2017-11-30
524
Для збільшення діапазону регулювання радіального розподілу матеріалів при завантаженні двохконусним типовим засипним апаратом із середини 60 – х років застосовують рухливі плити колошника, принципова схема роботи яких полягає в можливості переміщення положення кільцевих гребенів матеріалів з розтягуванням рудної частини подачі по ширині проміжної зони колошника.
Усі різноманіття конструкцій рухливих плит можна розділити на три групи: по способу переміщення й підвіски, із загальним приводом на всі плити, з індивідуальним приводом на кожну плиту. Найбільш оптимальним розв'язком є застосування похило встановлених до осі печі плит, переміщення яких проводиться в горизонтальній площині за допомогою індивідуальних приводів (рис. 5.6). Такий привід дозволяє розсовувати окремі плити на різні відстані від стінок печі з урахуванням змін газового потоку.
Приводні механізми плит (гідравлічні або рідше механічні) укладені в герметичний спеціальний короб, закріплений зовні печі. На доменній печі № 3 ЗСМК об'ємом 3000 м3 були встановлено 20 плит по периметру колошника кожна висотою 1200 мм і шириною верхньої крайки по хорді 1320мм. Індивідуальний гідравлічний привід забезпечуючи відхилення плит у напрямку до центру колошника на чотири робочі положення: 0, 200, 400 і 600 мм. Для захисту механізмів приводу плит від впливу запиленого колошникового газу передбачалася постійна подача технологічного азоту чистотою не менш 97% при витраті його 7500 м3/год. й тиском 0,80 МПа. Продуктивність печі при цьому збільшилася на 4-5 %, витрата коксу знизилася на 15%. Конструкції рухливих плит забезпечують їхню високу надійність у роботі.
Рисунок 5.6 ‒ Рухливі плити колошника.
