Методичні рекомендації до вивчення теми

 

Пропонована тема є вступною до вивчення навчальної дисципліни, а тому студенти повинні знати походження понять «митна полтика» та «митна права», розуміти їх різницю та єдність у здійсненні адвокатських функцій. Державна митна справа України - це встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи (ч. 1 ст. 7 Митного кодексу України).

Безпосереднє керівництво здійсненням державної митної справи покладається на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

До законодавства України з питань державної митої справи належать: Конституція України (ст.ст. 92, 116), Митний кодекс України від 13.03.2012 р. (далі - МК України), з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Відносини, пов'язані зі справлянням митних платежів, регулюються МК України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Державна митна справа здійснюється з додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.

МК України визначає засади організації та здійснення державної митної справи в Україні, регулює економічні організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби. Кодекс також спрямовано на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку ЇЇ економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, забезпечення додержання вимог законодавства з питань митної справи.

МК об'єднує і систематизує правові норми, що з урахуванням міжнародних стандартів регулюють діяльність митної служби України, пов'язану з реалізацією таких найістотніших для митної справи функцій, як контрольна, фіскальна, правоохоронна. Складається МК з 21 розділу, 83 глави і 590 статей.

Правове становище митної служби України. Розділ XX МК України визначає правовий статус митної служби України. Митна служба України є складовою частиною системи органів виконавчої влади України і складається з митних органів, митних організацій, а також спеціалізованих навчальних закладів та науково-дослідної установи митної служби України. Митними органами є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, спеціалізовані митні органи, митниці та митні пости.

План лекційного заняття

1. Державна митна політика:поняття, напрями і форми здійснення державної митної політики.

2.Основні напрямки державної митної політики України.

3.Зміст державної митної справи.

4.Принципи здійснення державної митної справи.

5.Співвідношення митної справи та митної політики.

 

Питання для самостійного опрацювання

1.Державна митна політика:поняття, напрями і форми здійснення державної митної політики.

2.Основні напрямки державної митної політики України.

3.Зміст державної митної справи.

4.Принципи здійснення державної митної справи.

5.Співвідношення митної справи та митної політики.

План завданнь до самостійної роботи

1. Скласти термінологічний словник до теми[1].

2. Виконати тестові завдання

1. Указ Президента України «Про державну митну службу України» був виданий:

а) 29 листопада 1996 року;

б) 26 травня 1998 року;

в) 20 травня 1999 року;

г) 27 березня 2001 року.

2. Державна митна служба України в своїй структурі має спеціалізовані митні установи і організації та відомчі навчальні заклади:

а) так;

б) лише перші;

в) лише другі;

г) ні.

3. У правовому регулюванні митної справи діють такі методи:

а) імперативний;

б) диспозитивний;

в) колізійний;

г) санкціонуючий.

4. Митний кодекс України було прийнято:

а) 23 грудня 2010 р.;

б) 16 січня 2011 р.;

в) 13 березня 2012 р.;

г) 1 листопада 2013 р.

5. Закон України «Про режим іноземного інвестування» було прийнято:

а) 19 березня 1996 року;

б) 23 травня 1995 року;

в) 20 травня 1993 року;

г) 27 березня 1997 року.

6. Відповідно до Митного кодексу України митницею призначення вважається:

а) будь-який митний орган, у якому закінчується перевезення вантажу за зовнішньоторговельною угодою;

б) будь-який митний орган, у якому закінчується перевезення вантажу митною територією України;

в) будь-який митний орган, у якому розпочинається перевезення товару відповідно до умов зовнішньоторговельної угоди.

7. Відповідно до Митного кодексу України митницею відправлення вважається:

а) будь-який митний орган, з якого для всієї партії товарів (або окремої її частини) розпочинається переміщення митною територією України;

б) будь-який митний орган, у якому розпочинається перевезення товару відповідно до умов зовнішньоторговельної угоди.

8. Умовою відкриття та експлуатації складу тимчасового зберігання (складу підприємства) відповідно до положень Митного кодексу є:

а) наявність у підприємства ліцензії на право здійснення митної брокерської діяльності;

б) наявність у підприємства ліцензії на відкриття митного ліцензійного складу;

в) наявність у підприємства складських приміщень.

9. Склад тимчасового зберігання закритого типу – той, що:

а) призначений виключно для зберігання власником складу товарів, що належать йому;

б) призначається для використання будь-якими особами;

в) призначається для використання у суворо обмежений період (час, сезон тощо);

г) взагалі не існує такого поняття стосовно складу тимчасового зберігання.

10. Строк тимчасового зберігання товарів і транспортних засобів на складі підприємства (складі тимчасового зберігання) не може перевищувати:

а) 1 міс.;

б) 3 міс.;

в) 6 міс.;

г) 9 міс.

11. Строк зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів не може перевищувати:

а) 1 міс.;

б) 3 міс.;

в) 6 міс.;

г) 9 міс.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: