Акти Конституційного Суду Укра ни

1. Поняття і види актів Конституційного Суду Украϊни

Діяльність органів конституційно юрисдикці повГязана з прийняттям певних документів, актів, які опосередковують проҮ цес здійснення ними сво х повноважень, а також виступають як засіб юридичного оформлення результатів тако діяльності. Акти Конституційного Суду Укра ни засобом формалізаці його волі як диного в державі органу конституційно юрисдикці.

У чинному законодавстві не визначено поняття актів КонстиҮ туційного Суду Укра ни. Проте це можна зробити, проаналізуваҮ вши і узагальнивши положення відповідних правових норм.

Конституція Укра ни вказу на два основних види актів КонҮ ституційного Суду Укра ни як диного органу конституційно юрисдикці:

рішення 2 х Конституційний Суд Укра ни ухвалю з пиҮ тань конституційності законів та інших правових актів (ч. 3 ст. 150);

висновки 2 х Конституційний Суд Укра ни да в справах про відповідність Конституці Укра ни чинних міжнародних доҮ говорів Укра ни або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховно Ради Укра ни для надання згоди на х обовГязковість, а також щодо додержання конституційно процедури розслідуванҮ ня і розгляду справи про усунення Президента Укра ни з поста в порядку імпічменту (ст. 151).

Що ж до Закону «Про Конституційний Суд Укра ни», то він містить главу 8 «Рішення і висновки Конституційного Суду Укра Ү ни», в якій відповідно до назви передбачаються основні види актів, які приймаються в конституційному судочинстві. Крім цього, ст. 50 Закону передбачено можливість прийняття КонстиҮ туційним Судом Укра ни процесуальних ухвал про відкриття провадження та про відмову у відкритті провадження в справі в Конституційному Суді Укра ни.

Види актів Конституційного Суду Укра ни визначаються таҮ кож Регламентом Конституційного Суду Укра ни. Так, відповідҮ

но до його параграфу 54, такими актами рішення і висновки, процесуальні та протокольні ухвали Конституційного Суду Укра ни. До цього треба додати, що відповідно до Закону і РегҮ ламенту, процесуальні ухвали про відкриття провадження та про відмову у відкритті провадження приймаються також колегіями Конституційного Суду Укра ни (статті 48, 49 Закону).

Таким чином, можна стверджувати, що актами КонституційҮ ного Суду Укра ни рішення, висновки і ухвали.

Рішення Конституційного Суду Укра ни можуть бути підсумҮ ковими (тобто такими, що позначають завершення розгляду СуҮ дом справ, віднесених до його виключно компетенці) і організаҮ ційними (формою вирішення організаційних питань функціонуҮ вання органу конституційно юрисдикці).

Підсумкові рішення 2 ухвалюються99 з питань, віднесених Конституці ю (статею 150) до виключно компетенці КонституҮ ційного Суду Укра ни, а саме щодо:

1) вирішення питань про відповідність Конституці Укра ни (конституційність):

2 законів та інших правових актів Верховно Ради Укра ни; 2 актів Президента Укра ни; 2 актів Кабінету Міністрів Укра ни; 2 правових актів Верховно Ради Автономно Республіки Крим.

2) офіційного тлумачення Конституці Укра ни та законів Укра ни (тут слід звернути увагу на певну неузгодженість зі стаҮ тею 150 Конституці статті 62 Закону, відповідно до яко у спраҮ вах з питань офіційного тлумачення Конституці та законів Укра ни Конституційний Суд Укра ни да висновки).

Організаційні рішення приймаються на пленарних засіданнях і засіданнях Конституційного Суду Укра ни з питань організаці внуҮ трішньо діяльності Конституційного Суду Укра ни: про затверҮ дження Регламенту, положення про секретаріат, постійні комісі, про утворення Колегі суддів Конституційного Суду Укра ни, про припинення повноважень судді Конституційного Суду Укра ни, про дострокове звільнення з посади Голови Конституційного Суду Укра ни, його заступників, про службові відрядження суддів і ін.

99 Тут ма місце невідповідність термінів: згідно з ч. 2 ст. 150 Конституці, рішення ухвалюються, а за ч. 1 ст. 61 Закону «Про Конституційний Суд Укра ни» приймаються. Очевидно, що вживатися повинен термін, передбачений Конституці ю, хоча в принципі, виходячи з ч. 3. ст. 150 Конституці, це поширю ться лише на рішення про конституційҮ ність актів і про офіційне тлумачення Конституці і законів Укра ни. Щодо інших рішень Конституційного Суду Укра ни може вживатися термін «приймаються».

Часто рішеннями Конституційного Суду Укра ни узагальнено називають усі акти, які від прийма в процесі сво діяльності. У цьому разі термін «рішення» вжива ться в широкому його значенні. Висновки Конституційного Суду Укра ни даються в справах, передбачених статтями 151, 159, а також п. 28 ст. 85 Конституці Укра ни:

про відповідність Конституці Укра ни чинних міжнародҮ них договорів Укра ни або тих міжнародних договорів, які вноҮ сяться до Верховно Ради Укра ни для надання згоди на х обовГязковість (ч. 1 ст. 151 Конституці Укра ни);

про додержання конституційно процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента Укра ни з поста в поҮ рядку імпічменту (ч. 2 ст. 151 Конституці Укра ни);

відносно відповідності законопроекту про внесення змін до Конституці Укра ни вимогам ст. 157 і 158 Конституці Укра ни (ст. 159 Конституці Укра ни);

про порушення Верховною Радою Автономно Республіки Крим Конституці або законів Укра ни (п. 28 ст. 85 Конституці Укра ни).

Ухвали формою вирішення Конституційним Судом процеҮ суальних питань сво діяльності. Конституційний Суд Укра ни прийма (прийма 2 відповідно до ч. 1 ст. 48 і ст. 49 Закону, виҮ носить 2 відповідно до параграфу 21 Регламенту) процесуальні ухвали про відкриття провадження та про відмову у відкритті провадження в справі в Конституційному Суді Укра ни. Крім цього, Конституційний Суд Укра ни, відповідно до Регламенту, виносить ухвали про прийняття або відмову в прийнятті до розҮ гляду звернень, про призупинення конституційного провадження по справі, про обГ днання конституційних проваджень, про відҮ криття нового провадження по справі, про форму слухання спраҮ ви, про при днання документів до матеріалів справи, про признаҮ чення експертизи і т. п.

Ухвали оформляються протокольно або у вигляді окремого акту. Відповідно вони поділяються на ухвали процесуальні і ухҮ вали протокольні (наприклад, про притягнення до відповідальноҮ сті за порушення встановленого порядку в Залі засідань КонстиҮ туційного Суду Укра ни).

Отже, акти Конституційного Суду Укра ни засобом юридичҮ ного оформлення результатів розгляду ним матеріальних, процеҮ суальних чи організаційних питань.

Актам Конституційного Суду Укра ни притаманні певні особҮ ливості, які зумовлені насамперед природою органу конституційҮ

но юрисдикці. Особливості актів Конституційного Суду Укра ни полягають у тому, що вони:

мають спеціальний предмет (обГ кт) 2 актами КонституҮ ційного Суду Укра ни вирішуються питання, віднесені до його виключно компетенці. Жоден інший державний орган не уповҮ новажений вирішувати питання, які предметом діяльності КонҮ ституційного Суду Укра ни;

приймаються в особливому процесуальному порядку; загальнообовГязковими на всій територі Укра ни; остаточними і оскарженню не підлягають; засобом гарантування верховенства Конституці Укра ни на всій територі держави, забезпечення прямо ді норм і форҮ мування диного конституційного праворозуміння.

Таким чином, акmи Консmиmуційного Суду Укра ни 2 це спеҮ ціальні правові акти, що приймаються Конституційним Судом в особливому процесуальному порядку з метою реалізаці сво х повноважень як органу конституційно юрисдикці і остаточниҮ ми та загальнообовГязковими на всій територі Укра ни.

2. Правова природа та юридична сила актів Конституційного Суду Украϊни

Правова природа актів Конституційного Суду Укра ни неҮ розривно повГязана з місцем органу конституційно юстиці в механізмі держави, особливостями правового регулювання йоҮ го статусу. Вирішення ці проблеми в державах світу різне, що повГязано як з обранням ті чи іншо моделі судового конҮ ституційного контролю, так і з відповідними державноҮправоҮ вими традиціями. Що стосу ться нашо держави, то через відҮ сутність чітких вказівок у чинному законодавстві питання про правову природу актів Конституційного Суду Укра ни одніҮ ю з проблем сучасного конституційного права. В юридичній літературі акти органу конституційно юрисдикці порівнюҮ ються з нормативноҮправовими актами, конституційними суҮ довими прецедентами, х визначають як рішення, що мають преюдиціальний характер.

Без сумніву, акти Конституційного Суду Укра ни правовими актами, адже приймаються вони органом, спеціально на те уповҮ новаженим Конституці ю, з дотриманням установлених форми і процедури, обовГязковими до виконання на територі Укра ни. Що ж до можливості розуміння актів Конституційного Суду

Укра ни як актів нормативноҮправових, то слід мати на увазі, що в теорі права під останніми розуміють письмові документи, що встановлюють, змінюють, припиняють чи конкретизують норми права100. Це да підстави говорити про нормативноҮправову приҮ роду рішень Конституційного Суду Укра ни в справах про офіҮ ційне тлумачення Конституці і законів Укра ни, адже таке тлуҮ мачення і способом конкретизаці х норм.

Слід погодитися з В. М. Шаповалом у тому, що рішення і виҮ сновки Конституційного Суду Укра ни не можуть бути норматиҮ вноҮправовими актівами, які здатні акmивно регулювати суспільҮ ні відносини. Конституційно і законодавчо визначена компеҮ тенція Конституційного Суду Укра ни не передбача нормотворҮ чості, крім ті, що повГязана з регламентаці ю частини питань організаці його внутрішньо роботи101. Проте це не заперечу можливості визнання за актами Конституційного Суду Укра ни щодо офіційного тлумачення Конституці і законів Укра ни ноҮ рмативного характеру в тому розумінні, що вони конкретизують чинне законодавство Укра ни і, не регулюючи самостійно сусҮ пільні відносини, вони, тим не менше, задіяні в цьому процесі, адже застосування положень Конституці і законів Укра ни, щоҮ до яких Конституційним Судом Укра ни дано офіційне тлумаҮ чення, можливе лише з урахуванням правових позицій КонстиҮ туційного Суду Укра ни, викладених у відповідних рішеннях. Останні, як відомо, обовГязкові до виконання на всій територі Укра ни.

Однак акти тлумачення Конституційного Суду Укра ни не можуть розглядатися як самосmійні джерела права. Вони інҮ терпретаційними актами, мають допоміжний характер і можуть бути застосовані лише у звГязку із застосуванням відповідно норми102.

Нормативне значення, крім рішень у справах про офіційне тлумачення, мають також висновки Конституційного Суду Укра Ү ни в справах про конституційність чинних міжнародних договоҮ рів Укра ни, а також ухвали Конституційного Суду Укра ни про припинення конституційного провадження і про відмову у відҮ критті конституційного провадження, які містять правові позиці

100 Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / За ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. 2 К.: Юрінком Інтер, 2006. 2 С. 342.

101 Шаповал B. М. Становлення конституціоналізму в Укра ні: проблеми теорі // Право Укра ни. 2 1998. 2 No 5. 2 С. 29.

Гергелійник B. А. Правові проблеми становлення і функціонування конституційҮ но юстиці Укра ни: Автореф. дис... канд. юрид. наук. 2 К., 2000. 2 С. 14.

Конституційного Суду Укра ни щодо розуміння і тлумачення ним чинного законодавства103.

Крім цього, розглядаючи справи про конституційність законів та інших правових актів, Конституційний Суд Укра ни може визнати х повністю або в окремій частині неконституційними, внаслідок чого, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституці Укра ни, вони втрачають чинҮ ність з дня ухвалення Конституційним Судом Укра ни рішення про х неконституційність. Згідно з ч. 3 ст. 150 Конституці Укра ни, такі рішення обовГязкові до виконання на територі Укра ни, остаточні і не можуть бути оскаржені. Рішення Конституційного Суду Укра ни про визнання правових актів чи окремих х положень неконституҮ ційним тягне х скасування. Це зближу акти Конституційного Суду Укра ни з нормативноҮправовими актами. Проте така схожість обҮ межу ться лише «негативними» повноваженнями або «негативною» правотворчістю Конституційного Суду Укра ни. Він уповноважений лише визнавати неконституційними певні акти, але аж ніяк не ствоҮ рювати нові чи змінювати чинні норми права. За влучним висловом. вграфово, Конституційний Суд лише «звільня» систему закоҮ нодавства від актів, що суперечать Основному Закону держави104.

П. О. Недбайло, розглядаючи правову природу актів офіційноҮ го тлумачення (він х вперше почав називати інтерпретаційними актами), вважав х окремим (поряд з нормативними та індивідуаҮ льними актами) різновидом правових актів105. Продовжуючи йоҮ го думку, аналогічно можна визначити і правову природу актів Конституційного Суду Укра ни.

Щодо розуміння актів органу судового конституційного контҮ ролю як судового прецеденту, то традиційно це характерно для кра н англосаксонсько правово сімГ, де прецедент джерелом права, а згаданий контроль здійсню ться судами загально юрисҮ дикці. Укра на, як відомо, належить до романоҮгермансько праҮ вово сімГ, де основним джерелом права нормативноҮправовий акт. Проте деякі вчені вказують саме на такий характер рішень і висновків Конституційного Суду Укра ни, відзначаючи тенденҮ

103 Див. напр.: Ухвала Конституційного Суду Укра ни про припинення конституційҮ ного провадження у справі за конституційними поданнями 57 та 69 народних депутатів Укра ни щодо «визнання неконституційними актів, прийнятих на засіданні частини наҮ родних депутатів Укра ни у приміщенні «Укра нського дому» 21 січня та 1 лютого 2000 року, від 27 червня 2000 року; Ухвала Конституційного Суду Укра ни про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина ВоҮ лова Веніаміна Тихоновича щодо офіційного тлумачення положень статті 162 ЦивільноҮ го кодексу Укра нсько РСР, від 11 липня 2002 року.

