double arrow

Класи програмного забезпечення

Програмне забезпечення для підприємств ділиться на наступні класи:

– ERP (Enterprise Resources Planning) – система планування ресурсів підприємства;

– CRM (Customer Relationship Management) – система управління взаємовідносинами з користувачами;

– SCM (Supply Chain Management) – система управління логістичним ланцюгом;

– PLM (Product Lifecycle Management) – система управління життєвим циклом продукту;

– SRM (Supplier Relationship Management) – система управління взаємовідносинами з постачальниками;

– BI (Business Intelligence) – інтелектуальні системи підтримки стратегічного менеджменту.

Вимоги до програмного забезпечення

 

Вимоги до програмного забезпечення – набір вимог щодо властивостей, якості та функцій програмного забезпечення, що буде розроблено, або знаходиться у розробці. Вимоги визначаються в процесі аналізу вимог та фіксуються в специфікації вимог, діаграмах прецедентів та інших артефактах процесу аналізу та розробки вимог.

Розробка вимог до програмної системи може бути розділена на декілька етапів:

– Знаходження вимог (збір, визначення потреб заінтересованих осіб та систем).

– Аналіз вимог (перевірка цілісності та закінченості).

– Специфікація (документування вимог).

– Тестування вимог.

Види вимог за рівнями

– Бізнес-вимоги – визначають призначення ПЗ, можуть описуватися в документі о баченні (англ. vision) та документі о межах проекту (англ. scope).

– Вимоги користувача – визначають набір завдань користувача, які повинна вирішувати програма, а також сценарії їхнього вирішення в системі. Ці вимоги можуть мати вигляд тверджень, варіантів використання, історій користувача, сценаріїв взаємодії.

– Функціональні вимоги – визначають «що» повинен робити програмний продукт. Ці вимоги описуються в документі Специфікації програмного забезпечення (англ. SRS).

Види вимог за характером

1. Функціональний характер – вимоги до поведінки системи:

– Бізнес-вимоги.

– Вимоги користувача.

– Функціональні вимоги.

2. Нефункціональний характер – вимоги до характеру поведінки системи:

– Бізнес-правила – визначають обмеження, о витікають з предметної області.

– Системні вимоги – вимоги до програмних інтерфейсів, надійності, обладнанню.

– Атрибути якості.

– Зовнішні системи та інтерфейси.

– Обмеження.

Джерела вимог

До джерел вимог відносяться:

– Законодавство.

– Вимоги стандартів.

– Бізнес-процеси.

– Очікування на бачення користувачів системи.

Методи знаходження вимог

– Спілкування з майбутнім користувачем: інтерв'ю, анкетування.

– Мозковий штурм, семінар.

– Аналіз нормативної документації та законодавства.

– Аналіз бізнес-процесів.

Документування вимог

Зазвичай вимоги використовують як засіб комунікації між різними заінтересованими особами та системами. З цього виходить, що вимоги повинні бути простими та зрозумілими як для звичайних користувачів, так і для розробників. Для цього створюються наступні документи:

– Бачення (Vision).

– Специфікація вимог до програмного забезпечення (англ. Software Requirements Specification, SRS).

Вимоги до ПЗ можуть документуватися в текстовому або графічному вигляді.

Текстові вимоги – це стислий та розгорнутий описи якогось прецеденту.

Для графічного представлення використовують наступні нотації:

– ER (IDEF1FX).

– IDEF0.

– IDEF3.

– DFD.

– UML.

– OCL.

– SysML.

– ARIS (eEPC, VAD).


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



Сейчас читают про: