Проектний строк служби

4.2.1 Проектний строк служби – це період, протягом якого споруда за належного утримання може виконувати передбачені проектом функції, а рівень безпеки при цьому не знижується нижче показників, встановлених правилами експлуатації.

Для основних елементів моста проектний строк служби встановлюється даними таблиці 4.3.

Проектний строк служби моста в цілому визначається за мінімальним строком служби основного елемента.

Проектний строк служби труб встановлюється 50 років.


Таблиця 4.3

Ч.ч. Основні елементи моста Проектний строк служби, років
  Сталеві прогонові будови  
  Сталезалізобетонні прогонові будови  
  Залізобетонні монолітні прогонові будови  
  Залізобетонні збірно-монолітні прогонові будови  
  Залізобетонні збірні прогонові будови  
  Елементи прогонові будови з облагородженої деревини  
  Опори всіх типів, за винятком ч.ч. 8  
  Пальові безростверкові опори  
  Фундаменти всіх типів, за винятком ч.ч. 8  

4.2.2 Проектні строки служби елементів, заміну або ремонт яких передбачено протягом строку служби моста, наведено в таблиці 4.4. При цьому прийнято, що експлуатаційні заходи та ремонти забезпечують належний технічний стан елементів протягом проектного строку служби.

Таблиця 4.4

Ч.ч. Основні елементи моста Проектний строк служби, років
  Покриття проїзної частини автодорожніх та міських мостів 7*
  Гідроізоляція проїзної частини автодорожніх мостів  
  Захист від корозії  
  Деформаційні шви  
  З'єднання моста з насипом  
  Система відведення води  
  Огорожі безпеки автодорожніх мостів та поручні  
  Дерев'яні елементи мостового полотна (з необлагородженої деревини) автодорожніх мостів  
  Опорні частини  
  Експлуатаційне облаштування  
* – відповідно 7.2.5

Граничні стани

4.3.1 Елементи споруд розраховуються за методом граничних станів. Розглядаються дві групи граничних станів, за межами яких споруда або її елемент не задовольняє вимоги експлуатації:

I група – за повною неможливістю експлуатації конструкцій, основ або втратою несної здатності споруди в цілому;

II група – за перешкодами до нормальної експлуатації, зменшенню проектної довговічності споруди.

4.3.2 Граничні стани І групи, або аварійне руйнування конструкції:

- втрата несної здатності ґрунтів основи (зсуви, розмиви тощо);

- втрата стійкості положення;

- втрата міцності;

- втрата стійкості форми;

- втрата витривалості.

4.3.3 Граничні стани II групи, ускладнення або зупинення нормальної експлуатації:

- надмірні деформації конструкції під постійними і тимчасовими навантаженнями;

- небезпечні для конструкції або для людей коливання (галопування, флатер, збільшення прискорення та частоти коливань до величин, які заборонено санітарними нормами, тощо);

- виникнення тріщин або досягнення тріщинами граничного розкриття;

- інші ознаки, які не мають кількісної оцінки і не є загрозливими в утриманні та експлуатації споруди, але знижують її довговічність. Наприклад, поява нижче вказаних дефектів потребує експлуатаційної оцінки стану конструкції та вжиття необхідних заходів з їх усунення:

- втрата стійкості другорядних елементів конструкції;

- надмірні пластичні деформації другорядних елементів конструкції;

- поява тріщини втомленості;

- надмірне тремтіння гнучких елементів;

- поява надмірної тріщини в залізобетонній конструкції;

- руйнування захисного шару залізобетонних конструкцій;

- руйнування покриття, елементів огорожі, гідроізоляції, елементів деформаційних швів тощо.

Розрахункові схеми

4.4.1 Розрахункові схеми, їх кількість та деталізація мають забезпечити відображення реальних умов роботи конструкції на етапах будівництва та при експлуатації.

4.4.2 Розрахункові схеми для визначення внутрішніх зусиль від статичних навантажень мають бути геометричне лінійними, якщо це не призводить до помилок більше ніж на 5 %. При цьому робота матеріалу в перерізах вважається лінійною, тобто задача залишається фізично-лінійною на всіх етапах навантаження. Перерозподіл внутрішніх зусиль за рахунок пластичних деформацій у перерізах може враховуватися за умови спеціального обґрунтування. Для динамічних розрахунків за всіх умов допускається застосовувати лінійні схеми.