вграфова. Акти Конституційного Суду Укра ни в системі національного закоҮ нодавства // Право Укра ни. 2 2001. 2 No 10. 2 С. 67.

Недбайло П. Е. Применение советских норм права. 2 М., 1960. 2 С. 60.

цію до нівелювання відмінностей між цими системами права і маючи на увазі, що якщо диний судовий орган конституційного контролю визнав сво м рішенням закон чи окремі його положенҮ ня неконституційними, то в майбутній сво й правотворчості ВерҮ ховна Рада Укра ни, Президент Укра ни, інші державні органи обовГязково повинні керуватися вказаним рішенням Суду106.

Справді, нині існу тенденція до поступового стирання меж між згаданими правовими сімГями, відбува ться х вза мопроникҮ нення. Про це, наприклад, може свідчити положення ст. 17 Закону Укра ни «Про виконання рішень та застосування практики вроҮ пейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р., відповідно до якого при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про заҮ хист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права107. Це дозволя погодитися з думкою про те, що конституційноҮсудова інтерпретація ма судовоҮпрецедентну обовГяҮ зковість108. Проте така природа актів Конституційного Суду Укра Ү ни ще не відображена в національному законодавстві.

Варто зазначити, що в зарубіжних кра нах законодавство часҮ то прямо визнача перелік актів органу конституційно юрисдикҮ ці, яким нада ться прецедентне значення. Так, в Австрі такими актами: 1) рішення Конституційного Суду з питань, що стосуҮ ються спорів про компетенцію; 2) рішення в справах про вибори в Національну Раду (при повторному проведенні виборів виборчі комісі повГязані фактами і правовими оцінками, з яких КонстиҮ туційний Суд виходив у сво му рішенні)109.

Ще одні ю властивістю актів Конституційного Суду х преюдиці- альнісmь, яку в процесуальному праві розуміють як неможливість поҮ вторного доказування в інших процесах тих обставин, які встановлені у відповідній процесуальній формі іншим юрисдикційним органом110. Преюдиціальний характер рішень Конституційного Суду Укра ни поҮ ляга в неприпустимості оспорювання в іншому процесі фактів і праҮ вовідносин, встановлених рішенням Конституційного Суду.

Про преюдиціальність рішень Конституційного Суду Укра ни свідчить положення ст. 74 Закону «Про Конституційний Суд Укра Ү ни», яка присвячена врегулюванню правовідносин, що виникли внаҮ

106 Евграфов П. Исполнить неукоснительно // Юридическая практика. 2 2000. 2 No 17. 107 Відомості Верховно Ради Укра ни. 2 2006. 2 No 30. 2 Ст. 260. 108 Рабінович П. Верховенство права в інтерпретаці Страсбурзького Суду та КонституційҮ ного Суду Укра ни // Вісник Конституційного Суду Укра ни. 2 2006. 2 No 1. 2 С. 37246.

109 Овсепян Ж. И. Правовая защита конституций. Судебный конституционный конҮ троль в зарубежных странах. 2 РостовҮнаҮДону, 1992. 2 С. 286.

Див. напр.: Сmефан М.. Цивільне процесуальне право Укра ни: Академічний курс: Підручник. 2 К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2005. 2 С. 288.

слідок ді акта, визнаного неконституційним. За нею, КонституційҮ ний Суд Укра ни може вказати на преюдиціальність свого рішення при розгляді судами загально юрисдикці позовів у звГязку з правоҮ відносинами, що виникли внаслідок ді неконституційного акта.

Фактично таке рішення Конституційного Суду Укра ни набува ознак зворотно сили, оскільки поширю ться на правовідносини, що виникли до його ухвалення. Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституці Укра ни, закони, інші правові акти або х окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом Укра ни рішення про х неҮ конституційність. У цьому аспекті досить цікавим і малодосліджеҮ ним питання про правову природу ді акту, визнаного неконстиҮ туційним, до ухвалення рішення Конституційним Судом. По суті склада ться ситуація, за якою Конституційний Суд Укра ни вправі самостійно визначати чи поширювати чинність свого рішення на правовідносини, які виникли та (або) продовжують існувати до ухвалення рішення111. Справді, критері надання преюдиціального характеру рішенням Конституційного Суду Укра ни в законодавҮ стві не визначені. Зрештою, Конституційний Суд Укра ни нечасто застосову згадану ст. 74 Закону «Про Конституційний Суд Укра Ү ни». Положення про преюдиціальність міститься в чотирьох ріҮ шеннях Конституційного Суду Укра ни (наприклад, рішенні в справі щодо стажу науково роботи від 19 червня 2001 р.112).

Преюдиціальний характер актів Конституційного Суду Укра Ү ни виплива і з ст. 362 Цивільного процесуального кодексу Укра Ү ни 2004 р., відповідно до яко встановлення Конституційним СуҮ дом Укра ни неконституційності закону, іншого правового акту чи х окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, підставою перегляду судових рішень за нововиявлениҮ ми обставинами, якщо рішення суду ще не виконане113.

111 Білоусов Ю. B., Івановська А. М. Шляхи забезпечення виконання рішень КонстиҮ туційного Суду Укра ни // Університетські наукові записки. Часопис Хмельницького університету управління та права. 2 2006. 2 No 2 (18). 2 С. 61.

112 Рішення Конституційного Суду Укра ни у справі за конституційним поданням 93 народних депутатів Укра ни щодо відповідності Конституці Укра ни (конституційності) положення абзацу другого пункту 2 про визначення стажу науково роботи «з дати приҮ судження наукового ступеня або присво ння вченого звання» Постанови Кабінету МініҮ стрів Укра ни «Про перелік посад наукових працівників державних наукових установ, організацій та посад науковоҮпедагогічних працівників державних вищих навчальних закладів ІІІҮІѴ рівнів акредитаці, перебування на яких да право на одержання пенсі та грошово допомоги при виході на пенсію відповідно до Закону Укра ни «Про наукову і науковоҮтехнічну діяльність» від 27 травня 1999 року (справа щодо стажу науково роҮ боти)від 19 червня 2001 року No 9Үрп/2001 // Інфодиск: Законодавство Укра ни.

Цивільний процесуальний кодекс Укра ни від 18 березня 2004 р. // Офіційний віҮ сник Укра ни. 2 2004. 2 No 16. 2 С. 1088.

Таким чином, акти Конституційного Суду Укра ни мають складҮ ну правову природу. Без сумніву, вони правовими актами, у випадҮ ках, передбачених законодавством, мають нормативний зміст, проте не нормативноҮправовими актами в повному розумінні цього поҮ няття. Водночас акти Конституційного Суду Укра ни можуть набуҮ вати характеру юридичного прецеденту і характеризуватися преҮ юдиціальністю. Саме тому вони окремим, спеціальним різновидом правових актів, а також допоміжним джерелом (формою) права.

Юридичну силу в теорі права розуміють як співвідношення правових актів між собою та обовГязковість х виконання114. Юридична сила рішень Конституційного Суду Укра ни розкриваҮ

ться через х обовГязковість, остаточність і правові наслідки.

На обовГязковість вказу ч. 3 ст. 150 Конституці Укра ни: «Рішення Конституційного Суду Укра ни обовГязковими до виҮ конання на територі Укра ни, остаточними і не можуть бути оскаржені», а також ст. 69 Закону: «Рішення і висновки КонстиҮ туційного Суду Укра ни рівною мірою обовГязковими до викоҮ нання». Тобто обовГязковість властива як рішенням, так і висновҮ кам Конституційного Суду Укра ни.

Акти Конституційного Суду Укра ни, в яких він да сво роҮ зуміння положень Конституці і законів Укра ни, умовно можна вважати х складовою частиною. Застосування відповідних норм на практиці здійсню ться з урахуванням позиці органу констиҮ туційно юстиці з відповідного питання.

Цікавим вирішення питання про те, як співвідносяться акти Конституційного Суду з таким різновидом нормативноҮправових актів, як закони. Відповідь на нього може бути неоднозначною, насамперед тому, що рішення і висновки Конституційного Суду Укра ни виконують переважно охоронну, а не регулятивну функҮ цію. Очевидно, що більшу юридичну силу рішення КонституційҮ ного Суду Укра ни ма стосовно закону, який визна ться ним неҮ конституційним. В російській правовій літературі висловлю ться думка, що рішення Конституційного Суду за х юридичною силою тотожні конституційним законам, будучи х нетрадиційним різноҮ видом115. Проте стосовно укра нських правових реалій ця думка не може бути підтримана насамперед через невизначеність у вітчизҮ няному законодавстві поняття конституційних законів. У деяких зарубіжних кра нах правова природа актів конституційних судів

114 Юридична енциклопедія: В 6 т. Т. 6 / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редҮ кол.) та ін. 2 К.: Укр. енцикл., 2004. 2 С. 476.

Овсепян Ж. И. Правовая защита конституций. Судебник конституционный конҮ троль в зарубежных странах. 2 РостовҮнаҮДону.: ЛитераҮД, 1992. 2 С. 284.

