Тест на визначення рівня стресостійкості

Відповідаючи на питання тесту, вкажіть, як часто ви перебу­ваєте у перелічених нижче станах за такою шкалою: часто - 3 ба­ли, інколи - 2 бали і рідко - 1 бал. Пам'ятайте: чим щиріші будуть відповіді, тим об'єктивнішим буде результат.

Таблиця 1.7 - Визначення рівня стресостійкості

№ з/п	Запитання	Відповідь
Рідко	Інколи	Часто
	Я думаю, що в колективі мене недооцінюють
	Я намагаюся працювати незважаючи на стан здоров’я
	Я вболіваю за якість своєї роботи
	Я буваю агресивним
	Я не терплю критики в свою адресу
	Я буваю роздратованим
	Я намагаюсь бути лідером там, де це можливо
	Мене вважають людиною наполегливою і напористою
	Мене непокоїть безсоння
	Своїм недугам я можу дати відсіч
	Я емоційно і боляче переживаю неприємності
	Мені бракує часу на відпочинок
	У мене виникають конфліктні ситуації
	У мене недостатньо влади, щоб реалізувати себе
	Мені бракує часу, щоб займатися улюбленою справою
	Я все роблю швидко
	Я відчуваю страх
	Я дію зопалу і потім переживаю за свої справи та вчинки

Підрахуйте суму балів і визначте рівень стресостійкості за шкалою:

Таблиця 1.8 – Шкала стресостійкості

Рівень стресостійкості	Сума балів
Кількісна оцінка	Якісна оцінка
	Дуже низький
	Низький	50-53
	Нижче за середній	46-49
	Трохи нижче за середній	42-45
	Середній	38-41
	Трохи вище за середній	34-37
	Вище за середній	30-33
	Високий	26-29
	Дуже високий	22-25

Чим менше балів ви набрали, тим вища ваша стресостійкість.

Якщо у вас перший чи другий рівень стресостійкості, то вам необхідно суттєво змінювати свій спосіб життя.

Практичне заняття 2

Тема: Раціональне та здорове харчування.

Мета: Обґрунтувати необхідність харчування відповідно до енер­гозатрат.

Завдання:

1. Зіставити фактичні добові енергозатрати організму з надходженням енергії на підставі фактичного раціону харчування та оцінити якість та безпечність харчування.

Для цього необхідно послідовно виконати такі розрахунки:

а) скласти розпорядок дня і за енергозатратами для різних видів діяльності (див. табл. 2.1) підрахувати добові енер­гозатрати. Результати подати у вигляді табл. 2.2;

б) записати фактичний добовий раціон і за калорійністю харчових продуктів (див. табл. 2.3) підрахувати добове надходження енергії. Результати подати у вигляді табл. 2.4;

в) визначити фактичне співвідношення між основними по­живними речовинами - білками, жирами та вуглеводами, яке за енергетичною цінністю повинно бути як 1:2,5:4,6 і за масою 1:1:4,9;

г) встановити, які харчові добавки за функціональним призначенням використані у спожитих продуктах харчування;

д) підрахувати можливе надходження радіонуклідів і з продуктами харчування за допустимими рівнями їх вмісту (див. табл. 2.5).

Результати подати у вигляді табл. 2.5.

2. Запропонувати збалансований раціон якісного харчуван­ня відповідно до індивідуальних енергозатрат за зразком табл. 2.4.

3. Запропонувати додаткове фізичне навантаження відповідно до індивідуальної калорійності харчового раціону.

Таблиця 2.1 - Розпорядок дня

№ з/п	Вид діяльності	Енергозатрати, ккал/год
	Сон	~ 70
	Особиста гігієна приймання і приготування їжі	~ 120
	Відпочинок сидячи	~ 90
	Домашнє прибирання	~ 270
	Читання, слухання лекцій	~ 110
	Робота з комп’ютером	~ 115
	Бесіда стоячи	~ 110
	Бесіда сидячи	~ 105
	Спокійна ходьба, до 4 км/год	~ 200
	Водіння автомобіля	~ 180
	Різні види фізичної роботи залежно від інтенсивності	від 200 до 500

Таблиця 2.2 Розпорядок дня та добові енергозатрати

№ з/п	Вид діяльності	Тривалість, год	Енергозатрати, ккал/год	Сумарні енергозатрати, ккал
	Сон
	Ранковий туалет
	Сніданок
	Дорога до роботи (навчання)
	та інше
Разом

Таблиця 2.3 Склад і калорійність харчових продуктів

Продукти	Склад, %	Калорійність, ккал/100г
Білки і азотні речовини	Жири	Вуглеводи	Мінеральні солі (зола)
Яловичина нежирна	20,5	2,0	-	1,2
Яловичина жирна	18,4	21,4	-	1,0
Свинина нежирна	20,1	6,6	-	1,1
Свинина жирна	14,5	37,3	-	0,07
Баранина	16,4	31,1	-	0,9
Курятина	19,8	5,1	1,1	1,1
Яйця курячі	12,5	12,1	0,7	1,1
Печінка	19,4	4,6	2,1	1,6
Мозок	9,0	9,3	-	1,1
Сало	11,0	68,4	-	4,8
Ковбаса варена	14,1	15,0	4,0	2,8
Сосиски	12,8	13,7	-	3,3
Ікра чорна	26,0	16,3	-	4,3
Короп	20,4	1,5	-	1,3
Оселедець	18,4	14,5	-	13,9
Молоко коров’яче свіже	3,4	3,7	4,9	0,7
Молоко коров’яче згущене	10,5	10,1	51,0	2,0
Вершки	3,0	22,6	4,3	0,6
Сметана	4,3	26,2	1,7	0,5
Сир твердий	25,8	31,5	2,4	6,1
Сир нежирний	14,6	0,6	1,2	1,2
Масло	1,1	86,6	0,6	1,2
Крупа манна	9,4	0,9	75,9	0,4
Крупа гречана	12,9	2,8	64,7	2,1
Рис	8,1	1,3	75,5	1,0
Хліб житній	7,8	0,7	43,7	1,6
Хліб пшеничний	6,8	0,5	57,8	0,9
Макарони	10,9	0,6	75,5	0,6
Горох зелений	25,8	3,8	53,0	2,9
Картопля свіжа	2,1	0,2	19,6	1,0
Морква	1,2	0,3	9,1	1,0
Капуста свіжа	1,8	0,2	5,0	1,2
Огірки свіжі	1,1	0,1	2,2	0,5
Салат	1,6	0,2	2,4	0,9
Помідори	0,9	0,2	4,0	0,6
Гриби свіжі	5,4	0,4	5,1	0,9
Яблука свіжі	0,4	-	12,1	0,4
Виноград свіжий	1,0	-	15,2	0,5
Ізюм	2,5	0,6	69,7	1,7
Абрикоси свіжі	1,2	-	11,0	0,6
Диня	0,8	0,1	6,4	0,5
Кавун	0,7	0,06	4,1	0,3
Олія соняш никова	-	99,5	-	-
Горіхи грецькі	13,8	48,2	10,7	1,4
Цукор	-	-	99,5	0,4
Мед натуральний	-	-	79,9	0,2
Шоколад	22,2	22,2	63,4	2,3

*Деякі готові продукти можуть мати склад, що відрізняється від наведе­ного, але кожний виробник обов'язково повинен вказувати їх склад, ка­лорійність та використані харчові добавки.

Таблиця 2.4 Фактичний середньодобовий раціон та його енергетична цінність

№ з/п	Продукти	Маса, г	Калорійність	Склад
100 г	Всього	Білки	Жири	Вуглеводи
	Разом

Запитання для самоконтролю

1. Опишіть спільні властивості аналізаторів.

2. Опишіть психологічні особливості людини.

3. Опишіть типи тестів, які використовує психодіагностика.

4. Що таке соціалізація особистості?

5. Яка роль харчування в збереженні здоров'я?

6. Що означає раціональне харчування?

7. Що означає здорове харчування?

8. Яка роль фізичного навантаження у збереженні здоров'я?

9. Опишіть процес праці з фізіологічного та технологічного погляду.

10. Які особливості розумової праці?

11. В чому суть компромісу між станом здоров'я, ефек­тивністю праці та напруженістю систем організму лю­дини?

12. Що таке втома і перевтома?

13. Опишіть найпоширеніші шкідливі звички людини.

14. У якій залежності знаходиться інтенсивність відчуттів людини залежно від інтенсивності дії зовнішнього под­разника?

а) у лінійній залежності;

б) у квадратичній залежності;

в) у логарифмічній залежності;

г) у експонеціальній залежності.

15. Як впливає зменшення константи С у психофізичному законі Вебера - Фехнера на психофізіологічну надійність людини?

а) сприяє підвищенню психофізіологічної надійності люди­ни;

б) не сприяє підвищенню психофізіологічної надійності лю­дини;

в) не впливає на психофізіологічну надійність людини.

16. Як впливає збільшення константи у психофізіологічно­му законі Вебера- Фехнера на психофізіологічну надійність людини?

а) сприяє підвищенню психофізіологічної надійності людини;

б) не сприяє підвищенню психофізіологічної надійності лю­дини;

в) не впливає на психофізіологічну надійність людини.

17. Як впливає на рівень безпеки людини здатність до тре­нування як одна із спільних властивостей аналізаторів людини?

а) сприяє підвищенню рівня безпеки людини;

б) не сприяє підвищенню рівня безпеки людини;

в) не впливає на рівень безпеки людини;

г) має неоднозначний вплив на рівень безпеки.

18. Як впливає на рівень безпеки людини чутливість як од­на із спільних властивостей аналізаторів людини?

а) сприяє підвищенню рівня безпеки людини;

б) не сприяє підвищенню рівня безпеки людини;

в) не впливає на рівень безпеки людини;

г) має неоднозначний вплив на рівень безпеки.

19. Що дають можливість виявити проективні тести, які ви­користовує психодіагностика при вивченні пси­хофізіологічних особливостей людини?

а) розумовий потенціал особи;

б) ступінь конкретних знань особи;

г) ступінь розвитку творчих здібностей особи;

д) загальні психофізіологічні особливості людини.

20. В якому рядку подані основні (пріоритетні) потреби лю­дини?

а) потреби у самовираженні, в безпеці, потреби фізіологічні, у визнанні, потреби соціальні;

б) потреби в безпеці, у визнанні, потреби фізіологічні, соціальні, естетичні;

в) потреби у самовираженні, в безпеці, потреби фізіологічні, соціальні, потреби творчої праці;

г) потреби свободи, соціальні, потреби у визнанні, у безпеці, потреби у самовираженні.

21. Що дають можливість виявити тести досягнень, які ви­користовує психодіагностика при вивченні пси­хофізіологічних особливостей людини?

а) розумовий потенціал особи;

б) ступінь конкретних знань особи;

в) ступінь розвитку творчих здібностей особи;

г) загальні психофізіологічні особливості особи.

Практичне заняття 3

Тема: Статистична оцінка небезпечних і шкідливих чинників для життя людини.

Мета: Усвідомити концепцію допустимого ризику та визначити небезпечні й шкідливі чинники для життя людини, що най­частіше трапляються, шляхом соціологічного опитування студентів.

Завдання: На підставі соціологічного підходу провести статис­тичну оцінку небезпечних чинників для життя люди­ни, використовуючи бальну систему.

Студентам пропонується оцінити небезпечність для життя жителя України 25 чинників, наведених в таблиці 3.1, за такою шкалою: найнебезпечніший чинник (на думку студента) - оціне­но в 25 балів, а далі - 24, 23, 22. і до останнього, який вважається найменш небезпечним - в 1 бал.