4.4.3 У статично невизначених конструкціях має враховуватись перерозподіл зусиль від довготривалих процесів.

4.4.4 При застосуванні нових програм результати розрахунків мають бути перевіреними на основі контрольних розрахунків за перевіреними програмами або за допомогою консервативних методів.

Архітектурні вимоги

4.5.1 Архітектурні вимоги до мостів і труб формулюються замовником в архітектурно-планувальному завданні. Для проектів мостів у містах, населених пунктах, курортних зонах, у місцях відпочинку і на магістралях загальнодержавного значення рекомендується архітектурні рішення приймати на конкурсній основі.

4.5.2 На стадіях варіантного проектування для мостів у містах, населених пунктах, курортних зонах, у місцях відпочинку і на магістралях загальнодержавного значення мають готуватись демонстраційні матеріали, які розглядаються та погоджуються компетентними органами, призначеними замовником.

4.5.3 Для позакласних мостів в архітектурному розділі проекту моста, крім демонстраційних матеріалів (планшетів або комп'ютерних фільмів, або макетів), мають бути надані:

- проект благоустрою прилеглих до моста територій;

- кольори фарбування елементів моста (паспорт фарбування);

- проект художнього освітлення моста;

- додаткові архітектурні деталі (барельєфи, фактура поверхні бетону опор тощо);

- архітектурні креслення елементів, що віднесені до малих форм (перила, стовпи освітлення, шумові екрани тощо).

Планувальні рішення

4.6.1 Вибір місця переходу, розміщення опор, визначення положення споруди в плані і профілі належить виконувати з урахуванням вимог трасування дороги (лінії), руслових, геологічних, гідрологічних, ландшафтних та інших місцевих умов, а також прийнятих містобудівельних і планувальних рішень, будівельних і експлуатаційних показників варіантів, що впливають на техніко-економічні показники відповідної ділянки дороги.

4.6.2 Кількість і розміри водопропускних споруд на перетині з водотоком належить визначати на основі гідравлічних розрахунків, при цьому необхідно враховувати майбутній вплив споруди на довкілля.

Перепуск води декількох водотоків через одну споруду має бути обґрунтований, а за наявності селевого стоку, лесових ґрунтів і можливості утворення намерзлого льоду він не допускається.

4.6.3 Залізничні мости з безбаластною проїзною частиною належить розташовувати на прямих ділянках шляху, горизонтальних площинах або ухилах не крутіше ніж 4 ‰. Розташування таких мостів на ухилах, крутіших ніж 4 ‰, а на залізницях підприємств, також на кривих у плані, допускається тільки за відповідного техніко-економічного обґрунтування.

4.6.4 Товщину засипки над ланками або плитами перекриття труб (включаючи пішохідні тунелі), а також над склепіннями мостів належить приймати не менше вказаної в таблиці 4.5.

Таблиця 4.5

Тип доріг Товщина засипки*), м, над
залізобетонними трубами металевими гофрованими трубами склепіннями мостів
Залізниці:      
- загальної мережі і під'їзні колії підприємств; 1,0 1,2 0,7
- внутрішні колії підприємств 0,4 1,0 0,7
Автомобільні загального користування, дороги і вулиці в містах і сільських населених пунктах, а також автомобільні дороги промислових підприємств 0,5 0,5**) 0,2
Внутрішні господарські в сільськогосподарських підприємствах 0,2***) - -
*) Відраховуючи від верху елемента (плити перекриття) труби або від верхньої точки склепіння до підошви рейок на залізницях або до низу дорожнього одягу – на автомобільних дорогах. **) Але не менше ніж 0,8 м від верху ланки труби до поверхні дорожнього покриття. ***) Але не менше ніж 0,5 м від рівня брівки земляного полотна Примітка. Товщину засипки над залізобетонними трубами і пішохідними тунелями, розташованими в межах залізничних станцій, допускається приймати менше 1 м.

Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: