double arrow

Вексельний обіг в Україні: проблеми та перспективи розвитку

Заїка А.В

студентка Східноукраїнського національного університету ім..В.Даля

Тітова Т.І.

доцент кафедри «Банківська справа»Східноукраїнського національного університету ім..В.Даля

Вексельний обіг в Україні: проблеми та перспективи розвитку

 

В умовах переходу до ринкової економіки виникла об'єктивна необхід-ність формування професійного вексельного ринку в Україні.

Вексель є універсальним засобом, який одночасно поєднує в собі і форму безготівкових розрахунків, і фінансово-кредитний інструментарій, і різновид цінних паперів. Він має багатовікову історію і є предметом розгляду науковців різних галузей, більшість з яких розглядає вексель саме в економічному сенсі. Серед сучасних авторів, які займаються проблематикою застосування векселів, слід зазначити І.Архіпова, В.Бєлова, А.Вишневську, В.Жушман, В.Ільїна, І.Красько, Ю.Кремера, та ін. [1, c.88].

Потрібно відмітити, що широкому впровадженню в Україні вексельного обігу перешкоджає відсутність практичного досвіду в його організації. Створення системи вексельного обігу і вексельного арбітражу в Україні починається практично заново. Відсутні відповідні фахівці, а також налагоджені організаційні й правові інститути; немає в достатній кількості спеціальної економічної і юридичної літератури з цих проблем. Все це і визначає мету та актуальність теми даної роботи.

Однією з головних проблем фінансового ринку України є незадовільний стан законодавства, що його регулює. У зв’язку з проголошеними векторами розвитку щодо вступу до СОТ та інтеграції у ЄС, ця проблема ще більше загострилась. Найбільш актуальною вона є для вексельного обігу в Україні. З моменту приєднання України до Женевських вексельних конвенцій у липні 1999 р. до сьогодні немає належної офіційної публікації тексту Женевських конвенцій та їх перекладу[3, c. 22]. Крім того, невиконання виконавчими органами рішень Президента України, Верховної Ради України, та норм Законів України щодо вдосконалення національного законодавства, що регулює вексельний обіг, також не сприяють розвитку цивілізованого вексельного обігу в Україні. Усе це суттєво гальмує розвиток вексельного обігу в Україні та створює благодатне підґрунтя для фінансових зловживань з використанням векселів, які дискредитують цікавий і корисний фінансовий інструмент. Можливості векселя значною мірою є невикористаними.

Внаслідок недостатньої обізнаності у вексельному праві, вексель недостатньо використовується суб’єктами підприємницької діяльності для поповнення обігових коштів Векселі мало використовуються у кредитних схемах. Практично не використовуються вексельні програми. Між тим обсяги операцій з векселями протягом останніх 11 років є суттєвими, що свідчить про потребу економіки у цьому інструменті. За даними ДКЦПФР на фондовому ринку за період з 1999 р. по 2008 р. при рості ринку у 53 рази частка векселів зменшилась лише у 3,2 рази. При цьому коефіцієнт кореляції між обсягом векселів та ВВП складає 0,93, що свідчить про дуже тісний зв’язок між ними. За 2008 р. обсяг торгів векселями на фондовому ринку склав 1912,84 млрд. грн. при ВВП = 949,86 млрд. грн. – тобто 20,2%[2, c.15].

Дискредитація векселя як фінансового інструменту практично призвела до різкого скорочення обсягів операцій з векселями та втрати професійних кадрів, зокрема, у банківській сфері внаслідок перекваліфікації на інші напрями банківської діяльності. Але, в нових умовах, коли розвиток еконо-міки потребує великої кількості ресурсів, варто скористатися можливостями векселів, зокрема, для розвитку середнього та малого бізнесу в Україні.

Як було відмічено раніше, вексель є дуже цікавим фінансовим інструментом, який поєднує декілька функцій: цінного паперу, боргового зобов’язання та платіжного інструменту. Згідно з цими властивостями вексель може бути предметом угод купівлі-продажу, ним може бути оформлена існуюча заборгованість, він виконує функції платіжного інструмента та як ордерний цінний папір сприяє зменшенню дебіторсько-кредиторської заборгованості у країні. Кредитна природа векселя дає можливість отримати товари, роботи, послуги з відстрочкою платежу, що фактично збільшує обігові кошти суб’єктів господарювання. Усе це вказує на те, що використання системи вексельного обігу може сприяти вирішенню проблем, що заважають розвитку економіки України.

Таким чином, на даному етапі розвитку вексельного обігу в Україні існують певні проблеми у сфері регулювання вексельних розрахунків. На мій погляд, з метою захисту прав векселедержателя, та підвищення відповідальності векселедавця, необхідно проведення комплексної реформи вексельного законодавства, яка повинна включати, насамперед:

- приведення законодавства, що регулює вексельний обіг в Україні у відповідність до Женевських конвенцій 1930р.;

- зміну принципів оподаткування операцій з векселями;

- відновлення позитивного іміджу векселя та підвищення рівня обізнанності у вексельному праві учасників вексельного обігу.

Без здійснення вказаних заходів справжне функціонування вексельного обігу в Україні вибачається досить проблематичним, а існуючі прогалини в законодавстві можуть призвести до значних зловживань, що у свою чергу, підірве довіру до векселя, як цінного паперу.

Література:

1. Ємельянов А.С. Юридична природа векселя // Экономика и право. – 2007. - №3. – с. 88-91

2. Рудненко Т. Вексельний обіг та перспективи використання фінансових векселів в Україні // Фінансовий ринок України. – 2009. – № 7-8. – С. 15-18.

3. Фещенко Н.М. Вексельний обіг в Україні: проблеми та їх шляхи вирішення // Економіка, фінанси, право. – 2007. - №3. – с.22-25

 

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



Сейчас читают про: