2017-12-14
576
Знання та уміння учнів, отримані ними на уроках, необхідно закріплювати, щоб домогтися осмислення зв’язку між раніше засвоєними та новими знаннями.
Труднощі в організації самостійної роботи при закріпленні і вдосконаленні знань зумовлені перш за все тим, що для учнів втрачається елемент новизни. Тому важливо ретельно продумувати і підбирати прийоми та засоби, які будуть стимулювати активне мислення учнів.
4.1. Організація самостійної роботи учнів завдяки домашнім завданням
З давніх-давен домашня робота учнів слугувала і слугує найважливішим засобом поглибленого засвоєння і закріплення знань, умінь та навичок. Будь-які уміння чи то навики стають міцнішими після достатньої кількості виконаних вправ. Скільки потрібно таких завдань – залежить від матеріалу та індивідуальних особливостей кожного учня окремо. Один досягає необхідних результатів вже на уроці і вдома лише контролює якість умінь за допомогою вправ. Інший повинен за допомогою підручника чи зошита ще раз пройти всі етапи формування умінь і повертатись до вправ знову і знову.
Домашня робота – це самостійна навчальна робота при відсутності безпосереднього керівництва і допомоги вчителя. Тому формування самостійності в навчально-пізнавальній діяльності – одна з провідних функцій домашньої роботи. Особливо важливо те, що самостійність в навчально-пізнавальній діяльності є умовою формування самостійності як риси особистості. Тільки в домашніх умовах учень може випробувати різні види самоконтролю і вибрати найбільш ефективний, виявити особливості пам'яті та в залежності від них вчити урок «про себе», вголос або одночасно роблячи записи, замальовки, схеми.[14]
Розвиток самостійного і творчого мислення учнів також може здійснюватися при виконанні домашньої роботи. Система домашніх завдань повинна бути такою, щоб учитель міг легко перевірити роботу учнів протягом усього часу, яке відводилось для вивчення теми. У підсумку оцінити роботу школяра, наскільки добре він засвоїв матеріал і визначити, які вправи необхідно задати учневі для своєчасної ліквідації помилок.
Поруч зі загальним завданням для всіх учнів (робота над текстом параграфа підручника, виконання вправ і т.д.) варто інколи пропонувати письмові індивідуальні чи групові завдання, перевірка яких можлива на будь-якому етапі вивчення даної теми.
При розробці системи домашніх завдань необхідно прагнути до того, щоб у них не тільки містився вивчений матеріал і поступово зростала складність, але й щоб з їх допомогою поступово формувались в учнів дослідницькі уміння. Домашні завдання слід систематизувати так, щоб після їх аналізу самі учні могли зробити конкретні висновки, знайти закономірності. Структура домашніх завдань повинна бути логічною і компактною. [15]
У домашні завдання доцільно включати елементи дослідження, проведення «мисленнєвого експерименту» чи виконання самого експерименту, який можливий в домашніх умовах. Наприклад, дослідити вплив температури на розчинність кухонної солі, соди, цукру; закономірності протікання процесу корозії і т.д.
У багатьох дітей через великий об’єм домашньої роботи формується негативне ставлення до школи. На мою думку, потрібно більше уваги приділяти домашнім експериментам, що безперечно підвищить зацікавленість учня до вивчення теоретичного курсу хімії. Завдяки всесвітній мережі Інтернет відкривається можливість працювати з різними продуктами «Google» (Диск, Форми, Таблиці). Наприклад, за допомогою GoogleФорм можна створювати різні опитування, тести і навіть провести вікторину. Отже, перед вчителем постає задача розробити збалансовану систему домашніх завдань, намагаючись в першу чергу викликати в учнів пізнавальний інтерес до предмету.
