Методичні рекомендації

Щоб підготуватися до ділової гри „Письмове оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи” треба знати критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи.

Об’єктами перевірки й оцінювання навчальних досягнень учнів з математики є знання, уміння та навички, засвоєння яких передбачено програмою з математики для початкової школи, здатність застосовувати вивчений матеріал під час розв’язування завдань.

Знання, уміння і навички учнів з математики перевіряються в усній або в письмовій формі.

Усна перевірка знань, умінь і навичок учнів з математики

Критеріями оцінювання усної перевірки результатів навчання учнів є: якості знань та умінь – повнота та глибина, конкретність і узагальненість, правильність, системність і систематичність, усвідомленість і автоматизація; культура мовлення – це послідовність викладу матеріалу, правильне вживання термінів, повнота у формулюванні висновків, згорнутість та розгорнутість і т.п.; суб’єктивні якості – самостійність, активність, швидкість, оперативність, гнучкість і міцність.

Усні відповіді учнів на уроках математики оцінюються вчителем за 12- бальною шкалою за такими критеріями:

Письмова перевірка знань, умінь і навичок учнів з математики

Критеріїї оцінювання письмових робіт з математики подаються в таблиці.

Оцінювання письмових робіт з математики

Рівень навчальних досягнень учнів Бали   Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів  
I Початковий   Учень (учениця)виконує роботу частково; Припускається у роботі 9 і більше помилок  
  Учень (учениця) припускається у роботі 8 грубих помилок, або правильно виконує 1/3запропонованих завдань; 7 грубих та 2 не грубих; 6 грубих та 3-4 негрубих.  
        Учень (учениця)припускається у роботі 7 грубих помилок; 6 грубих та 2 негрубих; 5 грубих та 3-4 негрубих
  II Середній     Учень (учениця) припускається у роботі 6 грубих помилок; 5грубих та 2 негрубих; 4 грубих та 3-4 негрубих
    Учень (учениця) припускається у роботі 5 грубих помилок, або правильно виконує 1/2 запропонованих завдань; 4 грубих та 1-2 негрубих; 3 грубих та 3-4 негрубих помилок
    Учень (учениця) допускає у роботі 4 грубі помилки; 3 грубі та 2-3 негрубі; 2 грубі та 4 негрубі помилки
  III Достатній     Учень (учениця) допускає у роботі 3 грубі помилки; 1 грубу помилку і 3-4 негрубі помилки; 2 грубі і 2 негрубі помилки
    Учень (учениця) допускає у роботі 2 грубі помилки, або правильно виконує 2/3 запропонованих завдань; 1 грубу і 2 негрубі помилки
    Учень (учениця) допускає у роботі 1 грубу помилку; 2 негрубі помилки
  IV Високий     Учень (учениця) допускає у роботі 1 негрубу помилку, або 2-3 виправлення
    У роботі- 1-2 виправлення
    Робота в повному обсязі виконана правильно і охайно
         

Під час перевірки математичних знань слід розрізняти грубі і негрубі помилки.

До грубих помилок належать:

- обчислювальні помилки в завданнях;

- помилки у визначені порядку виконання арифметичних дій;

- неправильне розв’язання задачі (пропуск дій (дії)), неправильний добір дій (дії), зайві дії;

- незакінчене розв’язання задачі чи прикладу;

- невиконання завдання (не приступив до його виконання);

- незнання або неправильне застосування властивостей, правил, алгоритмів, існуючих залежностей, які лежать в основі завдань чи використовуються в ході їх виконання;

- невідповідність пояснювального тексту, відповіді завдання; назви величин виконаним діями та отриманим результатам;

- невідповідність виконаних вимірювань та геометричних побудов даним параметрам завдання.

Негрубими помилками є:

- нераціональні прийоми обчислення, якщо ставилась вимога скористатися такими прийомами;

- не правильна побудова чи постановка запитань до дій (дії) під час розв’язання задачі;

- неправильне чи неграмотне з точки зору стилістики або за змістом формулювання відповіді задачі;

- неправильне списування даних (чисел, знаків) задачі з правильним її розв’язанням;

- не закінчене (не доведене до логічного кінця) перетворення;

- помилки у записах математичних термінів, символів;

- відсутність відповіді у завдані або помилки у записі відповіді.

Дві негрубі помилки вважають за одну грубу помилку.

Охайні виправлення є недоліками роботи.

Тривалість виконання перевірних письмових робіт: у 2 класі початкової школи – I семестр – до 20 хв, II – до 30 хв, 3 – 4 класи – до 35 хв. За цей час учням треба встигнути не лише повністю виконати роботу, а й перевірити її.

Рефлексія

Назвіть основні етапи Вашої траєкторії вивчення цієї теми. Виявіть досягнуті Вами на кожному етапі результати. Проаналізуйте засоби, які Ви застосовували для їх реалізації.

Завдання для самостійної роботи

Підготуйте до захисту сценарій позакласного заходу з математики для учнів початкової школи. Форму проведення та клас визначте самостійно.

Методичні рекомендації для виконання завдань самостійної роботи

Позакласна робота має бути невід’ємною частиною навчально-виховного процесу в початковій школі. Її головне завдання – виховувати інтерес до математики, стимулювати учнів до її вивчення. У початковій школі доцільні насамперед ті види позакласної роботи, в яких можуть брати участь усі учні класу.

З молодшими школярами практикуються такі види позакласної роботи: позакласна година з математики, конкурси на кращого математика, математичні екскурсії, математичні ранки, математичні олімпіади, математичні гуртки, математичні газети, тиждень математики тощо. За формою та змістом вони вміщують коротенькі бесіди (повідомлення), цікаві вправи на обчислення, парні та групові змагання, математичні ігри, розв’язування головоломок і задач, розпізнання геометричних фігур та ін.

Підготувати сценарій позакласного заходу з математики для учнів початкової школи Вам допоможуть статті з цією проблеми в журналі „Початкова школа”. Щоб більш ретельно підготувати свій варіант позакласного заходу:

1. Визначте:

а) мету та форму проведення виховного заходу;

б) методичну організацію виховного заходу (з елементом …………..змагання чи без нього; з художнім виконанням чи без …………..нього; з перевтіленням діючих осіб чи без нього).

2. Сплануйте зміст підготовчої роботи:

а) підготовка текстового матеріалу заходу;

б) пізнавально-емоційна цінність текстового матеріалу;

в) дійові учасники заходу: (кількість залучених дійових учасників-школярів у відсотках від усіх учнів класу).

3. Сплануйте проведення заходу:

а) оформлення приміщення, де проводиться захід;

б) підготовка учнів-дійових осіб заходу;

в) залучення до діяльності учнів, що не є дійовими особами заходу;

г) запрошення гостей.

4. Сплануйте, яким чином будете проводити підсумки заходу:

а) безпосередньо аналізувати позакласний захід;

б) відзначати дійових осіб заходу.



Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: