Короткий опис об’єкта керування
При виробництві електродів, а саме для їх сушки та загартовування використовують піч сушильну. Етап першої сушки відбувається при температурі 100 ˚С, а процес загартовування при температурі 400 ˚С. Після процесу сушки електроди упаковуються в ручну.
Об’єктом керування є піч сушильна з допоміжним обладнанням (транспортер, вентилятор, двигун), що входить до технологічного процесу з виробництва зварювальних електродів. Процес сушки включає чотири теплові зони: камеру підв’ялювання, камеру першої сушки, камеру другої сушки, камеру загартовування. Даний процес відбувається 1 – 7 годин залежно від типу електрода який виготовляється. Після закінчення процесу сушки електроди охолоджуються в камері.
Забезпечення оптимальної продуктивності обладнання, а також зменшення норм витрати електроенергії при нормальній роботі основного технологічного обладнання у великій мірі залежать від дотримання норм ведення технологічного режиму, наведених у табл. 1.
Технологічне обладнання встановлено у закритому вентильованому виробничому приміщенні з наступними кліматичними умовами: температура навколишнього середовища 18-20˚С, не більше 35˚С; відносна вологість – до 60%.
Таблиця 1 - Норми технологічного режиму
Найменування обладнання | Назва технологічних параметрів | Одиниця вимірювання | Номінальне значення | Допустиме відхилення |
Піч сушильна | Температура у 1 зоні | ˚С | ± 5 | |
Температура у 2 зоні | ˚С | ± 5 | ||
Температура у 3 зоні | ˚С | ± 5 | ||
Температура у 4 зоні | ˚С | ± 5 | ||
Зона охолодження | ˚С | ± 5 | ||
Трубопровід подачі повітря | Тиск повітря, що подається | МПа | 0,25 | ± 0,05 |
Трубопровід подачі пари | Тиск пари, що подається | МПа | 0,25 | ± 0,05 |
Витрата пари | м3/год | ± 2 |
Критерії керування процесу сушки – це підтримка заданого температурного режиму в кожній зоні сушки.
Ціль керування забезпечити температурний режим сушки, за рахунок заданої точності підтримки значень технологічних параметрів, у будь-яких умовах виробництва, при заданій продуктивності та економічній ефективності роботи.
Вибір параметрів, які необхідно регулювати та каналів внесення керуючих впливів.
До параметрів, які необхідно регулювати, відносять наступні:
– температура у зоні підв’ялювання 1 (керуючий вплив вноситься зміною витрат гріючої пари);
– температура у зоні сушки 2 - 3 (керуючий вплив вноситься за рахунок зміни витрат гріючої пари);
– температура у зоні загартовування 4 (керуючий вплив вноситься за рахунок зміни витрат гріючої пари);
– температура у зоні охолодження (керуючий вплив вноситься за рахунок зміни витрат повітря).
Таблиця 2 - Задачі контролю та керування технологічним процесом
Найменування об’єкту | Найменування параметрів | Номінальне значення | Інформаційні функції | Керуючі функції | ||||
Відображення | Реєстрація | Сигналізація | Регулювання | Логічне керування | Ручне керування | |||
Сушильна піч | Температура в зоні в’ялення 1 | 60 ˚С | + | + | - | + | - | + |
Температура в зоні сушки 2 | 100 ˚С | + | + | - | + | - | + | |
Температура в зоні сушки 3 | 200 ˚С | + | + | - | + | - | + | |
Температура в зоні загартовування 4 | 400 ˚С | + | + | - | + | - | + | |
Температура в зоні охолодження | 50 ˚С | + | + | - | + | - | + | |
Трубопровід подачі пари | Тиск пари, що подається | 0,25 МПа | + | - | + | - | + | + |
Витрата пари | 12 м3/год | + | + | - | - | - | - | |
Робота електроприводу насосу | - | + | - | + | - | + | + | |
Трубопровід подачі повітря | Тиск повітря, що подається | 0,25 МПа | + | - | + | - | + | + |
Робота електроприводу вентилятора | - | + | - | + | - | + | + | |
Трубопровід відведення газових утворень | Робота електроприводу вентилятора | - | + | - | + | - | + | + |
Витяжний вентилятор | Робота електроприводів | - | + | - | + | - | + | + |
Вентилятор продуву | Робота електроприводу | - | + | - | + | - | + | + |
Транспортер переміщення каретки | Робота електроприводу | - | + | - | + | - | + | + |
Вибір параметрів контролю.
До параметрів контролю відносяться всі параметри, що підлягають регулюванню, а також наступні параметри:
– тиск охолоджуючого повітря після сушки;
– тиск пари, що подається на підігрів;
– витрати пари, як техніко-економічні параметри.