Зміст географічного краєзнавства та методики його викладання

Тема 1. Науково методичні основи географічного краєзнавства

План

1. Об’єкт, предмет, науково-методичні основи географічного краєзнавства та методики його викладання

2. Зміст географічного краєзнавства та методики його викладання

3. Структура географічного краєзнавства та методики його викладання й організаційні форми

4. Основні джерела і методи дослідження

5. Зв’язки географічного краєзнавства та методики його викладання з іншими науками

6. Функції географічного краєзнавства та методики його викладання

7. Завдання географічного краєзнавства на сучасному етапі

Рекомендована література

1. Петранівський В.Л., Рутинський М.Й. Туристичне краєзнавство. Навчальний посібник. За редакцією проф. Заставного Ф.Д. - К.: Знання, 2006. - 575 с.

2. Панкова Є.В. Туристичне краєзнавство. Навчальний посібник. - К.: Альтерпрес, 2003. - 352 с.

3. Обозний В.В. Краєзнавство.–К.:ТОВ“Міжнародна фінан. агенція”,1997. – 265 с.

5. Демідієнко О. Я., ІоноваО. М., Кузнецова В. І. Основи краєзнавства. - К., 2001. с.321.

6. Круль В.П. Краєзнавство: історична географія: Конспект лекцій. - Чернівці: ЧДУ, 1999. - 107 с.

7. Краєзнавство в Україні: сучасний стан і перспективи: Наук, збірник. - К.: Академія, 2003. - 232 с

8. Крачило М.П. Краєзнавство і туризм. – К.: Вища школа, 1994. – 191с.

Дослідження в галузі краєзнавства набули в Україні широкого розмаху. Географічне краєзнавство (ГК) на сучасному етапі пройшло нелегкий шлях свого становлення, який дозволив вирішити ряд теоретичних і методологічних проблем. Їх можна згрупувати наступним чином:

ГК як галузь українознавства. ГК відіграє важливу роль в українознавстві: ГК як галузь українознавства включає такі основні завдання:

– вивчення регіональних аспектів українства. Можна зробити висновок, що ГК пройшло нелегкий шлях процесу становлення, мало значні здобутки, зазнало значної деформації в роки безроздільного панування більшовицької ідеології;

– деідеологізація географо-краєзнавчих досліджень. Тут слід зазначити, що за умов панування марксистсько-ленінських догм у науці радянського періоду, не вдалося уникнути їх у краєзнавстві. В умовах існування тоталітарної системи краєзнавчий рух зазнав жорстких переслідувань, а в його дослідженнях не вдалося уникнути певних маскувань і замовчувань важливих соціально-економічних і політичних процесів і явищ тощо. Тенденція деідеологізації краєзнавства зовсім не суперечить прагненню на конкретних регіональних матеріалах виховувати патріотів з високою політичною культурою.

Дана проблема найбільш яскраво виражена завдяки працям О.І.Шаблія, Ф.Д.Заставного, Я.Жупанського, В.Круля, М.Костриці та ін.

ГК як складова частина географічної науки. За останні роки ГК докорінно змінилося й увійшло в складну систему географічних наук. В існуючих багаточисельних класифікаціях ГК виступає структурною частиною їх, а в інших – ні. Відомі класифікації С.Калесника (1972), Е.Алаєва (1983), О.Маринича (1993).
Теоретизація ГК повинна проходити шляхом узагальнення його наукових засад, створення певних теоретичних тверджень, аксіом та інших положень через логічні міркування. Необхідно визначити місце ГК серед географічних наук, встановити його зміст і основні завдання.

Отже, Географічне краєзнавство це комплексна наука, що досліджує взаємодію між людиною і природою та конкретизує історико-культурний процес у відповідних регіонах.

ГК є засобом усвідомлення необхідності збереження довкілля, розвитку національної самосвідомості українського народу та національних меншин на території України.

Предметом вивчення географічного краєзнавства є природні особливості та територіальна організація суспільства в межах етнічної території українського народу, в різних історико-географічних областях, етнічних регіонах, та адміністративних і економічних районах, місцевостях.

Щодо виділення специфічних об’єктів дослідження просторової взаємодії населення, господарства, культурного, історичного і природного середовища існує декілька підходів. Серед них: історико-географічний, етнічний, адміністративний та економічний. Вони представлені у працях Я.Жупанського, В.Круля (1994, 1999), О.Маринича (1992), В.Ковтуна, В.Обозного (1997), М.Паламарчука й О.Паламарчука (1994), М.Костриці (1998), І.Дітчука (1999), В.Нагірної (1999), В.Ковтуна, А.Степаненка (1999) та ін.

Таким чином, сучасне ГК має чітко окреслений предмет і об’єкт дослідження. Об’єктами дослідження географічного краєзнавства є історико-географічні краї суцільної етнічної території, а також суспільно-територіальні комплекси, що сформувалися на території України. В основі об’єктів ГК представлені локальні поселення з їх оточенням, низові адміністративні райони.

Зміст географічного краєзнавства та методики його викладання

1. Загальні питання географічного краєзнавства. Географічне краєзнавство як наука та його значення для сучасної України;2) Історія розвитку українського краєзнавства: основні етапи і сучасний стан; 3) Історико-географічні особливості формування української держави; 4) Історико-географічні особливості українського народу; 5) Історико-географічне районування України та етнографічні групи українського народу; 6) Напрями вивчення свого краю; 7) Краєзнавча робота в школі; 8) Навчальні краєзнавчі екскурсії, практичні роботи і спостереження; 9) Вивчення своєї області; 10) Позакласна краєзнавча робота; 11) Краєзнавча робота позашкільних закладів;