2017-12-14
1166
Теоретичні теми шкільного курсу хімії складають його наукову та світоглядну основу. «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів», «Хімічний зв’язок і будова речовини», «Основні закономірності хімічних реакцій», «Електролітична дисоціація» – це теми, знання яких дає учням змогу пояснювати і передбачати, наприклад, властивості речовин і закономірності перебігу хімічних процесів.
Розглянемо планування послідовності розв’язку загальної проблеми і частково взаємопов’язаних проблем в системі уроків під час вивчення теми «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Будова атома»:
Загальна проблема:
Ø Чи існує взаємозв'язок між всіма хімічними елементами? Яка закономірність цього взаємозв’язку? У чому причина різниці і подібності хімічних елементів? Чи можна прогнозувати властивості хімічних елементів?
Частково взаємопов’язані проблеми:
Ø Чи досконала класифікація хімічних елементів на метали і неметали? Які недоліки перших спроб класифікувати хімічні елементи?
Ø Які властивості мають хімічні елементи одного сімейства? (лужні метали, галогени і т.д.)
Ø Чи існує закономірна залежність між властивостями хімічних елементів та їх відносною атомною масою?
Ø Які ознаки хімічних елементів враховував Д.І. Менделєєв при формулюванні періодичного закону?
Ø Чому Аргон розташований в періодичній системі перед Калієм, Кобальт – перед Нікелем, Телур – перед Йодом. Що є основною характеристикою атома? Яка будова атома?
Ø Як основні закономірності періодичної системи узгоджуються з будовою атомів хімічних елементів?
Ø Як побудована періодична система хімічних елементів?
Ø Як охарактеризувати хімічний елемент за положенням в періодичній таблиці?
До таких теоретичних тем треба підходити відповідально, оскільки дуже важливо, щоб учні їх зрозуміли. Вони є основою для розуміння багатьох наступних тем. Для підвищення самостійності учнів можна запропонувати їм наступні теми для розробки навчального проекту:
1) Із історії відкриття періодичної системи хімічних елементів.
2) Форми періодичної системи хімічних елементів.
3) Хімічні елементи в літературних творах.
4) Цікаві історичні факти з відкриття і походження назв хімічних елемен-тів.
Також можна складати відносно неважкі кросворди, ребуси, питання для вікторин. Наведемо приклад ребусу та кросворду.
Приклад ребусу:
Запитання:
1) Хімічний елемент з атомним номером 6, який належить до головної підгрупи IV групи, 2-го періоду періодичної системи хімічних елемен-тів. (Відповідь: Карбон).
2) Вертикальний стовпчик періодичної таблиці, у якому розміщені елементи з однотипною електронною будовою в послідовності збільшення заряду ядра. (Відповідь: Група).
Приклад кросворду:
| 1 | З | ||||||||||
| 2 А | |||||||||||
| 3 | К | ||||||||||
| 4 | О | ||||||||||
| 5 | Н |
Запитання:
1) Проста речовина, утворена хімічним елементом з порядковим номером рівним 8. (Відповідь: Озон).
2) Найдрібнішаелектронейтральначастинкаречовини, яка складається з позитивно зарядженого ядра й негативно зарядженихелектронів. (Відповідь: Атом).
3) Сімейство з 14 хімічних елементів з порядковими номерами 90-103, які розташовані в 7 періоді періодичної системи хімічних елементів. (Відповідь: Актиноїди).
4) Це горизонтальний ряд хімічних елементів, розміщених у порядку зростання їх атомних мас, що розпочинається лужним металічним елементом, а закінчується інертним елементом.(Відповідь: Період).
5) Прізвище вченого, який відкрив періодичний закон.
(Відповідь: Менделєєв).
Отже, вчитель повинен творчо підійти до самостійної роботи, щоб в першу чергу не навантажувати учнів великим обсягом матеріалу, а стимулювати їх до вивчення цього матеріалу та подальшої самостійної роботи.
