Програмне забезпечення для підприємств ділиться на наступні класи:
– ERP (Enterprise Resources Planning) – система планування ресурсів підприємства;
– CRM (Customer Relationship Management) – система управління взаємовідносинами з користувачами;
– SCM (Supply Chain Management) – система управління логістичним ланцюгом;
– PLM (Product Lifecycle Management) – система управління життєвим циклом продукту;
– SRM (Supplier Relationship Management) – система управління взаємовідносинами з постачальниками;
– BI (Business Intelligence) – інтелектуальні системи підтримки стратегічного менеджменту.
Вимоги до програмного забезпечення
Вимоги до програмного забезпечення – набір вимог щодо властивостей, якості та функцій програмного забезпечення, що буде розроблено, або знаходиться у розробці. Вимоги визначаються в процесі аналізу вимог та фіксуються в специфікації вимог, діаграмах прецедентів та інших артефактах процесу аналізу та розробки вимог.
Розробка вимог до програмної системи може бути розділена на декілька етапів:
– Знаходження вимог (збір, визначення потреб заінтересованих осіб та систем).
|
|
– Аналіз вимог (перевірка цілісності та закінченості).
– Специфікація (документування вимог).
– Тестування вимог.
Види вимог за рівнями
– Бізнес-вимоги – визначають призначення ПЗ, можуть описуватися в документі о баченні (англ. vision) та документі о межах проекту (англ. scope).
– Вимоги користувача – визначають набір завдань користувача, які повинна вирішувати програма, а також сценарії їхнього вирішення в системі. Ці вимоги можуть мати вигляд тверджень, варіантів використання, історій користувача, сценаріїв взаємодії.
– Функціональні вимоги – визначають «що» повинен робити програмний продукт. Ці вимоги описуються в документі Специфікації програмного забезпечення (англ. SRS).
Види вимог за характером
1. Функціональний характер – вимоги до поведінки системи:
– Бізнес-вимоги.
– Вимоги користувача.
– Функціональні вимоги.
2. Нефункціональний характер – вимоги до характеру поведінки системи:
– Бізнес-правила – визначають обмеження, о витікають з предметної області.
– Системні вимоги – вимоги до програмних інтерфейсів, надійності, обладнанню.
– Атрибути якості.
– Зовнішні системи та інтерфейси.
– Обмеження.
Джерела вимог
До джерел вимог відносяться:
– Законодавство.
– Вимоги стандартів.
– Бізнес-процеси.
– Очікування на бачення користувачів системи.
Методи знаходження вимог
– Спілкування з майбутнім користувачем: інтерв'ю, анкетування.
– Мозковий штурм, семінар.
– Аналіз нормативної документації та законодавства.
– Аналіз бізнес-процесів.
|
|
Документування вимог
Зазвичай вимоги використовують як засіб комунікації між різними заінтересованими особами та системами. З цього виходить, що вимоги повинні бути простими та зрозумілими як для звичайних користувачів, так і для розробників. Для цього створюються наступні документи:
– Бачення (Vision).
– Специфікація вимог до програмного забезпечення (англ. Software Requirements Specification, SRS).
Вимоги до ПЗ можуть документуватися в текстовому або графічному вигляді.
Текстові вимоги – це стислий та розгорнутий описи якогось прецеденту.
Для графічного представлення використовують наступні нотації:
– ER (IDEF1FX).
– IDEF0.
– IDEF3.
– DFD.
– UML.
– OCL.
– SysML.
– ARIS (eEPC, VAD).