У кожній організації приймається велика кількість найрізноманітніших рішень, які в менеджменті класифікують за різними ознаками:
1. За функціональним призначенням:
— планові — стосуються планування діяльності організації та її підрозділів;
— організаційні — структурують відносини в організації; визначають повноваження та відповідальність працівників, коло їх обов'язків; використовують для розподілу виробничих завдань;
— регулюючі — регулюють перебіг процесів в організації, усувають відхилення від запланованого;
— активізуючі — спрямовані на активацію певних дій персоналу, заохочують до кращого виконання роботи;
— контрольні — стосуються вибору засобів і методів контролю за перебігом процесів.
2. За змістом:
— економічні — спрямовані на вибір ефективних методів управління економічними процесами в організації (встановлення ціни, визначення форм і систем оплати праці, використання прибутку тощо);
— соціальні — зорієнтовані на вибір ефективних методів управління соціальними процесами (управління конфліктами, розвиток персоналу, поліпшення умов праці тощо);
|
|
— технічні — пов'язані з функціонуванням технічної складової (вибір технологій, налагодження, регулювання, вдосконалення техпроцесів тощо);
— наукові — стосуються вибору напряму науково-дослідних робіт, впровадження інновацій тощо.
3. За характером дій:
— директивні — потребують обов'язкового виконання;
— нормативні — служать орієнтиром, стандартом при прийнятті інших рішень у даній сфері;
— методичні — у них дається детальний опис дій, які необхідно виконати у певній ситуації;
— рекомендаційні — рекомендують, як краще вчинити в певній ситуації, але залишають право вибору іншого рішення;
— дозвільні — дозволяють певні дії.
4. За часом дії:
— стратегічні — спрямовані на визначення стратегічних цілей та завдань, розрахованих на тривалу перспективу (3—10 років чи більше);
— тактичні — стосуються вибору способів і методів реалізації стратегії, розраховані на 1—2 роки;
— оперативні — визначають конкретні заходи (розраховані на реалізацію протягом 1 року), за якими здійснюється організація і регулювання виробничих процесів.
5. За напрямом впливу:
— внутрішнього спрямування — спрямовані всередину організації для впливу на стан чи функціонування її внутрішніх складових;
— зовнішнього спрямування — визначають способи й методи взаємодії організації із зовнішнім середовищем.
6. За способом прийняття:
— індивідуальні — приймаються одноосібно людиною, що має на це повноваження;
— колегіальні — приймаються після досягнення консенсусу групою фахівців;
|
|
— колективні — приймаються всім колективом, якого стосується проблема.
7. За рівнем прийняття рішень:
— організація в цілому — приймаються вищим рівнем менеджменту;
— структурні підрозділи — приймаються лінійними керівниками середніх та низових рівнів;
— функціональні служби — приймаються функціональними менеджерами;
— окремі працівники — приймаються індивідами (наприклад, вибір способу виконання дорученого завдання).
8. За ступенем ефективності:
— оптимальні — ставлять за мету вибір найкращого рішення;
— раціональні — передбачають вибір рішення, яке дасть змогу ліквідувати проблему, але не є найкращим; приймаються за умов обмеженості ресурсів.
9. За методами підготовки:
— креативні — використовують творчий підхід для генерування ідей щодо знаходження способів розв'язання проблеми;
— евристичні — прийняття рішення через «осяяння»;
— репродуктивні — використовують відомі й раніше вживані способи розв'язання проблеми (відтворюються раніше прийняті рішення).
10. За ступенем структурованості:
— структуровані; слабоструктуровані; неструктуровані.