
Наведена формула є виразом для роботи, яку виконує певна кількість ідеального газу при ізотермічному розширенні від об’єму
до
. Зрозуміло, що у відповідь буде входити універсальна газова стала
, хоча в дужках вона відсутня.
Оскільки шукана величина зустрічається в формулі тільки один раз, треба послідовно її “витягувати” з того “оточення”, в якому вона знаходиться:

6. Розв’яжіть систему рівнянь і виразіть шукану величину через ті, що стоять у дужках, а також математичні та фізичні константи:

Одна з проблем, яка виникає під час виконання завдань такого типу, полягає у тому, що деякі абітурієнти не розуміють умови завдання і тому навіть не намагаються його виконувати або лише бездумно пишуть співвідношення між окремими величинами, що входять до системи. Тому спочатку пояснимо, як потрібно розуміти умову завдання.
У математиці словосполучення “ розв’язати систему рівнянь ” означає, що треба знайти такі числові значення невідомих величин, при підстановці яких до рівнянь системи останні перетворюються у тотожності.
У фізиці системи рівнянь виникають, в основному, під час розв’язування задач. Причому часто трапляється так, що неможливо відразу скласти рівняння, до якого б входили тільки величини, подані в умові задачі, та деякі сталі. Тоді доводиться вводити нові невідомі величини (вони не повинні входити до кінцевої відповіді, тому у процесі розв’язування системи рівнянь їх потрібно виключати). Ці величини виконують допоміжну функцію: дозволяють записати декілька співвідношень між величинами, що входять до умови, а також пов’язують шукану в задачі величину з даними в умові.
Отже, словосполучення “ виразіть шукану величину через ті, що стоять у дужках, а також математичні та фізичні константи ” означає, що невідому величину потрібно подати у вигляді комбінації величин, що стоять у дужках (вони вважаються відомими), а також математичних та фізичних констант (якщо є така необхідність). Інші величини не повинні входити до отриманого виразу.
Ми визначили, що у фізиці фраза “ розв’язати систему рівнянь ” означає виразити шукану величину через ті, що вважаються відомими.
Тепер перейдемо до розв’язку конкретної системи рівнянь. Ми вже визначили, що величину
, яка є невідомою, необхідно подати у вигляді комбінації величин
та
(у цій системі рівнянь фізичні сталі відсутні). Величини
та
є допоміжними, тому їх треба послідовно виключати з рівнянь системи.
У другому рівнянні бачимо комбінацію допоміжних величин
, яку можна виразити з першого рівняння через відомі величини:
.
Тоді отримаємо систему, що складається з двох рівнянь:

Тепер з першого рівняння отриманої системи можна виразити допоміжну величину, що залишилася:
. Маємо рівняння
, звідки знайдемо шукану величину:
.
7. Виберіть до виразу одну з наступних одиниць: м, кг, с, Ом, А, Н, Дж, Па, Гн, Ф, Тл, Вб, Кл, К, В, Вт, Гц.
Примітка:
— заряд електрона,
— швидкість світла в вакуумі,
— стала Планка,
— гравітаційна стала,
— електрична стала.

Квадратні дужки означають, що ми маємо справу тільки з одиницями вимірювання фізичних констант, а числові значення не враховуватимуться. Якщо знати, в яких одиницях вимірюється кожна константа, можна спробувати “розписати” їхню комбінацію через основні одиниці СІ. Потім замінити отриману відповідь тільки однією одиницею з наведеного списку. Але цей шлях нераціональний, хоча формально правильний.
Можна спробувати “пробитися” іншим, коротшим шляхом, використовуючи знання фізичних формул. Звернемо увагу на той факт, що всі константи у примітці входять до різноманітних формул для розрахунку енергії:
(спокою електрона),
(фотона),
(гравітаційної взаємодії двох матеріальних точок),
(взаємодії двох нерухомих точкових зарядів). Зрозуміло, що
, а
. Тому ми можемо записати:
.
Тож у завданні треба умовно виділити або сформувати “блоки”, що за одиницями вимірювання відповідають енергії, і в які входять використані константи. Якщо пощастить знайти такі комбінації і в чисельнику, і в знаменнику, то їх можна буде скоротити, тим самим спростивши вираз. Якщо для утворення якоїсь комбінації знадобиться певна величина, то її можна дописати одночасно в знаменник та чисельник.
Останнє, що може стати у пригоді у конкретній розглядуваній вправі, так це формула зв’язку довжини хвилі та частоти:
. Одиниці довжини хвилі такі самі, як і одиниці відстані, отже, маємо:
.
Подивіться уважно на запропоновану комбінацію
.У чисельнику при наявності ще одного
та
утворюється квадрат енергії (
), а також якщо в знаменнику стояв би
— ще один квадрат енергії (
). Тому ми можемо записати наступний крок, помноживши чисельник та знаменник на необхідні
,
та
:
, де
— енергія. Тепер у знаменнику можна утворити комбінацію, що дає розмірність енергії (
), яку потім можна скоротити з енергією у чисельнику. Залишається вираз
. Пригадаємо, що
. Тому
. Помноживши останній вираз на
скорочуємо на
, бо
. Залишається
. Цей вираз має одиницю вимірювання Дж/с, тобто Вт. Ця одиниця входить до переліку одиниць у примітці. Остаточно маємо:
.
Треба намагатися якомога більше операцій прокручувати в думці і не розписувати все так докладно. Ми це робили, щоб розкрити ідею розв’язку.
8. Виберіть до виразу одну з наступних одиниць: м, кг, с, Ом, А, Н, Дж, Па, Гн, Ф, Тл, Вб, Кл, К, В, Вт, Гц.
Примітка:
— гравітаційна стала,
— довжина,
— сила.

Як бачимо, в умові завдання крім фізичних сталих використовуються фізичні величини (у нашому випадку — довжина та сила), що відрізняє його від попереднього. Для успішного виконання цього завдання необхідне знання формул, до яких входять подані в умові фізичні величини та сталі, і вміння виконувати найпростіші математичні операції.
У нашому прикладі величини
і
входять до формули, яка виражає закон всесвітнього тяжіння (
), де
та
— маси взаємодіючих точкових тіл,
— відстань між ними. Тоді можна записати, що
. Користуючись отриманим результатом, перетворимо поданий в умові вираз:
. Оскільки
, маємо
. Отже, отримали, що
.
9. Виберіть до виразу одну з наступних одиниць: м, кг, с, Ом, А, Гц, Н, Дж, Па, Гн, Ф, Тл, Вб, Кл, К, В, Вт.

Ідею розв’язку такого типу завдань докладно описано в завданні номер 8 з першого параграфу. Тут зупинимося лише на розв’язанні окремого прикладу, тому що для засвоєння операцій необхідне їх неодноразове відпрацьовування.
Для зручності внесемо під знак радикалу множник
. Тоді отримаємо
. Потім, користуючись фізичними формулами, знайдемо в чисельнику і знаменнику комбінації одиниць вимірювання, які можна замінити однією і тією ж одиницею:
,
.
Після скорочення отримаємо
.
10. Матеріальна точка рухається так, що координата змінюється за законом:
. Запишіть вираз для дотичної до графіка цієї залежності в початковий момент
у вигляді
. Який фізичний зміст мають константи А і В?
Останнє запитання допомагає виконати вправу. Дійсно, порівняємо вираз
з таким:
. З цього порівняння видно, що
— початкова координата
, а
— початкова проекція швидкості на вісь
. Щоб знайти
, треба тільки підставити
у вираз для
:
(м).
А для того, щоб знайти
, необхідно спочатку знайти похідну за часом від
:
(точка над
означає похідну за часом!). Після цього підставляємо
:
(м/с).
Таким чином, дотичною буде пряма
.
Корисно знати, що функція
, яка має похідну будь-якого порядку при
, може бути наближена поліномом
Заміну
таким поліномом називають розкладанням у ряд Маклорена. Порівнюючи значення вихідної функції і полінома при
, отримуємо
. Порівнюючи значення перших похідних при
, знайдемо, що
. Продовжуючи цю процедуру, маємо
,

