Навчальний веб-сайт з української мови, української літератури, української мови за професійним спрямуванням, діловодства

номінація: освітній веб-сайт викладача

 

 

Методичну роботу підготувала Йож О.В. – викладач української мови та літератури, спецаліст вищої категорії.

 

Методичну роботу підготовлено відповідно до навчальних програм з української мови, української літератури, української мови за професійним спрямуванням, діловодства. На сайті подано лекції, матеріали для самостійного вивчення, методичні роботи, матеріали для виконання практичних робіт, інша інформація. Можуть використовувати як викладачі так і студенти ВНЗ I – II рівнів акредитації.

 

Рецензія

На методичну роботу «Навчальний веб – сайт
з української мови, української літератури,
української мови за професійним спрямуванням, діловодства» викладача української мови та літератури
Млинівського державного технолого – економічного коледжу
Йож Ольги Володимирівни.

 

Запропонований методичний матеріал складено згідно з навчальними програмами з української мови, української літератури, української мови за професійним спрямуванням, діловодства.

Відповідно до цих програм та навчального плану на вивчення дисциплін відводиться:

українська мова – 140 годин;

українська література – 210 годин;

українська мова за професійним спрямуванням – 54 години;

діловодство – 81 година.

На сайті, у відповідних номінаціях, розміщено теоретичний матеріал, інструкційні картки для виконання практичних робіт, матеріали для самостійної роботи, методичні роботи викладача, інша інформація.

Це дозволить студентам більш ефективно засвоїти теоретичний матеріал, заздалегідь підготуватися до практичної роботи та свідомо її виконати, а викладачеві допоможе при виставленні оцінки за захист. Скоротити час на вивчення тем, які винесено для самостійного опрацювання.

Використання комп’ютерної техніки дозволить студентові швидко та якісно підготуватись до будь – якого заняття.

Отже, методичний матеріал відповідає номінації “освітній веб – сайт викладача”, що є актуальним для нашого часу. Він дозволить скоротити час на пошук потрібної інформації, більш творчо підійти до виконання роботи, а також розвивати відповідальність та самостійно працювати з вивченим матеріалом і мультимедійною технікою.

 

Рецензент Т.В. Федорчук -голова циклової комісії соціально – економічних та гуманітарних дисциплін.

 

Література

1. Бєляєв О.О. Українська мова 10 – 11 кл.

2. Блощинська В.А. Сучасне діловодство: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005 р.

3. Глазова О. П. Українська пунктуація:Навчальний посібник. – Х:Вид.- во “Ранок “, 2009р.

4. Глазова О.П. Українська орфографія: Навчальний посібник. – Х.:Веста: Вид.- во “Ранок”, 2009р.

5. Діденко А.Н. Сучасне діловодство: Навч. посібник. – 4-е вид. – К.: Либідь, 2004 р.

6. Олійник О.Б. українська мова 10 – 11 кл.

7. Скібіцька Л.І. Діловодство: Навчальний посібник /Уклад. Л.І.Скібіцька. – К.: Центр навчальної літератури, 2006 р.

8. Тєлєжкіна О.О. Українська мова. Повний курс – Х.:Вид – во “Ранок”, 2011р.

9. Чукіна В.Ф. та ін. Український правопис втаблицях і схемах:Навчальне видання – Київ:ТОВ “Логос – М “, 2008р.

Зміст

1. Вступ.

2. Пояснювальна записка.

3. Література.

4. Висновки.

 

Затверджую

заступник директора з навчальної

роботи

________________М.М. Йосенко

 

Завдання для проведення директорської контрольної роботи

з дисципліни “Українська мова за професійним спрямуванням”

 

Розглянуто та затверджено на засіданна циклової комісії соціально – економічних та гуманітарних дисциплін

Протокол № від 2014р.

Голова циклової комісії Т.В. Федорчук

 

 

Княгиня Ольга

Православна церква вшановує нягиню Ольгу як святу.

Прийнявши християнство, вона насильницьими методами сприяла його поширенню в Київській Русі.

Літопис розповідає, що Ольга доводилась родичою князю Олегові – тодішньому правителю. 903 року її віддали заміж за Ігоря, сина Рюрика, майбутньго велиого князя, якому на той час виповнилося двадцять літ. Оскільки Ольга тоді була ще маленькою дівчинкою, шлюб шлюб спочатку був номінальним.

Ігор став повновладним правителем Русі, коли йому виповнилося тридцять п’ять. Про роки його правління відомо дуже мало: Ігор ходов у далекі війсьові походи, які відволікали його від внутрішніх подій. Тож Ольга дедалі більше бралася за справи управління державою.

Тоді в Києві було вже багато християн, які під час укладення миру з Візантією 944 року присягали не біля ідола Перуна на дніпровсьій кручі, я місцеві язичнии, а соборній Іллінській церві на Подолі. Християнам, на відміну від язичників, були властиві грамотність і широта ругозору, що необхідні у веденні державних справ. Тому Ольга в управлінні спиралася саме на них, поступово схиляючись до їхньої віри.

Восени 945 року Ігор вирушив за даниною до древлян, але дружина не вдовольнилась її розміром, тому князь повернувся. Це обурило древлян, і вони вбили Ігоря.

Залишившись з малолітнім сином, Ольга передусім мусила вгамувати древлян. Літопис розповідає про триразову помсту княгині. Спочату древляни вирішили запропонувати їй у чоловіки Мала, пославши в Київ старійшин. Човен із послами кинули в заздалегідь приготовлену яму, де живцем засипали древлянських представників. Удруге послів древлян за наказом Ольги було спалена в лазні. А третє посольство воїни княгині перебили під час тризни, яку справляли по Ігорю.

Після цих розправ княгиня 946 року послала в древлянсьу землю військо. Древляни замкнулися в добре укріпленому місті Іскоростені. Тоді Ольга вдалася до хитрощів: вона пообіцяла відступити, узявши данину голубами від кожного дому. Хитромудра княгиня наказала прикріпити до лапок голубів скіпки, що тліли, і відпустили птахів. Вони полетіли назад – і місто запалало.

Опір древлян було зламано, і більше ніхто з тих, хто мусив платити данину, не повставав проти Ольги. І хоча фольклорні мотиви в літописних оповіданнях очевидні, безсумнівне одне: древляни були суворо покарані. Княгиня теж дістала уроки з обставин загибелі чоловіка. Вона встановила фіксований обсяг данини з кожної землі й почала облаштування велионязівських господарств і доходних промислів. По всій землі було наведено порядок.

Зміцнивши своє становище всередині країни, Ольга перейшла до активної зовнішньої політики. Вона відвідала Візантію – одну з найсильніших держав Європи. Тут княгиня хрестилася, причому візантійсьий імператор Костянтин був натільки нею зачарований, що нібито запропонував їй руку й серце, проте змушений був задовольнитися лише роллю хрещеного батька Ольги.

Правління княгині було вирішальним повротом в історії Київсьої Русі. Країна здобула впорядовану владу й почала інтегруватися в політичну систему християнсього світу. Її справу підхопив онук Володимир, який і охрестив Київську Русь.