Перелік тем і питань до курсу
«Методика та організація наукових досліджень»
Методологія і методи наукового дослідження
Поняття методології науки. Різниця між методологією, методикою та методами досліджень.
Рівні методології науки: їх сутність, значення та характерні особливості.
Поняття методу наукового дослідження. Загальнонаукові і емпіричні методи, їх класифікація, особливості використання та інтерпретації результатів.
Основні методи: порівняльний, історичний, системний підхід, структурний аналіз, статистичні, логічні, моделювання, “мозкової атаки”, експертних оцінок тощо.
Зв’язок методу і методики дослідження
Методологія текстуального аналізу. Семіотичний аналіз. Риторичний аналіз.
Семіотичний аналіз. Теорія Сосюра (семіологію). Теорія Пірса (семіотику). Семіотичні концепції: денотація і конотація (тобто розрізнення буквального і переносного значення); метафора (перенесення назви з одного предмета на інший на основі їх подібності); порівняння (слабша форма метафори, що використовує „як”); метонімія (перенесення назви з одного предмета на інший на основі їх суміжності); синекдоха (перенесення найменування з частини на ціле, або з загального на одиничне і навпаки, з цілого на частину, з одиничного на загальне); інтертекстуальність (зв’язки між текстами, що полягають у запозиченнях, свідомих і несвідомих); коди (культуру часто бачать, як систему кодів, яку треба розкодувати); мова та мовлення (тобто розрінення між мовою як соціальною інституцією та мовленням як індивідуальним соціальним актом).
Риторичний аналіз. Теорія Ласвела. Теорія Якобсона.
Теорія соціального поля.
Теорія поля: становлення поняття, теорії поля К.Левіна та П.Бурдьє. Польовий підхід в соціальних комунікаціях. Поле дискурсивних практик медіа.
Контент-аналіз: вади, переваги, методологія.
Опитування: вади, переваги. Види опитувань: описові та аналітичні. Методи збору даних – інтерв’ю (індивідуальні та групові, телефонні та персональні) та самоопитування (під наглядом або без нього). Питання та їх види (відкриті, закриті). Методологічні поради.
Методологія наукових досліджень медіа.
Медіаповорот (media-turn) у 1960-х роках. Медіа як соціокультурний феномен в дослідженнях М.Маклюена, Ж.Бодрійяра, Н.Лумана, Д.Рашкоффа, М.Кастельса, Е.Тоффлера.
Методологічні основи досліджень журналістикознавства. Журналістика в системі соціальних комунікацій.
Методологія досліджень в соціальних комунікаціях. Соціальні комунікації як інженерне вчення. Типи досліджень: з точки зору становлення цього виду (історичний підхід для вивчення становлення виду соціальної комунікації); з’ясування суспільної природи та форм існування соціальної комунікації й кожного її виду залежно від суспільно-політичних умов тощо (онтологічний підхід); дослідження функціонування компонентів, елементів, складників кожного виду соціальної комунікації та взаємозв’язків між ним и (системний підхід); дослідження вияву того чи іншого виду соціальних комунікацій залежно від вибору конкретних суспільно-політичних умов серед наявних альтернативних умов, чинників (інформаційний підхід)
Соціальнокомунікаційна парадигма принципів дослідження явищ