Опис процесу інсталяції

Установка програмного забезпечення, інсталяція – процес установки програмного забезпечення на комп'ютер кінцевого користувача. Виконується особливою програмою (пакетним менеджером), що є присутнім в операційній системі (наприклад, RPM і APT в Linux, Установник Windows в Microsoft Windows), або ж вхідним до складу самого програмного забезпечення засобом установки. В операційній системі GNU дуже поширене використання системи GNU toolchain і її аналогів для компіляції програмного забезпечення безпосередньо перед установкою.

Більшість програм поставляються для продажу й поширення в стислому виді. Для нормальної роботи вони повинні бути розпаковані, а необхідні дані правильно розміщені на комп'ютері, з огляду на розходження між комп'ютерами й настроюваннями користувача. У процесі установки виконуються різні тести на відповідність заданим вимогам, а комп'ютер необхідним образом конфігурується (настроюється) для зберігання файлів і даних, необхідних для правильної роботи програми.

Установка, як правило, містить у собі розміщення всіх необхідних програмі файлів у відповідних місцях файлової системи, а також модифікацію й створення конфігураційних файлів. Пакетні менеджери також виконують при установці контроль залежностей, перевіряючи, є чи в системі необхідні для роботи даної програми пакети, а у випадку успішної установки реєструючи новий пакет у списку доступних.

Так як даний процес є різним для кожної програми й комп'ютера, то багато програм (включаючи самі операційні системи) поставляються разом з універсальним або спеціальним установником – програмою, що автоматизує більшу частину роботи, необхідної для їхньої установки.

Деякі програми написані таким чином, що встановлюються простим копіюванням своїх файлів у потрібне місце, а самого процесу установки як такого немає. Про такі програми говорять, що вони «не вимагають установки». Це поширено серед програм для Mac OS X, DOS і Microsoft Windows. Існують операційні системи, які не вимагають установки, і, таким чином, можуть бути прямо запущені із завантажувального диска (компакт- або DVD-диск), не роблячи впливу на інші операційні системи, установлені на комп'ютері користувача. Прикладом такої операційної системи є Knoppix або Mac OS 1-9.

Даний термін також поширюється на плагіни, драйвери й програмні файли, які самі по собі не є програмами.

Звичайні операції, виконувані в процесі установки програмного забезпечення, включають створення або зміну:

– Використовуваних і невикористовуваних спільно програмних файлів.

– Каталогів.

– Записів конфігураційних файлів, використовуваних однією програмою, або спільно.

– Змінні середовища.