Зрозуміло, маючи неоднаковий життєвий досвід студенти по-різному оцінюють небезпечність того чи іншого чинника, тому одержані результати треба статистично обробити. Для кожного чинника підраховують кількість балів, які йому визначили сту­денти, цю суму ділять на кількість опитаних студентів і одержана величина служить середньою оцінкою небезпечності того чи іншого чинника: чим вона є більшою, тим небезпечніший чинник. Середню оцінку небезпечності -го чинника визначають за формулою:

(3.1)

де - індивідуальні оцінки студентів для j-го чинника,

п - кількість опитаних студентів. Якщо прийняти, що пе­релічені чинники охоплюють усі небезпеки для життя людини, то можна також оцінити відносну частку (у відсотках) кожного чинника q_j в сумарній кількості не­бажаних наслідків за формулою:

(3.2)

Результати заносять у таблицю 3.1.

Підсумовуючи викладене, зауважимо, що точність такої оцінки підвищується із збільшенням кількості опитаних і зале­жить від професії, віку та статі людини. Аналіз фактичних показників про смертність свідчить, що серед найнебезпечніших чинників для життя людини є СНІД, вживання спиртних напоїв та наркотичних речовин, куріння, транспорт (для жителів України - самогубство).

Прогноз можливого збільшення тривалості життя за умов з усуненням певних причин смерті дає змогу виявити найнебезпечніші чинники для життя. За прогнозом вчених усунення основних серце­во-судинних і ниркових хвороб приведе до збільшення середньої три­валості життя на 10,9 років, хвороб серця - на 5,9 років, злоякісних новоутворень - на 2,3 роки, нещасних випадків (крім автомобільних катастроф) - на 0,6 року, автомобільних катастроф - на 0,6 року, інфекційних хвороб - на 0,2 року, туберкульозу - на 0,1 року.

Важливо зазначити, що усвідомлення існування небезпеч­них та шкідливих чинників для життя людини є тільки першим кроком до безпечної життєдіяльності. Необхідно встановити умо­ви, за яких ці чинники спричиняють небажані наслідки, і відвер­нути можливість настання таких умов.

Таблиця 3.1 - Статистична оцінка небезпечних та шкідливих чинників для життя людини

№	Чинники	Індивідуальна оцінка Sij	Середня оцінка	Відносна частка qj
	Авіаційний транспорт
	Автомобільний транспорт
	Атомна енергетика
	Вживання спиртних напоїв
	Виробничі травми
	Вбивства та навмисні ушкодження
	Водойми (купання, відпочинок)
	Діагностичне опромінення
	Електричний струм
	Залізничний транспорт
	Інфекційні захворювання
	Інші чинники
	Куріння
	Медичні препарати
	Наркотичні речовини
	Побутові травми
	Робота в правозахисних органах
	Пожежі
	Самогубство
	СНІД
	Спортивні та масові заходи
	Стихійні лиха
	Тероризм
	Харчові отруєння
	Хірургічне втручання

Після заповнення таблиці 3.1 кожним студентом визначаються показники та згідно формул 3.1 і 3.2.

Практичне заняття 4

Тема: Моделювання і прогнозування небезпечних ситуацій

Мета: Освоїти метод побудови логіко-імітаційних моделей небезпечних подій шляхом побудови дерев причин і подій.

Завдання: На прикладі моделі дорожньо-транспортної пригоди, описаної нижче (див. рис. 2.2 – 2.3):

1. Розрахувати ймовірність дорожньо-транспортної пригоди на заданому маршруті за відомими імовірностями настання умов, за яких виникають небезпечні події. Варіанти завдань наведені в таблиці 2.1.

2. Знайти залежність ймовірності дорожньо-транспортної пригоди від психофізіологічного стану пішохода і водія, рівня контролю за технічним станом автомобіля та рівня стану тротуару, тобто:

Таблиця 2.1 - Варіанти завдань для розрахунку ймовірності дорожньо-транспортної пригоди (небезпечної події 18)

