Методи прямого ціноутворення та їх різновиди показані на рис. 4.3.
Найбільш з них поширеними є методи ціноутворення, що виходять із витрат фірми на виробництво та реалізацію продукції. Основна їх ідея полягає в тім, що ціну визначають, виходячи із повних питомих витрат і бажаного прибутку, який фірма хоче мати від реалізації виготовленої продукції.
Користуючись методом простих формул ціну (Ц) можна розрахувати так:
Ц=ЗК,
де З — витрати на виробництво та реалізацію продукції; К — коефіцієнт, величина якого залежить від величини необхідних податків та бажаної величини прибутку (К > 1)
Використання методу «середні витрати + прибуток» передбачає використання іншої формули:
У=ЗП: (1- П/100),
де ЗП - прямі витрати на виготовлення одиниці продукції; П – бажаний прибуток, %.
Метод беззбитковості – це оперування різними результативними значеннями прибутку за фактичних значень витрат та обсягів виробництва.
Значення точки беззбитковості (Q) можна визначити за формулою
де F— постійні витрати; Р — ціна; V— питомі змінні витрати.
|
|
Головним недоліком розрахунку цін на підставі витрат є те, що тут не враховується сприйняття споживачем установленого рівня цін. Відтак вигідна для підприємства ціна може бути «не затвердженою» покупцем. У зв'язку з цим у підприємницькій діяльності часто користуються методикою встановлення цін на підставі попиту, тобто виходячи із суб'єктивної оцінки покупцем цінності товару та цінової еластичності.
Рис. 4.3. Методи прямого ціноутворення і їх різновиди