Можливі варіанти установки

– Установка вручну – установка виконується без установника або зі значною кількістю операцій, вручну виконуваних користувачем.

– «Тиха» установка – установка, у процесі якої не відображаються повідомлення або вікна. «„тиха“ установка» не є синонімом «автоматична установка», хоча часто помилково використовується в цьому значенні.

– Автоматична установка – установка, що виконується без втручання з боку користувача, крім, звичайно, самого процесу її запуску. Процес установки іноді вимагає взаємодії з користувачем, що управляє процесом установки, роблячи вибір: приймаючи користувальницьку угоду, набудовуючи параметри, указуючи паролі й так далі. У графічних середовищах можуть використовуватися інсталятори, які надають так званого Майстра установки, однак і вони найчастіше надають параметри командного рядка, що дозволяють виконати повністю автоматичну установку.

– Самостійна установка – установка, що не вимагає початкового запуску процесу. Наприклад, Mobile Connect USB Modem, що встановлюється з USB-порту комп'ютера при підключенні до нього без необхідності в ручному запуску.

– Віддалена установка – установка, що виконується без використання монітора, приєднаного до комп'ютера користувача (зокрема, виконувана на комп'ютері без відеовиходу взагалі). Це може бути контрольована установка з іншої машини, з'єднаної через локальну мережу або за допомогою послідовного кабелю. Автоматична й віддалена установки є звичайними операціями, виконуваними системними адміністраторами.

– «Чиста» установка – установка, виконувана під час відсутності таких факторів, які можуть змінюватися від програми до програми. Через складність типової установки, є безліч факторів, що впливають на її успішний результат. Зокрема, файли, що залишилися від попередньої установки цієї ж програми, або нестабільний стан операційної системи можуть привести до неправильної установки й роботи програми.

– Безпосередня установка – установка програми, виконувана з її копії на жорсткому диску (називаної flat copy), а не із самого оригінального носія (звичайно компакт- або DVD-диск). Це може бути корисним у ситуаціях, коли цільова машина не здатна впоратися з довільним доступом для читання з оптичних дисководів під час виконання завдань, що викликають більше завантаження процесора, як, наприклад, при установці програм.

Програма установки

Програма установки, установник або інсталятор (англ. installer) – це програма, що встановлює програмне забезпечення на комп'ютер. Деякі установники спеціально зроблені для установки файлів, що втримуються в них, інші ж є універсальними й працюють, зчитуючи вміст комплекту програмного забезпечення, яких необхідно встановити.

Розходження між системою керування пакетами й установником:

Система керування пакетами Package Management System	Установник (інсталятор) Installer
Звичайно частина операційної системи	Кожний продукт поставляється разом зі своїм установником
Використовує одну базу даних для установки	Робить свою установку
Може перевіряти й управляти всіма пакетами в системі	Працює тільки зі зв'язаним продуктом
Один виробник	Багато виробників
Один формат пакета	Багато форматів установника

 

Розповсюджені програми установки

Сімейство Windows

Найбільш популярним форматом для сімейства Windows NT є установочний пакет MSI, що встановлюється за допомогою Установника Windows. Компанії, що роблять засоби для створення інсталяторів: InstallShield (InstallShield Wizard), Macrovision (InstallAnywhere), Wise Solutions, Inc., SetupBuilder. Більшість із цих засобів можуть створювати як пакети MSI, так і свої власні пакети.

Безкоштовними альтернативами є NSIS, Clickteam Install Creator, Inno Setup, Install Simple, а також інструментальні засоби від Microsoft (WiX).

Сімейство UNIX

Більшість дистрибутивів операційних систем на базі GNU, Linux і BSD має убудовані системи керування пакетами, за допомогою яких можна встановлювати як необхідні компоненти операційної системи, так і стороннє програмне забезпечення, найчастіше навіть якщо воно використовує власний установник, яким це не передбачено.

Сімейство Maс OS

Mac OS X також використовує систему керування пакетами. Деякі комерційні додатки для Mac OS X використовують окремий установник, наприклад, Installer VISE або Stuffit Installer Maker. Додатка, які не мають потреби в установці додаткових компонентів системи, можуть бути встановлені за допомогою простого копіювання файлів додатка в потрібне місце на жорсткому диску. Mac OS X також включає окремий додаток для відновлення програм Software Update (також відоме як команда оболонки softwareupdate), але воно підтримує тільки програмне забезпечення продуктів Apple.