№ вар.	Р1	Р2	Р3	Р4	Р5	Р6	Р7	Р8	Р18
	10-5	10-4	10-4	10-5	10-4	10-5	10-7	10-7
	10-4	10-4	10-4	10-5	10-4	10-5	10-7	10-7
	10-5	10-3	10-4	10-5	10-4	10-5	10-7	10-7
	10-5	10-4	10-3	10-5	10-4	10-5	10-7	10-7
	10-5	10-4	10-4	10-4	10-4	10-5	10-7	10-7
	10-5	10-4	10-4	10-5	10-3	10-5	10-7	10-7
	10-5	10-4	10-4	10-5	10-4	10-4	10-7	10-7
	10-5	10-4	10-4	10-5	10-4	10-5	10-6	10-7
	10-5	10-4	10-4	10-5	10-4	10-5	10-7	10-6
	10-4	10-5	10-4	10-5	10-4	10-5	10-7	10-7
	10-5	10-5	10-3	10-5	10-4	10-5	10-7	10-7
	10-5	10-4	10-3	10-4	10-4	10-5	10-7	10-7
	10-5	10-4	10-4	10-4	10-3	10-5	10-7	10-7
	10-5	10-4	10-4	10-5	10-3	10-4	10-7	10-7
	10-5	10-4	10-4	10-5	10-4	10-4	10-6	10-7
	10-5	10-4	10-4	10-5	10-4	10-5	10-6	10-6
	10-4	10-5	10-3	10-5	10-4	10-5	10-7	10-7
	10-5	10-4	10-3	10-4	10-3	10-5	10-7	10-7
	10-5	10-4	10-4	10-5	10-3	10-4	10-6	10-6
	10-4	10-5	10-3	10-4	10-4	10-5	10-7	10-7
	10-5	10-3	10-3	10-4	10-3	10-5	10-7	10-7
	10-5	10-4	10-3	10-4	10-3	10-4	10-7	10-7
	10-5	10-4	10-3	10-4	10-3	10-4	10-6	10-7
	10-5	10-4	10-4	10-4	10-3	10-4	10-6	10-6
	10-4	10-3	10-3	10-4	10-3	10-4	10-6	10-6
	10-5	10-5	10-4	10-5	10-4	10-6	10-8	10-8
	10-6	10-4	10-5	10-4	10-3	10-5	10-8	10-7
	10-5	10-5	10-4	10-5	10-5	10-6	10-7	10-6
	10-6	10-4	10-5	10-4	10-5	10-6	10-8	10-7
	10-5	10-6	10-4	10-5	10-4	10-6	10-8	10-8
	10-4	10-5	10-4	10-4	10-4	10-4	10-6	10-6
	10-4	10-5	10-4	10-4	10-5	10-4	10-7	10-7
	10-4	10-4	10-4	10-4	10-3	10-4	10-7	10-7
	10-4	10-5	10-4	10-3	10-4	10-4	10-7	10-7
	10-4	10-5	10-6	10-4	10-4	10-4	10-7	10-6
	10-4	10-5	10-5	10-4	10-4	10-3	10-6	10-6
	10-5	10-5	10-6	10-4	10-3	10-4	10-6	10-6
	10-4	10-4	10-6	10-4	10-5	10-4	10-8	10-8
	10-5	10-5	10-6	10-4	10-4	10-4	10-7	10-8

Будь-яка потенційна небезпека має свій логічний процес розвитку і реалізується за певних умов. Сукупність умов, за яких виникає можливість впливу на людину й довкілля шкідливих та небезпечних чинників, зумовлюють небезпечну подію. Ці умови часто називають причинами небезпечних ситуацій. Небезпечна подія може мати як сприятливі, так і несприятливі (небажані) наслідки.

Небезпечні події з несприятливими наслідками мають свої історичні назви, а саме: аварія, стихійне лихо, катастрофа. Аварія - це небезпечна подія техногенного характеру, що створює загрозу життю і здоров'ю людини, призводить до руйнування будівель, споруд, об­ладнання і транспортних засобів, порушення виробничого чи транс­портного процесу, або завдає шкоди довкіллю. Стихійне лихо - це не­безпечна подія природного походження, яка за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю вражає людей, об'єкти еко­номіки та довкілля. Катастрофа - це великомасштабна аварія, стихійне лихо чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків. Стан, який виникає після аварії, стихійного лиха чи ката­строфи, називаються надзвичайною ситуацією. Надзвичайна ситу­ація характеризується порушенням нормальних умов життєдіяль­ності людей, що спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела чи може призвести до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат.

Імовірність несприятливих наслідків різко зростає, якщо кількість небезпечних подій збільшується. Небезпечні події, як і причини їх виникнення, мають випадковий характер, і для визна­чення імовірного настання небажаних наслідків використовують теорію ймовірності.

Моделювання і прогнозування небезпек на практиці прохо­дить три стадії. На першій стадії визначають матеріальні носії небезпек, тобто небезпечні та шкідливі чинники і умови, за яких во­ни можуть призвести до небажаних наслідків. На другій стадії визначається головна небезпечна подія і послідовність інших не­безпечних подій та умов, які їй передують. На цій стадії будується логічна схема розвитку небезпеки у вигляді дерева небезпечних подій та причин. Для побудови таких схем використовують певні позначення, показані на рис. 2.1 Небезпечні події можуть відбу­ватися послідовно одна за одною, паралельно (одночасно) одна одній, а найчастіше - за змішаною послідовно-паралельною схе­мою. Для відображення схем реалізації небезпечних подій вико­ристовують логічні оператори "Г та "АБО". Логічний оператор "Г показує, що подія А відбудеться, якщо одночасно відбудуться всі події, які їй передують, тобто і Б і В. Імовірність настання такої події встановлюють згідно з теорією ймовірності за формулою: , (2.1)

де - імовірності настання подій А, Б і В відповідно. Логічний оператор "АБО" показує, що подія А відбудеться, якщо відбудеться одна із подій, яка їй передує, тобто або Б, або В. Імовірність настання згідно з теорієюймовірності за формулою:

, (2.2)

Рис.2.1 - Типові схеми розвитку небезпечних подій та умовні позна­чення, які використовують під час їхньої побудови.

Шляхом послідовного визначення імовірностей небезпеч­них подій за логічною схемою визначають імовірність виникнен­ня головної небезпечної події.

Як приклад моделювання і прогнозування небезпечних си­туацій наводимо побудову моделі дорожньо-транспортної приго­ди при рухові пішохода за заданим маршрутом, який подано на рис. 2.2. Подібним маршрутом, при якому необхідно пройти два перехрестя (нерегульоване НП і регульоване РП), більшість з нас проходить щодня. Модель побудована для випадку, коли спостерігається неперервний потік автомобілів чи пішоходів, і відповідає умовам години пік у великих містах, тобто проектує найнебезпечнішу ситуацію.

Побудова моделі починається із визначення головної події - дорожньо-транспортної пригоди (зіткнення пішохода з транс­портним засобом) і продовжується пошуком всіх комбінацій подій, які можуть призвести до настання головної події. Можлива схема моделі дорожньо-транспортної пригоди на заданому марш­руті показана на рис. 2.3.

Виникнення небезпечних подій у цій моделі визначають вісім умов, а саме:

1 — рівень знань пішохода (РЗП);

2 — психофізіологічний стан пішохода (ПФСП);

3 — професійний рівень водія (ПРВ);

4 — психофізіологічний стан водія (ПФСВ);

5 — рівень контролю за технічним станом автомобіля (РКТСА);

6 — рівень контролю за технічним станом світлофора (РКТСС);

7 — рівень стану тротуару (РСТ);

8 — рівень стану проїзної частини (РСПЧ).

Настання наведених умов може спричинити виникнення однієї із десяти небезпечних подій (їх пронумеровано згідно з по­значеннями на рис. 2.3):

9 — вихід пішохода на нерегульоване перехрестя без впевне-

ності у відсутності небезпеки для себе та інших учас­ників руху (ВПНП);

10 — виїзд автомобіля на нерегульоване перехрестя без

зменшення швидкості (ВАНП);

11 — вихід пішохода на проїзну частину вулиці між перехре-

стями (ВППЧ);

12 — виїзд автомобіля на тротуар між перехрестями (ВАТ);

13 — вихід пішохода на регульоване перехрестя (ВПРП);

14 — виїзд автомобіля на регульоване перехрестя (ВАРП);

15 — дорожньо-транспортна пригода на нерегульованому

перехресті (ДТП на НП);

16 — дорожньо-транспортна пригода між перехрестями

(ДТП між перехрестями);

17 — дорожньо-транспортна пригода на регульованому пе-

рехресті (ДТП на РП);

18 — дорожньо-транспортна пригода (ДТП) - головна не-

безпечна подія.

Puc. 4.2 - Схема маршруту переміщення пішохода

Рис. 4.3 - Логіко-імітаційна модель дорожньо-транспортної пригоди

(дерево подій і причин)

Оскільки всі події та умови їх виникнення є випадковими, то для розрахунку імовірності реалізації дорожньо-транспортної пригоди використовують знання з теорії ймовірності та булевої алгебри. Імовірності настання умов 1 - 8, за яких виникають не­безпечні події, визначають емпірично або оцінюють статистични­ми методами. Імовірності небезпечних подій 9-18 розраховують за формулами (2.1) і (2.2) відповідно до схеми реалізації подій та настання умов, а саме:

Р₉ = Р₁ + Р₂ – Р₁ × Р₂

Р₁₀ = Р₃ + Р₄ + Р₅ ×- (Р₃ × Р₄ + Р₃× Р₅ + Р₄ × Р₅)+ Р₃×Р₄× Р₅,

Р₁₁ = Р₂ + Р₇ – Р₂ × Р₇,

Р₁₂ = Р₄ + Р₈ + Р₅ ×- (Р₄ × Р₈ + Р₅× Р₄ + Р₅ × Р₈)+ Р₄×Р₅× Р₈,

Р₁₃ = Р₁ + Р₂ + Р₆ ×- (Р₁ × Р₂ + Р₁× Р₆ + Р₂ × Р₆)+ Р₁×Р₂× Р₆,

Р₁₄ = Р₃ + Р₄ + Р₅ +Р₆ - (Р₃ × Р₄ + Р₃× Р₅ + Р₃ × Р₆ + Р₄×Р₅ + Р₄×Р₆+Р₅×Р₆)+ Р₃×Р₄×Р₅+ Р₃×Р₅ Р₆ + Р₄×Р₅× Р₆ + Р₃×Р₄× Р₆ + Р₃×Р₄× Р₅× Р_6,

Р₁₅ = Р₉ × Р₁₀,

Р₁₆ = Р₁₁ + Р₇₂ – Р₁₁ × Р₁₂,

Р₁₇ = Р₁₃ × Р₁₄,

Р₁₈ = Р₁₅ + Р₁₆ + Р₁₇ ×- (Р₁₅ × Р₁₆ + Р₁₅× Р₁₇ + Р₁₆ × Р₁₇)+ Р₁₅×Р₁₆× Р₁₇,

Для виконання п.2 завдання на практичну роботу потрібно визначити як змінюється ймовірність Р₁₈ від Р₁, Р₄, Р₅, Р₇.

Найпростіший спосіб – це підстановка різних значень Р₁, Р₄, Р₅, Р₇ у відповідні вирази залежностей (4.3).

Наприклад, при незмінних інших значеннях ймовірностей, підставляти Р₁ = 10^-6,

Р₁= 10^-5, Р₁= 10^-4 і проаналізувати, як буде відповідно змінюватись ймовірність кінцевої події Р₁₈. Аналогічно визначається залежність Р₁₈ від інших подій.

Запитання для самоконтролю

1. Опишіть модель життєдіяльності людини.

2. О пишіть соціально-економічну систему безпеки.

3. Наведіть визначення коефіцієнта індивідуального ризику.

4. Обґрунтуйте розподіл коштів між соціально-еко­номічною та технічною системами безпеки.

5. Наведіть визначення небезпеки та описати кількісні
оцінки небезпек.

6. Опишіть технічну систему безпеки.

7. Сформулюйте головні умови безпечної життєдіяль­ності.

8. Сформулюйте головне завдання безпеки життєдіяльності.

9. Опишіть порядок вивчення небезпек та визначення рівня
ризику.

10. Сформулюйте головні принципи забезпечення безпеч­ної життєдіяльності.

11. Наведіть визначення небезпечних та шкідливих чин­ників і проведіть їх класифікацію.

12. У якій залежності перебувають коефіцієнт індивідуаль­ного ризику та середній вік життя людини як кількісні
оцінки небезпечності середовища перебування людини?

а) не мають взаємозв'язку;

б) перебувають у прямій залежності;

в) перебувають в оберненій залежності;

г) перебувають у логарифмічній залежності.

13. Який з методичних підходів до оцінки коефіцієнта
індивідуального ризику використовує результати опиту­вання населення

а) експертний;

б) інженерний;

в) соціологічний;

г) модельний.

14. У якому рядку чинники, які призводять до нещасних ви­падків, знаходяться у послідовності зменшення їх ре­алізації?

а) техніка -> людський -> чинник -> середовище перебування;

б) людський -» чинник -> техніка -> середовище перебування;
в) середовище -> перебування -> людський чинник -> техніка;

г)людський чинник -» середовище перебування -> техніка.

15. У населеному пункті А в результаті дорожньо-транс­портних пригод загинуло 100 осіб за рік. Визначити
рівень ризику для цього чинника та категорію діяль­ності за рівнем ризику, якщо в пункті А проживає
500 тис. осіб.

16. Яку концепцію використовує сучасна наука про безпеку
життєдіяльності людини?

а) концепцію допустимого ризику;

б) концепцію абсолютної безпеки середовища;

в) концепцію невизначеного ризику;

г) концепцію мінімального ризику.

17.За рахунок чиєї енергії виявляється дія механічних не­ безпечних чинників?

а) їх енергії;

б) енергії людини;
в) опосередковано;

г) їх енергії та енергії людини.

18. Коефіцієнт індивідуального ризику на об'єкті господа­рювання - це:

а) відношення кількості працівників на об'єкті господарю­вання до кількості потерпілих за рік;

б) відношення кількості нещасних випадків за рік до кількості працівників на об'єкті господарювання;

в) відношення кількості нещасних випадків з летальним наслідком за рік до кількості працівників на об'єкті господарю­вання;

г) відношення кількості нещасних випадків з летальним наслідком за рік до загальної кількості нещасних випадків.

Практичне заняття 5

Тема: Оцінка можливих наслідків аварії на вибухонебезпечному об'єкті

Мета: надання студентам практики з розв'язання типових задач прогнозуванням обстановки, що може скластися під час аварії на вибухонебезпечному об’єкті. По результатах оцінки студенти формулюють висновки і визначають заходи, спрямовані на захист людей та зменшення наслідків можливих руйнувань.

Умова. В промисловій зоні на відстані L від нашого виробничого приміщення (цеху) розташований об'єкт, на якому знаходяться Q тонн вибухонебезпечної речовини (газу-пропану). Під час можливої аварії з вибухом цех може опинитись в осередку ураження.

Завдання. Оцінити можливі наслідки впливу на виробниче приміщення аварії на вибухонебезпечному об'єкті відповідно до вихідних даних заданого варіанту (додаток 5).

ВИЗНАЧИТИ:

1. В яку зону руйнувань може потрапити цех.

2. Які очікуються руйнування елементів цеху.

3. Яка очікується пожежна обстановка в районі розташування цеху.

4. Який ступінь можливого ураження виробничого персоналу.

5. Рекомендації, спрямовані на недопущення або зменшення ураження людей та руйнувань.

Звітність. Звіт про виконану роботу студенти оформляють за такою формою:

Розрахункова робота

Тема: Оцінка можливих наслідків аварії на вибухонебезпечному об'єкті.

Варіант №....

Виконав: прізвище, І,П студента

Група________.

Зміст:

1. Вихідні дані (за заданим варіантом).

2. Послідовність розрахунків і обгрунтувань при проведенні оцінки.

3. Підсумкова таблиця за такою формою (табл.5.1).

Таблиця 5.1

Характеристика руйнувань		Ступінь ураження людей
Параметри зони руйнувань	Елементи вироб­ничого об'єкту	Ступінь руйнувань	Пожежна обстанавка
1. Ri= _____ м 2. Rt=______ m 3. АР=_____ кПа	Будівля
Обладнання
Комунікації

4. Висновки і рекомендації, спрямовані на зменшення наслідків можливого вибуху.