визначена точніше. Так, відповідно до ст. 94 (2) Основного Закону ФРН, рішення Конституційного Суду мають силу закону.

Слід також зазначити, що акти Конституційного Суду Укра ни не вписуються в звичну класифікацію нормативноҮправових актів на закони і підзаконні акти. Такі акти «стоять» вище від законів, оскільки останні можуть бути скасовані Конституційним Судом. З урахуванням сказаного можна запропонувати таку і рархію правових актів у національній системі права Укра ни: КонституҮ ція, акти Конституційного Суду, закони, підзаконні акти.

Щодо остаточності рішення чи висновку Конституційного Суду Укра ни, то вона поляга в тому, що вони не підлягають оскарженню (про це, відповідно до статей 65 і 66 Закону, зазнаҮ ча ться в кожному рішенні і висновку Конституційного Суду Укра ни) і не можуть бути змінені чи скасовані.

Юридична сила рішення про визнання акту неконституційним не може бути подолана повторним прийняттям того самого акту. Правда, законодавець ма можливість обійти це, прийнявши поҮ вторно скасований акт у дещо зміненому вигляді. В цьому разі Конституційний Суд Укра ни за зверненням відповідних субГ Ү ктів може висловитися з приводу ситуаці, що склалася, і визнати неконституційним акт, у якому фактично були відтворені полоҮ ження, раніше визнані неконституційними. Така ситуація мала місце з приводу неповного врахування Верховною Радою Укра Ү ни в прийнятій Постанові «Про чинність Закону «Про Рахункову палату» правових позицій Конституційного Суду Укра ни, виҮ кладених в рішенні щодо визнання неконституційними окремих положень Закону Укра ни «Про Рахункову палату Верховно РаҮ ди Укра ни»116. За конституційним поданням Президента Укра ни названа Постанова Верховно Ради Укра ни була визнана неконсҮ титуційною117.

Остаточність рішення чи висновку Конституційного Суду Укра ни не виключа можливості відкриття ним нового проваҮ дження в справі при виявленні нових обставин по справі, які не

116 Рішення Конституційного Суду Укра ни у справі за конституційним поданням Президента Укра ни щодо відповідності Конституці Укра ни (конституційності) Закону Укра ни «Про Рахункову палату Верховно Ради Укра ни» (справа про Рахункову палаҮ ту)від 23 грудня 1997 року No 7Үзп.

117 Рішення Конституційного Суду Укра ни у справі за конституційним поданням Президента Укра ни щодо відповідності Конституці Укра ни (конституційності) ПостаҮ нови Верховно Ради Укра ни «Про чинність Закону Укра ни «Про Рахункову палату», офіційного тлумачення положень частини друго статті 150 Конституці Укра ни, а таҮ кож частини друго статті 70 Закону Укра ни «Про Конституційний Суд Укра ни» стосоҮ вно порядку виконання рішень Конституційного Суду Укра ни (справа про порядок виҮ конання рішень Конституційного Суду Укра ни) від 14 грудня 2000 року No 15Үрп/2000.

були предметом його розгляду, але які існували на час розгляду і прийняття рішення або дачі висновку в справі (ст. 68 Закону «Про Конституційний Суд Укра ни»).

Правові наслідки актів Конституційного Суду Укра ни визнаҮ чаються характером (категорі ю) справ, у яких вони прийняті, і конкретним різновидом цих актів.

Виходячи з чинного законодавства Укра ни, можна виділити такі правові наслідки рішень Конституційного Суду Укра ни про конституційність:

закони, інші правові акти або окремі хні положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом Укра ни рішення про х неконституційҮ ність (ч. 2 ст. 152 Конституці Укра ни). Це означа, що правові акти або окремі х положення, що визнані неконституційними, не застосовуються і не реалізуються будьҮяким іншим способом з моменту початку ді рішення Конституційного Суду Укра ни;

визнання Конституційним Судом Укра ни правового акту чи окремих його положень неконституційними підставою для скасування в установленому порядку положень інших нормативҮ них актів, заснованих на акті (його положеннях), що визнаний неконституційним;

рішення судів та інших органів, які рунтуються на неконсҮ титуційному акті, не підлягають виконанню і повинні бути переҮ глянуті в обовГязковому порядку;

якщо визнання нормативного акту неконституційним ствоҮ рило прогалину в правовому регулюванні, то в цьому випадку заҮ стосову ться Конституція Укра ни118.

Проблемою правового регулювання вирішення питання про те, чи повинен орган, акт (положення акту) якого визнано неконсҮ титуційним, скасовувати відповідний акт (положення акту) чи в даному випадку достатньо рішення Конституційного Суду. ОчеҮ видно, що з точки зору законодавчо техніки скасування визнаних неконституційними акта чи його положення органом, що його виҮ дав, було б бажаним оптимальним виходом із ситуаці. Проте це не може повГязуватися з чинністю (точніше 2 нечинністю) відповідҮ ного акта, адже інакше виникатиме небезпека ігнорування рішення органу конституційно юрисдикці або неточного його застосуванҮ ня. Тому треба визнати, що рішення про неконституційність того чи іншого акта (положення акта) самодостатнім, тобто акти або окремі х положення, що визнані неконституційними, втрачають

Тесленко М. Судебный конституционный контроль в Украине. 2 К., 2001. 2 С. 268.

чинність із дня ухвалення Конституційним Судом Укра ни рішенҮ ня про х неконституційність. Дублювання рішення Суду органом, акт якого скасований, бажаним, але це ніяк не познача ться на юридичній силі (чинності) правових актів, визнаних неконституҮ ційними 2 вони втрачають силу з дня ухвалення Конституційним Судом Укра ни рішення про х неконституційність.

Сво особливості мають акти офіційного тлумачення правових норм. Ухвалюючи х, Конституційний Суд одночасно перевіря конҮ ституційність відповідних законів. Такі акти тісно повГязані з КонҮ ституці ю чи тими законами, які були предметом офіційного тлумаҮ чення. У певному сенсі вони х складовою частиною. Як і закони, рішення Конституційного Суду з питань офіційного тлумачення обовГязкові до виконання всіма субГ ктами національного права.

На відміну від рішень про конституційність, рішення КонституҮ ційного Суду про офіційне тлумачення Конституці і законів Укра Ү ни не тягнуть втрати юридично сили будьҮякими актами чи хнім окремими положеннями. Але воно може стати підставою для судоҮ вого оскарження в судах загально юрисдикці конкретних рішень, дій, якщо при х винесенні дані органи чи посадові особи керувалиҮ ся неправильною інтерпретаці ю сво х повноважень, які суперечать офіційному тлумаченню, яке дав Конституційний Суд Укра ни.

З вищесказаного можна зробити висновок про те, що рішення й висновки Конституційного Суду Укра ни відрізняються за сво ю правовою природою і юридичною силою. Джерелом права, частиҮ ною національного законодавства Укра ни рішення КонституҮ ційного Суду Укра ни з питань конституційності актів та офіційҮ ного тлумачення Конституці і законів Укра ни, а також висновки про конституційність чинних міжнародних договорів Укра ни.

Що ж до інших висновків Конституційного Суду, а саме: про конституційність міжнародних договорів, які вносяться до ВерҮ ховно Ради Укра ни для надання згоди на х обовГязковість, про додержання конституційно процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента Укра ни з поста в порядку імпіҮ чменту, про відповідність законопроекту про внесення змін до Конституці Укра ни вимогам ст. 157 і 158 Конституці Укра ни, про порушення Верховною Радою Автономно Республіки Крим Конституці або законів Укра ни, то вони лише обовГязковою підставою для прийняття Верховною Радою Укра ни відповідних рішень, проте самостійного правового значення не мають.

Нормативне значення мають також ухвали Конституційного Суду Укра ни про припинення конституційного провадження і про відмову у відкритті конституційного провадження.

3. Правові позиціϊ Конституційного Суду Украϊни

Специфічність правово природи актів Конституційного Суду Укра ни, практика його діяльності ставить на порядок денний проблему визначення природи правових позицій органу констиҮ туційно юстиці.

Термін «правові позиці» Конституційного Суду Укра ни в заҮ конодавстві Укра ни не передбачений, але він досить часто вжиҮ ва ться в рішеннях, висновках і ухвалах Конституційного Суду Укра ни у випадку посилання на аргументи, що х КонституційҮ ний Суд використовував у раніше прийнятих актах. Вжива ться він і в збірниках правових позицій Конституційного Суду Укра Ү ни119. Крім того, цей термін загальновизнаний у науці конституҮ ційного права, хоча й тлумачиться різними вченими неоднаково.

Результатом діяльності Конституційного Суду Укра ни як диҮ ного органу конституційно юрисдикці його рішення і висновки в конкретних справах. Проте неабияке значення для правозастосуҮ вання ма не лише кінцевий результат розгляду Судом справ, відҮ несених до його компетенці, а й зГясування засад, з яких він вихоҮ див при прийнятті відповідних актів, його аргументаці, мотивуванҮ ня ним сво х рішень. Важливою точка зору Конституційного СуҮ ду Укра ни з тих проблем, які ним розглядалися.

