Понятие, предмет, метод, принципы хозяйственного права и его связь с иными отраслями права Украины

Тема 1 Понятие, предмет, метод, система и источники хозяйственного права Украины

План

Вступление

Понятие, предмет, метод и принципы хозяйственного права Украины

Хозяйственные правоотношения их признаки и виды

Система хозяйственного права и хозяйственного законодательства Украины

Источники хозяйственного права Украины

Вывод

Литература

1. Конституція України від 28.06.96 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40 – 44. – Ст. 356.

3. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144.

4. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13 – 14, № 15-16, № 17. – Ст. 112.

5. Закон України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» від 22.03.2012 р. – Голос України. – 18.04.2012. – № 70.

6. Закон України «Про Антимонопольний комітет» від 26.11.93 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 50. – Ст. 492.

7. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5 – 6. – Ст. 30.

8. Закон України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» від 23.03 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 25. – Ст. 195.

9. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 31 – 32. – Ст. 263.

10. Закон України «Про міжнародні договори України» від 29.06.2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 50. – Ст. 540.

11. Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції від 07.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 36. – Ст. 164.

12. Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01. 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 12. – Ст. 64.

13. Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 30. – Ст. 379.

14. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 29. – Ст. 377.

15. Закон України «Про інститути спільного інвестування» від 05.06.2012 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 21. – Ст. 103.

16. Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650.

17. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 36. – Ст. 299.

18. Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 13. – Ст. 64.

19. Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15.12.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 7. – Ст. 36.

20. Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» від 15.12.1993 р. (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України Законом України від 22 травня 2003 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 35. – Ст. 271.

21. Закон України «Про охорону прав на сорти рослин» від 21.04.1993 р. (в редакції Закону від 02.11.2006 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 21. – Ст. 218.

22. Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15.12.1993 р. (в редакції Закону від 01.06.2000 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 7. – Ст. 32.

23. Закон України «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 19. – Ст. 80.

24. Закон України «Про страхування» 07.03.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 18. – Ст. 103.

25. Закон України «Про товарну біржу» 10.12.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 10. – Ст. 103.

26. Закон України «Про цінні папери і фондовий ринок» від 23.02.2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 21. – Ст. 103.

27. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 40.

28. Закон України «Про природні монополії» від 20.04.2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 30. – Ст. 238.

29. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р. (у редакції від 30.06.1999 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 21. – Ст. 103.

30. Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04. 1992 р. (в редакції від 14.03.1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 15.

31. Закон України «Про благодійництво та благодійні організації» від 16.09.1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 46. – Ст. 292.

32. Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 р – Голос України від 11.10.1991 р.

33. Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. – Урядовий кур’єр. – 29.10.2008 р. – № 202.

34. Закон України «Про колективні договори і угоди» от 01.07.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – N 36. – Ст. 361.

35. Закон СРСР від 17 червня 1983 р. «Про трудові колективи і підвищення їх ролі в управлінні підприємствами, установами, організаціями» від 17.06.1983 р. // Законодавство України [Електронний ресурс] / Верхов. Рада України. – Електроні текст. дані. – К.: Упр. комп'ютериз. систем Апарату Верхов. Ради України, 1996-2009. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0164-01/. – Назва з екрану.

36. Закон України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 15. – Ст. 101.

37. Указ Президента України від 30.03.2012 р. «Деякі питання діяльності Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва». – Урядовий кур'єр. – 2012. – № 65.

38. Указ Президента України від 06.04.2011 р. «Про затвердження Положення про Державну реєстраційну службу України» – Урядовий кур'єр від 21.04.2011 р. – № 73.

39. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку органів ліцензування» від 14.11.2000р. № 1698. – Урядовий кур’єр. – 07.12.2000. – № 228.

40. Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження переліку платних побутових послуг» від 29.12.2010р. № 1258. – Урядовий кур'єр від 03.02.2011р. – № 20.

41. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку формування, ведення і користування відомостями ліцензійного реєстру та подання їх до Єдиного ліцензійного реєстру» від 08.11.2000 р. № 1658. – Урядовий кур'єр від 29.11.2000р. – № 222.

42. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.08.12 р. «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва». – Урядовий кур'єр. – 2012. – № 148.

43. Постанова Пленуму Верховного суду України «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.95 // Право України. – 1995. – № 7.

44. Постанова Вищого господарського суду України «Боргові зобов’язання і ліквідація підприємств» від 28.05.03 № 11-26/2617 // Офіц. вісн. України. – 2003.

45. Розпорядження Антимонопольного комітету України № 32–р від 23.02.2001 р. «Про Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України». – Офіційний вісник України. – 2001. – № 14. – стор. 227. – Ст. 622.

46. Розпорядження Антимонопольного комітету України № 5 від 19.04.1994 р. «Про затвердження Тимчасових правил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України // Законодавство України [Електронний ресурс] / Верхов. Рада України. – Електроні текст. дані. – К.: Упр. комп'ютериз. систем Апарату Верхов. Ради України, 1996-2009. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=197-91-%EF. – Назва з екрана.

47. Щербина В.С. Господарське право: Підручник. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 592 с.

48. Хозяйственное право Украины: Учебное пособие / Под общей ред. Проф. Н. А. Саниахметовой. – Х.: “Одиссей”, 2005. – 640 с.

49. Право інтелектуальної власності: Акад. курс: Підруч. для студ. вищих навч. Закладів / О. П. Орлюк, Г. О. Андрощук, О. Б. Бутнік-Сіверський та ін..; За ред.. О. П. Орлюк, О. Д. Святоцького. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. – 696 с.

50. Ієвіня О.В., Мироненко В.П., Павловська Н.В., Пилипенко С.А. Право інтелектуальної власності: схеми та роз’яснення: Навчальний посібник. – К.: КНТ, 2007. – 264 с.

51. Драпак Г., Скиба М. Основи інтелектуальної власності: Навч. посібник. Видання друге, виправлене. – К.: Кондор, 2007. – 156 с.

52. Господарське право України: Підручн. для студ. вищ. навч. зал. / М.К. Галянтич, С.М. Грудницька, О.М. Міхатуліна та ін. – К.: МАУП, 2005. – 424с. – Бібліогр.: с. 417-419.

53. Кравчук С.Й. Господарське право України: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2007. – 264 с.

54. Хозяйственное (предпринимательское) право Украины: Учебник / Под общ. ред. Р.Б. Шишки и Я.А. Чапичадзе. – Харьков: Эспада, 2007. – 552 с.

Вступление

Основные принципы рыночной экономики предусматривают полную хозяйственную самостоятельность субъектов хозяйствования в том числе и субъектов коммерческой (предпринимательской) деятельности, которые функционируют в народном хозяйстве вступая при этом в различные –хозяйственно-производственные, организационно-хозяйственные и внутрихозяйственные отношения. Отрасль права, регулирующая данные отношения называется хозяйственным правом Украины.

 

Понятие, предмет, метод, принципы хозяйственного права и его связь с иными отраслями права Украины.

Термин «Хозяйственное право» можно рассматривать в трёх аспектах:

- как учебную дисциплину

- как науку

- как отрасль права

Как учебная дисциплина хозяйственное право – это совокупность учебных тем изучающих хозяйственные отношения, возникающие в процессе изготовления и реализации продукции, выполнения работ либо оказания услуг стоимостного характера.

Как юридическая наука хозяйственное право – это совокупность научных концепций в области правового регулирования хозяйственной деятельности, разрабатываемых с целью устранения пробелов в хозяйственном законодательстве и изучения опыта зарубежных стран в области правового регулирования хозяйственной деятельности.

Как отрасль права хозяйственное право – это совокупность правовых норм регулирующих общественные отношения, в области хозяйственной деятельности, осуществляемой для достижения экономических и социальных результатов с целью получения прибыли или без такой цели.

В соответствии с ч. 1 ст. 3 ХКУ под хозяйственной деятельностью понимается деятельность субъектов хозяйствования в сфере общественного производства направленная на изготовление и реализацию продукции, выполнение работ либо оказание услуг стоимостного характера, имеющих ценовую определенность.[1]

Данное определение позволяет выделить следующие признаки хозяйственной деятельности:

1) особый субъектный состав данной деятельности (хозяйственную деятельность осуществляют субъекты хозяйствования – хозяйственные организации и физические лица, зарегистрированные в качестве предпринимателей (ст. 55 ХКУ));

2) особая сфера осуществления хозяйственной деятельности – сфера общественного производства;

3) стоимостный характер результатов хозяйственной деятельности, которые имеют ценовую определенность.[2]

Хозяйственное право в системе национального права Украины характеризуется своеобразным предметом и методом правового регулирования.

Предметом хозяйственного права является совокупность общественных отношений в области хозяйственной деятельности, осуществляемой для достижения экономических и социальных результатов с целью получения прибыли или без такой цели.

Методом хозяйственного права является совокупность приёмов и способов воздействия норм хозяйственного права на участников хозяйственных правоотношений.

В науке хозяйственного права выделяют три метода правового регулирования хозяйственных отношений:

-метод автономных решений;

-метод властных предписаний;

-метод рекомендаций.

Метод автономных решений основывается на том, что субъекты хозяйственных отношений имеют право по собственной инициативе принимать любые решения, которые не противоречат закону.

Метод властных предписаний – это обязанность соблюдения запретов закона в процессе осуществления хозяйственной деятельности (лицензии, квоты, специальные режимы и т.д.), а также обязанность определенных в законодательстве субъектов хозяйствования заключать с государственными органами хозяйственно-правовые контракты.

Метод рекомендаций предусматривает государственное регулирование поведения субъектов хозяйственных отношений путем рекомендаций (примерные формы хозяйственных договоров, методические рекомендации в области отдельных видов хозяйствования).

Принципы хозяйственного права – это основополагающие идеи и направления в сфере хозяйствования. К ним относятся следующие принципы (ст. 6 ХКУ):

1) обеспечение экономического многообразия и равная защита государством всех субъектов хозяйствования;

2) свобода предпринимательской деятельности в пределах, определенных законом;

3) свободное движение капиталов, товаров и услуг на территории Украины;

4) ограничение государственного регулирования экономических процессов в связи с необходимостью обеспечения социальной направленности экономики, добросовестной конкуренции в предпринимательстве, экологической защиты населения, защиты прав потребителей и безопасности общества и государства;

5) защита национального товаропроизводителя;

6) запрещение незаконного вмешательства органов государственной власти и органов местного самоуправления, их должностных лиц в хозяйственные отношения.

Хозяйственное право имеет тесную связь с иными отраслями права Украины.

Хозяйственное право тесно связано с конституционным правом, которое составляет основу всех отраслей права, включая и хозяйственное.

Наиболее тесная связь хозяйственного права и гражданского права, потому что эти отрасли регулируют отношения имущественного характера.

Хозяйственное право тесно связано с финансовым правом, которое регулирует финансовые, кредитно-финансовые, налоговые отношения.

Хозяйственное право связано с нормами уголовного и административного права, которые предусматривают ответственность за правонарушения в сфере хозяйственной деятельности.

Таким образом разграничении и связь хозяйственного права с иными отраслями системы права Украины характеризует его как комплексную, самостоятельную отрасль права.