік дії. |
| Архімедова сила | Сила, яка діє на тіло, занурене в рідину або газ. | Електромагнітна сила (F~q). | | | Від центру тіла вертикально вгору. |
Прості механізми
Важіль – тверде тіло, яке може обертатися навколо нерухомої осі.
Правило моментів: тіло перебуває в рівновазі, якщо алгебраїчна сума моментів сил, які на нього діють, дорівнює нулю. 
Момент сили – візична величина, яка дорівнює добутку сили, що діє на тіло, на плече.
Плече сили – це найменша відстань між віссю обертання та лінією, уздовж якої сила діє на важіль.



Правило важіля: 
Якщо на важіль діє пара сил, то він перебуває в рівновазі тоді, коли сили обернено пропорційні плечам цих сил.
![]() |
Нерухомий блок Рухомий блок
![]() | ![]() | ||



Нерухомий блок Рухомий блок
не дає виграшу дає виграш в силі
в силі, він тільки в 2 рази.
змінює її напрям.
«Золоте» правило механіки























