Виникнення та еволюція поняття «підприємництво»

Тема 1. ОСНОВИ ПІДПРИЄМНИЦТВА

Виникнення та еволюція поняття «підприємництво»

Виникнення та еволюція поняття «підприємництво».

Сучасна економічна наука розглядає поняття "підприємництво" у двох аспектах. З одного боку, підприємництво є формою економічної активності. Це передбачає орієнтацію на досягнення комерційного успіху, перспективність, інноваційний характер діяльності, незалежність і самостійність суб'єктів у прийнятті управлінських рішень. З другого боку, підприємництво слід розглядати як певний стиль і тип господарської поведінки, для якої характерні такі риси: мобільність, динамічність, творчий підхід до справи, ініціативність і заповзятливість, готовність до ризику й уміння ним управляти, орієнтація на потреби споживачів.

Разом з тим підприємництво, як і будь-який вид діяльності, повинне мати теоретичні засади, які пояснюють його зміст. В країнах ЄС мале та середнє підприємництво складає близько 99% відсотків усих підприємств в Європі, забезпечуючи дві третини робочих місць в приватному секторі. Крім того мале та середнє підприємництво в ЄС створює близько половини доданої вартості. Історична довідка Перші спроби систематичного теоретичного осмислення підприємництва було зроблено в XVII ст. Уперше поняття "підприємець" у науковий обіг увів англійський банкір-економіст Річард Кантільйон (1680–1734), який визначав підприємництво як особливу економічну функцію і підкреслював елемент ризику, який завжди властивий підприємництву (Варналій, 2001). У 1797 р. Ж. Бодо поєднав категорію ризику з категорією відповідальності, включивши в процес підприємництва планування, контроль, організацію і володіння підприємством. У Ж. Б. Сея підприємець розглядався як керуючий і координатор факторів виробництва, особа, яка за свій рахунок, на свій ризик і заради своєї користі береться виробити який-небудь продукт (Донець, 2006). Проте, класики – засновники економічної науки не дуже цікавились особою підприємця. Англійські вчені А. Сміт та Д. Рікардо уявляли економіку як механізм, що саморегулюється.

У такому механізмі творчому підприємцю не знаходилося місця. Альфред Маршалл ототожнював підприємництво з менеджментом. У фундаментальній праці "Принципи економікс" А. Маршалл особливо наголосив на інноваційному моменті та активній ролі самого підприємця в застосуванні нових машин і технологічних процесів. З іменем Йозефа Шумпетера пов'язаний наступний етап в розвитку поняття "підпри Модуль 1 5 ємництво". Власне, він уперше в західній економічній науці звернув увагу на підприємця як на суб’єкт соціального самостійного аналізу.

З нестійкого соціального феномену шумпетеріанський «підприємець» перетворився в другій половині ХХ століття на одну з центральних фігур господарської діяльності. Новий погляд на проблему підприємництва знаходимо в англійського економіста, лауреата Нобелівської премії з економіки 1974 р. Ф. Хайєк.

На його думку, суть підприємництва – це пошук та вивчення нових економічних можливостей, характеристика поведінки, а не вид діяльності. Узагальнюючи наукові погляди на підприємництво, його зміст і роль підприємця, можна констатувати, що підприємець – це активний суб'єкт пошуку й реалізації нових можливостей у генеруванні та освоєнні новаторських ідей, розробленні нових продуктів і технологій, здійсненні інновацій та оволодінні перспективними факторами економічного розвитку. 1.2. Сутність та умови підприємницької діяльності