Модернізація змісту загальної освіти. Найважливіший напрям реформування школи — модернізація змісту загальної освіти.
У сучасних умовах повноцінна загальна освіта припускає органічний синтез дидактично опрацьованих наукових знань, що у своїй сукупності мають відображати стрімкий прогрес науки й техніки; зміни в соціальних відносинах і суспільній свідомості; нові й далеко не однозначні явища в галузі культури.
У багатьох країнах створені національні комісії з перегляду змісту освіти. Об'єктами їхньої діяльності є шкільна освіта загалом або окремі предмети, цикли предметів..
Природничо-науковий цикл. Останнім часом велика увага приділяється відновленню змісту предметів природничо-наукового циклу.
Укладачі програм, інструкцій і навчальних посібників намагаються посилити прикладний аспект природничо-наукових знань і водночас здійснити гуманізацію цих навчальних курсів.
У багатьох країнах, починаючи з 60-х років, проводяться (або вже проведені) реформи математичної освіти. Один із головних напрямів — посилення акценту на узагальнювальні, структурні аспекти математичного курсу.
|
|
Мета нових програм, розроблених у США, Франції, Великій Британії та інших країнах, полягала в тому, щоб скоротити розрив між традиційним шкільним курсом математики і сучасним рівнем математичної науки.
Знання можливостей персонального комп'ютера й уміння користуватися ним входять у поняття загальної комп'ютерної грамотності, яка стає необхідним компонентом сучасної загальнокультурної підготовки.
Отже, одним з актуальних завдань модернізації середньої освіти стає оволодіння всіх учнів відповідними знаннями й навичками. Для цього у навчальні плани середніх шкіл багатьох країн введено курси інформатики, а також приймаються державні програми комп'ютеризації освіти.
Оновлення гуманітарної освіти. Поряд із деякими глобальними тенденціями, що відбуваються в усьому світі, у цій сфері виявляється національна і регіональна специфіка. У більшості західних країн гуманітарні знання завжди розглядалися як найважливіша складова загальноосвітньої підготовки молоді. Це знаходить відображення й у сучасних навчальних планах, де за кількістю годин гуманітарні дисципліни посідають провідне місце, наприклад:
· у французькій неповній середній школі на дев'ятому році навчання в обов'язковому навчальному плані на гуманітарні предмети відводиться удвічі більше годин, ніж на природничо-математичні;
· у німецьких гімназіях на рідну мову та іноземні мови, історію, географію, предмети естетичного циклу — до 60 % навчального часу;
· у середній школі Італії — до 50 %.
|
|
В останні десятиліття розгорнувся інтенсивний процес оновлення гуманітарних дисциплін, що виявляється в таких заходах:
· вносяться значні зміни в навчальні курси літератури;
· в умовах розширення міжнародного співробітництва дедалі більша увага приділяється вивченню іноземних мов (насамперед у країнах Західної Європи);
• переглядаються шкільні курси історії — збільшується частка матеріалу, що належить до Новітнього часу. Характерною ознакою системи гуманітарної освіти у багатьох західних країн є наявність у навчальних планах старших класів середніх шкіл детальних курсів філософії.
Великого поширення набула теза про першочергове значення емоційного виховання.
Уведення нових навчальних дисциплін. Поряд із модернізацією змісту традиційних шкільних дисциплін у навчальні плани вводяться нові предмети або в існуючі навчальні курси — значні нові розділи, наприклад:
• у Бельгії введено міждисциплінарний предмет «Проблеми Європи і світу»;
• у Франції в 10 класах ліцеїв серед факультативних курсів вивчають тему «Ознайомлення з економічними і соціальними явищами», а в колежах і ліцеях — тему «Права людини»;
• в Англії у багатьох школах введено курс «Особистість і суспільство»;
• у школах Західної Європи вивчаються спеціальні навчальні курси зі статевого виховання.
Оновлення змісту освіти в країнах, що розвиваються. Потреба в докорінному оновленні змісту гуманітарної освіти особливо виразно виявилась у країнах, що розвиваються, тобто тих, які раніше входили до колоніальних імперій західних держав.
Після здобуття політичної незалежності в молодих державах почалася глибока перебудова гуманітарної освіти.
Важливими напрямами модернізації освіти є:
· посилення в ісламських країнах ролі духовенства у визначенні змісту шкільної освіти;
· перехід до навчання рідною мовою.
Формування екологічної культури. Ефективне формування екологічної культури, яка визначає установку на розв'язання економічних і науково-технічних завдань без шкоди для навколишнього середовища і здоров'я людини, можливе лише за умови міждисциплінарного підходу як фундаментального принципу екологічної освіти; вона не повинна здійснюватись у межах якоїсь окремої навчальної дисципліни або навіть кількох дисциплін.
«Екологізація» різних навчальних предметів стає одним із пріоритетних напрямів загального процесу модернізації та вдосконалення змісту освіти.
Виховання в дусі миру. В усіх без винятку країнах першочерговим завданням є виховання учнівської молоді в дусі миру і дружби між народами. Реалізація цього завдання має велике значення в діяльності ЮНЕСКО, а також відображається в багатьох програмах, рекомендаціях і практичних заходах.
У школах США, Великої Британії, Нідерландів та інших західних країн введено спеціальні навчальні курси «Виховання в дусі миру».