III. Проектування та Розрахунок інженерних мереж мікрорайону

1 2 3 4 5 6 7

ВОДОПОСТАЧАННЯ

Витрати холодного водопостачання на потреби мікрорайону визначаємо за формулою:

(3.1.1)

де Q ₁ – витрати води на господарсько-питні потреби, м³/год.;

Q ₂ – витрати води на полив вулиць і внутрішньомікрорайонних проїздів, м³/год.;

Q ₃ – витрати води на полив зелених насаджень, м³/год.;

Q ₄ – витрати води на пожежогасіння, м³/год.;

Q ₅ – необліковані витрати, м³/год.

Середньогодинні витрати на господарсько-питні потреби, м³/год., складаються з витрат води, що споживають в житлових будинках Q _жб, у школі Q _шк, в дитячих закладах Q _дс, в магазині Q _маг або Q _тц і т.д:

(3.1.2)

Розрахункову (середню за рік) добову витрату води на господарсько-питні потреби населення житлових будинків визначають залежно від розрахункового числа мешканців і норм водоспоживання, м³/добу:

(3.1.3)

де q _ж – середньодобова норма водоспоживання (залежить від ступеня благоустрою будинків, приймається згідно завданню);

N _ж – розрахункове число жителів у районах житлової забудови з різним ступенем благоустрою.

Протягом року витрати води за окрему добу змінюються залежно від сезону і днів тижня.

Розрахункові витрати води за добу найбільшого і найменшого водоспоживання Q _доб, м³/добу:

	(3.1.4)
	(3.1.5)

де ;

Розрахункові годинні витрати води q _{год. max}, м³/год.:

(3.1.6)

Коефіцієнт годинної нерівномірності водоспоживання k:

(3.1.7)

де ;

β_max – згідно з таблицею 3.1.1 відповідно до кількості жителів вмікрорайоні.

Таблиця 3.1.1 – Коефіцієнт урахування кількості населення
у населеному пункті

Кількість населення, тис. жителів	до 0,1	0,15	0,20	0,30	0,50	0,75	1,00	1,50	2,50	4,00	6,00	10,00
Коефіціент β_max	4,5	4,0	3,5	3,0	2,5	2,2	2,0	1,8	1,6	1,5	1,4	1,3

Середньодобові витрати води, м³/добу, споживаної у закладах комунально-побутового призначення:

(3.1.8)

де – витрати води за добу,л/добу, найбільшого водоспоживання в закладах комунально-побутового призначення (школа, дитячій садок, магазин), згідно з таблицею 3.1.2;

Р – кількість відвідувачів або працюючих (люд.).

Таблиця 3.1.2 – Розрахункові добові витрати води

№ з/п	Споживачі	Одиниця виміру	Розрахункові добові витрати води q ^д _T, л/добу	Тривалість водоразбору T, год.
1.	Дошкільні заклади із денним перебуванням дітей (дитячий садок)	1 дитина
2.	Навчальні заклади (школа)	1 учень (викладач)
3.	Магазин продовольчий	1 працівник на зміну

Середньогодинна витрата води, м³/год., в закладах:

(3.1.9)

де Т – тривалість водоразбору в даному закладі, год.

Полив проїзної частини мікрорайону здійснюють з автоцистерн, які заправляють зі внутрішньоквартальної водопровідної мережі у спеціально обладнаних місцях. Годинну витрату води на полив проїзної території розраховують за формулою, м³/год.:

(3.1.10)

де F _пр.ч. – площа вулиць внутрішньоквартальних проїздів, м², приймається залежно від генплану згідно варіанту завдання;

q ₂ – норма витрати води на полив, приймається залежно від типу покриття. Для механізованої поливки удосконалених покриттів вулиць ;

t_n – час заправки автоцистерн, приймаємо 1…2 год.;

0,2 – поливається 20% площі всіх проїздів.

Годинну витрату води на полив зелених насаджень розраховують за формулою, м³/год.:

(3.1.11)

де F _зел. – площа зелених насаджень, м², приймається залежно від генплану згідно варіанту завдання;

q ₃ – норма витрати води на поливку, приймаємо 3,0…6,0 л/добу/м²;

0,3 – 30 % від усієї площі зелених насаджень поливаються;

n – кількість поливок за добу, приймаємо 2;

t _пол – полив здійснюється протягом 8 годин за добу.