Оскільки будь-яка похідна від
дорівнює
, а
, то
Зрозуміло, що для нашої вправи достатньо обмежитися першими двома членами ряду:
. Тоді
.
Легко отримати розклад у ряд Маклорена і для інших функцій. Зокрема,
; 
Але, якщо нам треба знайти дотичну до графіка в точці з абсцисою
, то нам достатньо скористатися такими наближеннями:
;
.
Наприклад, знайти дотичну до графіка функції
у точці з
за допомогою ряду Маклорена дуже просто:
. Як бачимо, такі вправи можна виконувати усно.
11.Не розв’язуючи повністю задачу, вкажіть відповідь у тому конкретному випадку, який запропонований у дужках після умови.
Паралельно з’єднані конденсатор ємністю
і резистор опором
під’єднані до джерела струму з ЕРС
і внутрішнім опором
. Визначити заряд на обкладках конденсатора. (
)
Одним з обов’язкових етапів розв’язування фізичних задач є оцінка вірогідності отриманої відповіді. Але в реальній шкільній практиці про нього часто забувають, бо в більшості випадків є можливість звіритися з відповіддю, яку можна знайти в підручнику чи задачнику.
Майже всіх абітурієнтів учили в школі перевіряти кінцеву формулу на розмірність, а ось перевіряти на окремі та граничні випадки вчили далеко не всіх. Щоб виконати таку перевірку, треба спочатку себе запитати: “Що чекати від відповіді задачі?”. У завданні запропонованого типу розглядається лише один аспект цього питання: “Яку відповідь буде мати спрощена задача?”. Звернемось до наведеної умови конкретної фізичної задачі.
У спрощеному варіанті пропонується розглянути випадок:
. Така умова означає, що джерело струму буде фактично накоротко замкненим. При цьому ЕРС джерела струму буде дорівнювати падінню напруги на внутрішньому опорі, а напруга на резисторі буде дорівнювати нулю. Таким чином, конденсатор виявляється фактично не зарядженим. Іншими словами, правильна відповідь для заряду конденсатора у вихідній задачі повинна прямувати до нуля за умови
. Ось і вся вправа! Вона, як бачите, виконується усно.
Припустимо, що хтось розв’язав вихідну задачу і отримав таку відповідь:
. Вона витримує перевірку на розмірність, але
. Тому цю відповідь треба визнати невірною, бо вона не пройшла перевірку на граничний випадок. Правильна відповідь вихідної задачі така:
. Легко бачити, що
, як і повинно бути.
Треба зазначити, що перевірка на граничні та окремі випадки не гарантує правильності знайденої кінцевої формули, але вона допомагає в багатьох випадках помітити її помилковість.
Розглянемо тут ще один варіант цієї ж вправи. Вихідною задачею буде та сама, але пропонується отримати відповідь для випадку
.
Якщо
набагато менше за
(
), а це те саме, що
, то падіння напруги на внутрішньому опорі буде значно менше за напругу на резисторі та, відповідно, на конденсаторі. Таким чином, на конденсаторі буде напруга, що дорівнює ЕРС джерела струму, а значить, 
Легко встановити, що відповідь вихідної задачі, яку ми навели як правильну, витримує перевірку і на цей граничний випадок:
.
Розгляд граничних і окремих випадків не завжди буває простим, але в білетах для вступників на фізичний факультет ЗДУ не було складних завдань цього типу. Не дивлячись на це, абітурієнти погано впоралися з такими усними вправами.
У декого були проблеми навіть із наступним завданням: “ Стержень довжиною
і масою
підвішений до стелі на двох легких проводах однакової довжини. Проводи закріплені на кінцях стержня і паралельні один до одного. Система розміщена в однорідному вертикальному магнітному полі з індукцією
. Чому дорівнюватиме натяг кожного проводу, якщо по стержню пропустити струм силою
? Не розв’язуючи повністю задачу, вкажіть відповідь у випадку
”.
Для абітурієнта фізичного факультету повинно бути очевидним, що за умови
магнітне поле не буде діяти на стержень. Відповідно, сила тяжіння буде компенсуватися силами натягу проводів. Отже, натяг кожного з них дорівнюватиме
.
Радимо не тільки переглянути всі завдання цього типу, які розміщені у додатках до нашого посібника, а і потренуватися у прогнозуванні властивостей відповідей інших фізичних задач. А після отримання кінцевої відповіді в кожній задачі перевірте, чи має вона прогнозовані властивості, зокрема, чи витримує перевірку на граничні та окремі випадки.






