2017-11-30
604
Географічне краєзнавство як галузь українознавства на сучасному етапі розвитку включає такі основні завдання:
1) вивчення регіональних аспектів українства. Можна зробити висновок, що географічне краєзнавство пройшло нелегкий шлях в процесі свого становлення мало значні здобутки, зазнало значної деформації в роки безроздільного панування більшовицької ідеології. З початком розбудови української державності об’єктивно зростає значення географічного краєзнавства як комплексної науки, що досліджує природно-територіальні й історико-територіальні, і соціально-територіальні комплекси регіонів, що створює цілісну картину його розвитку, а також і вирішує питання єдності українського краєзнавства. Проблема краєзнавчої регіоналізації України може включати декілька підходів. Серед них етнічний, історико-географічний, економіко-географічний та адміністративний;
2) деідеологізація географо-краєзнавчих досліджень. Тут слід визначити, що за умов панування марксистсько-ленінських догм у науці радянського періоду, не вдалося уникнути їх і у краєзнавстві. В умовах існування тоталітарної системи краєзнавчий рух зазнав жорстоких переслідувань, а в його дослідженнях не вдалося уникнути певних лакувань і замовчувань важливих соціально-економічних і політичних процесів і явищ тощо. Тенденція деідеологізації краєзнавства зовсім не суперечить прагненню на конкретних регіональних матеріалах виховувати українського патріота з високою політичною культурою. Термін “деідеологізація” означає усунення монопольного панування однієї ідеологічної доктрини над усіма іншими формами свідомості;
3) теоретизація географічного краєзнавства. Узагальнення наукових засад географічного краєзнавства, створення певних теоретичних тверджень, аксіом та інших положень шляхом логічних міркувань. Необхідно визначити місце географічного краєзнавства серед географічних наук, встановити його зміст і основні завдання, чітко окреслити об’єкт і предмет та науково-методичні основи;
4) дослідження взаємодії між людиною і природою, конкретизації історико-культурного процесу, що проходить через діяльність видатних діячів, які жили у відповідних регіонах є засобом усвідомлення необхідності збереження довкілля, чинником розвитку національної самосвідомості українського народу та національних меншин на території України;
5) формування фундаментальних принципових основ, на яких базується робота щодо вивчення і пропаганди знань про свій край;
6) дослідження географічного краєзнавства можна звести до наступних завдань:
а) необхідність всестороннього вивчення невеликих територій, їх природи, економіки, історичних особливостей культури і т.д.; в умовах національного і культурного відродження України виняткове завдання стоїть перед краєзнавством, щодо ознайомлення широких кіл населення з історією, географією, багатовіковими культурними традиціями українського народу;
в) вироблення нових змістовних форм і методів краєзнавчої роботи;
г) формування нових туристичних маршрутів, зміна змісту екскурсій;
д) оприлюднення матеріалів про події, факти, явища регіональної історії та культури, ретроспективне вивчення місцевих пам’яток історичного довкілля, ознайомлення з носіями і творцями наших традицій, літопису рідного краю;
е) поновлення “Історії міст і сіл”, реалізувати програму “Пам’ять втрачених сіл”;
є) на конкретних матеріалах виховувати відчуття любові до своєї Батьківщини показувати нелегкий шлях України до своєї незалежності. Утверджувати вільну, суверенну особистість яка опирається на національний виховний ідеал, що випливає із народних вірувань, звичаїв, традицій чи з конкретних потреб даної спільноти. Він не потребує, і навіть не повинен, чи не сміє, заперечувати загальнолюдському ідеалу, а навпаки: національний ідеал, апробуючи, підтверджуючи, поглинаючи вселюдські та загальновизнані цінності, доповнює їх тими рисами, які відповідають духовності чи звичаям даного народу;
ж) забезпечувати духовну єдність поколінь, виховувати відчуття любові до своєї Батьківщини, показувати нелегкий шлях України до своєї незалежності, формувати національну свідомість, бажання працювати для розквіту держави, готовності її захищати;
з) забезпечувати духовну єдність поколінь, виховувати повагу до батьків, жінки-матері, культури та історії рідного краю;
і) формувати високу мовну культуру, оволодіння українською мовою;
ї) виховувати духовну культуру особистості; утверджувати принципи загальнолюдської моралі: правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності інших доброчинностей;
й) виховувати повагу до Конституції, законодавства України, державної символіки;
к) забезпечувати високу художньо-естетичну освідченість і виховання особистості;
л) формувати екологічну культуру людини, гармонії її відносин з природою;
м) вивчати і популяризувати внесок вітчизняних учених-географів, краєзнавців, мандрівників, а також внесок зарубіжних дослідників України;
7) створення інформаційного банку даних з туристично-екскурсійних і краєзнавчих ресурсів у різних регіонах України. Формувати банк даних можливо лише силами широкого загалу вчених-краєзнавців, а також аматорів, ентузіастів, вивчення рідного краю;
8) посилення прикладних досліджень з метою створення в Україні національної системи туристично-екскурсійних маршрутів, щоб максимально поширити її на території держави;
9) удосконалення методів досліджень спільними заходами вчених-краєзнавців, працівників туризму, членів Всеукраїнської спілки краєзнавців могла б стати організація комплексних пошукових експедицій, польових досліджень з метою виявлення нових об’єктів туризму та подальшої розробки нових туристичних маршрутів;
10) конструювання структури та змісту шкільних географічних курсів. Концептуальні засади кожного класу наступні: “Географія рідного краю” – 5 клас, “Загальна фізична географія” – 6 клас, “Географія материків і океанів” – 7 клас, “Географія України” – 8-9 клас, “Соціально-економічна географія світу” – 10 клас. Отже, уже з 5 класу закладаються елементарні уявлення про предмет географії, деякі наукові поняття на основі вивчення своєї місцевості та створення умови для подальшого переходу до засвоєння шкільних курсів фізичної географії в 6–8 та соціально-економічної в 9–10 класах. Така структура й послідовність курсів створюють оптимальні передумови для вирішення основних завдань шкільної географії і освіти, та наповнення її краєзнавчими даними;
11) урізноманітнення та інтенсифікація популяризації краєзнавчих знань шляхом видання відповідної літератури з краєзнавства, організація нових популярних видань, створення кіно- і відеофільмів, радіо- і телепередач тощо.
Реалізація зазначених заходів сприятиме загальному розвитку краєзнавства, активізує участь його в справі національно-культурного відродження України.
