Повторення і закріплення опорних знань

Багато вчителів відносять повторення пройденого матеріалу на домашнє завдання, яке формується дуже коротко: на наступний раз повторити такий-то параграф чи просто матеріал по таким-то темам, і все. Учні виконують такі завдання дуже просто: вони прочитують або переглядають матеріал, намагаючись (і то не завжди належним чином) відтворити його в пам’яті. Жодної активної роботи від них не вимагається. Така форма організації самостійної роботи не рекомендується через її низьку ефективність.[7]

Домашнє завдання чи то самостійна робота під час класної роботи, яку задає вчитель має передбачити такі дії учнів, в яких би проявились знання, необхідні для подальшого вивчення нового матеріалу, а також закріплення пройденого матеріалу. Для цього необхідно враховувати логічні особливості матеріалу, який повторюється та того, який буде вивчатись надалі.

Для прикладу розглянемо два варіанти завдань.

Перед вивченням окисно-відновних реакцій вчитель пропонує таке завдання для фронтальної письмової самостійної роботи частково-пошукового характеру:

Завдання

Варіант І

1. Розставте ступені окислення усіх елементів у таких сполуках: NH₄NO₃, KCl, H₂SO₄, Ba(NO₃)₂. Віднесіть дані сполуки до відповідного класу неорганічних сполук.

2. Установіть відповідність між рівнянням реакції та типом реакції:

1) H2SO4 + 2KOH → K2SO4 + 2H2O;	А) розкладу;
2) 2KNO3 → 2KNO2 + O2↑;	Б) заміщення;
3) CuO + H2 → Cu↓ H2O;	В) обміну.

Варіант ІІ

1. Розставте ступені окислення усіх елементів у таких сполуках: NaNO₃, H₃PO₄, CuSO₄, KMnO₄. Віднесіть дані сполуки до відповідного класу неорганічних сполук.

2. Установіть відповідність між рівнянням реакції та типом реакції:

1) 2Zn + O2 → 2ZnO	А) cполучення;
2) BaCl2 + H2SO4→ BaSO4↓ +2HCl;	Б) заміщення;
3) 2K + 2H2O → 2KOH + H2↑	В) обміну.

Дидактична ціль даної самостійної роботи – це підготовка учнів до сприйняття нового матеріалу. Для цього необхідно повторити такі опорні елементи знань та умінь: 1) поняття ступеня окислення; 2) уміння розставляти ступені окислення елементів у формулах складних сполук; 3) класи неорганічних сполук; 4) знання типів хімічних реакцій; 5) уміння розрізняти прості та складні речовини.

Такі ж самостійні роботи можна давати школярам на домашнє завдання, альтернативою можуть бути вправи та задачі вкінці параграфа. Але обов’язково розпочати наступний урок з перевірки домашнього завдання, адже аналіз домашньої роботи дає змогу вчителю:

Ø визначити рівень та якість знань, умінь та навичок;

Ø визначити чинники, які позитивно впливають на результати навчання учнів;

Ø з’ясувати причини неуспішності і знайти шляхи їхнього попередження та подолання;

Ø здійснити корегування в організації процесу навчання;

Ø покращити методику викладання дисципліни тощо.[10]

 

РОЗДІЛ 3

САМОСТІЙНА РОБОТА УЧНІВ ПРИ ВИВЧЕННІ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Зазвичай, вчителі надають перевагу самостійного викладу інформації, особливо на уроках, під час яких планується виклад достатньо великого обсягу інформації. Проте, як показує практика прослуховування розповіді вчителя не є ефективною формою засвоєння нового матеріалу у порівнянні зі самостійною роботою учнів під керівництвом вчителя. Але існують деякі обмеження щодо виконання учнями самостійної роботи під час вивчення нового матеріалу. Слід враховувати наскільки сильним є взаємозв’язок між елементами нових знань та тими, які відомі учням. Якщо вміст нового матеріалу розкривається у значній мірі на основі набутих знань та умінь, то можна за допомогою завдань організувати його самостійне вивчення.