Витрати води на гасіння пожеж визначають на зовнішнє та внутрішнє пожежогасіння, м³/год., залежно від чисельності населення, поверховості забудови та об’єму найбільшої споруди:

(3.1.12)

де q ₄ – витрати води на гасіння 1 зовнішньої пожежі, л/с;

q _вн – витрати води на внутрішнє пожежогасіння, приймаємо 2,5 л/с;

n – розрахункове число одночасних пожеж.

Таблиця 3.1.3 – Витрати води на зовнішнє пожежогасіння
і розрахункову кількість одночасних пожеж

Число мешканців, тис. чол.	Разрахункове число одночасних пожеж n	Витрата води на 1 пожежу при висоті забудови q ₄, л/с
до 2-х поверхів включно	при 3-х поверхах і більше
до 1 включно
від 1 до 5
від 5 до 10
від 10 до 25
від 25 до 50
від 50 до 100

Витрати води на зовнішнє пожежогасіння в населеному пункті повинні бути не менші витрат води на пожежогасіння житлових і громадських будівель, зазначених у таблиці 3.1.4.

Таблиця 3.1.4 – Витрати води на зовнішнє пожежогасіння житлових і громадських будівель

Поверховість	Витрата води на одну пожежу q^max ₄, л/с, на зовнішнє пожежогасіння житлових і громадських будівель незалежно від їх ступенів вогнестійкості при об’ємах будівель, тис. м³
до 1	1…5	5…25	25…50	50…150
Житлові будинки односекційні та багатосекційні
до 2:			–	–	–
3…12					–
13…16	–	–			–
17…25	–	–	–
Громадські будинки
до 2				–	–
3…6

Прийняти за підсумкове Q ₄ більше значення між обчисленим за формулою 3.1.12 та значенням з таблиці 3.1.4 відповідно до найбільшого об’єкту.

Також необхідно визначити необліковані витрати, м³/год., на зовнішньому водопроводі приймають з розрахунку 10% від витрати води на господарсько-питні потреби:

(3.1.13)

Трасування водогінних мереж. Водогінні мережі завжди проектують як кільцеві мережі. Метод прокладання водогінних мереж роздільний або суміщений.

Рис. 3.1.3 – Роздільний метод прокладання водогінних мереж.

Розподільні водогінні мережі прокладають по вулицях міста: при роздільному методі прокладки – в технічній смузі уздовж проїзної частини, при суміщеному методі – в міському колекторі під тротуаром.

Розвідні водогінні мережі в мікрорайоні беруть свій початок від ПНУ, розташованої в будинку ЦТП. При роздільному методі прокладки водогінні мережі укладають в землі на відстані не менше 5 м до будинку з боку дворових фасадів. У цьому разі водогінні мережі влаштовують з чавунних труб. На відгалуженнях розміщують водопровідні колодязі з запірною арматурою.

При спільній прокладці водогінної мережі разом з тепловими, електричними і телефонними мережами їх прокладають у прохідних каналах (колекторах), «зчіпках» і технічних підпіллях житлових будинків. У цьому випадку водогінні мережі влаштовують зі сталевих безшовних труб.

Для забезпечення безперебійної подачі води в будинок водогінні мережі повинні мати в мікрорайоні кільцеву схему. На розподільних і розвідних мережах через кожні 150 м мережі повинні встановлюватися пожежні гідранти. Від проїзної частини до гідранта має бути відстань не більше 2,0 м.

Прокладку розвідних водогінних мереж треба виконувати з максимальним використанням технічних підпіль і прохідних «зчіпок».

Для обліку витрати споживаної води в технічних підпіллях будинків передбачають водоміри. Вони можуть установлюватися на вводах у будинки (у водомірні вузли), стояках і на відгалуженнях у кожну квартиру.

ВОДОВІДВЕДЕННЯ

Розрахунок господарсько-побутової каналізаційної мережі. Визначення розрахункової витрати стічних вод від окремих житлових і громадських будинків (у разі необхідності обліку зосереджених витрат) слід виконувати згідно з ДБН В.2.5-64 [5]. Розрахункові максимальні (мінімальні) добові витрати стічних вод, м³/добу, від житлової забудови потрібно визначати як суму середньодобових (за рік) витрат стічних вод з урахуванням коефіцієнтів добової нерівномірності, що приймаються відповідно до ДБН В.2.5-74 [4] (розрахунок витрати води на господарсько-питні потреби розглянуто в розділі 3.1) та враховуючи безповоротні втрати .