Тому під правовими позиціями Конституційного Суду розуміҮ ють не лише остаточний варіант його рішення (в широкому роҮ зумінні), але і систему правових аргументів, які використовуваҮ лися для його об рунтування, уявлення Суду про сутність розгляҮ дувано ним проблеми і висновки, до яких він приходив під час вирішення.

По суті, правові позиці Конституційного Суду Укра ни фоҮ рмою і результатом інтерпретаці ним Конституці і законів Укра ни. При цьому така інтерпретація здійсню ться не лише в межах конституційного провадження щодо офіційного тлумаҮ чення Конституці і законів Укра ни, а й у справах про конституҮ ційність правових актів, а також при здійсненні Конституційним Судом інших сво х повноважень.

У правовій літературі трива дискусія щодо місця правових позицій у структурі актів Конституційного Суду Укра ни. ЗагаҮ лом вона зводиться до визначення того, в якій частині актів Суду

Див. напр.: Правові позиці Конституційного Суду Укра ни в рішеннях і висновҮ ках (199722003 роки) / Упорядники М. Г. Чаюн, Ю. М. Кириченко, Р. А. Кидисюк та ін. 2 К.: Атіка, 2003. 2 336 с.

містяться його правові позиці. На думку одних, вони знаходятьҮ ся в мотивувальній частині рішення органу конституційно юстиҮ ці 120. Інші правовими позиціями вважають лише положення реҮ золютивно частини рішення Конституційного Суду121. Проте, як нам зда ться, найбільш об рунтована точка зору, за якою правові позиці Конституційного Суду викладаються ним як у мотивуваҮ льній, так і в резолютивній частині його рішень чи висновків122. У резолютивній частині міститься остаточний висновок Суду щодо розглядувано справи. Водночас багато позицій, на яких рунту ться підсумкове рішення Суду і які відображають його аргументацію, міститься в мотивувальній частині акту. Особливо це стосу ться рішень Конституційного Суду Укра ни в справах щодо конституційності правових актів.

Очевидно, що правовими позиціями можна вважати не всі поҮ ложення актів Конституційного Суду Укра ни. Правовими позиҮ ціями можна вважати тільки ту частину рішення чи висновку Конституційного Суду Укра ни, в якій міститься правовий виҮ сновок, виклада ться правове розуміння Конституційним Судом положень чи принципів, встановлених у Конституці та законах Укра ни. Також правовими позиціями Конституційного Суду Укра Ү ни лише ті положення його актів, у яких розкрива ться неявний, неочевидний смисл правово норми чи положення закону. Так, не можна назвати правовою позиці ю Конституційного Суду Укра Ү ни ту частину його рішення, в якій дослівно або іншими словами передаються положення Конституці чи закону Укра ни123.

Юридична сила правових позицій виплива з юридично сили актів Конституційного Суду Укра ни. Вони обовГязковими для всіх органів і посадових осіб держави, а не лише для учасників конкретного конституційного провадження. При цьому правові позиці Конституційного Суду Укра ни мають однакову юридичну силу і обовГязковими до виконання незалежно від того, в якій чаҮ стині акта вони викладені. Це виплива із загальнообовГязкового характеру його актів, а саме: з положення ч. 2 с. 150 Конституці Укра ни про обовГязковість рішень Конституційного Суду Укра ни

120 Скакун О. Конституційний Суд як учасник правотворчості (законотворчості) в Укра ні // Юридична Укра на. 2 2003. 2 No 1. 2 С. 33.

121 Кряжков B. А. Конституционное правосудие в субъектах Российской ФедераҮ ции. 2 М., 1999. 2 С. 109.

122 Bиmрук Н. Правовые позиции Конституционного Суда Российской Федерации: понятие, природа, юридическая сила и значение // Конституционное право. ВосточноевҮ ропейское обозрение. 2 1999. 2 No 3. 2 С. 96;

Ткачук П. Правові позиці Конституційного Суду Укра ни // Вісник КонституційҮ ного Суду Укра ни. 2 2006. 2 No 2. 2 С. 18219.

з питань конституційності правових актів і з питань офіційного тлумачення Конституці і законів Укра ни, а також з ст. 69 Закону «Про Конституційний Суд Укра ни», за яким рішення і висновки Конституційного Суду Укра ни рівною мірою обовГязковими до виконання. Тобто питання про юридичну силу окремо положень мотивувально та резолютивно частин актів Конституційного СуҮ ду Укра ни в законодавстві не порушу ться, а рішення (висновок) Конституційного Суду Укра ни розгляда ться як цілісний акт124. Тому правові позиці Конституційного Суду Укра ни мають таку саму юридичну силу, як і акти, в яких вони викладені.

Правові позиці, що викладені у рішеннях і висновках КонституҮ ційного Суду Укра ни, обовГязкові і для нього самого. Це означа, що при прийнятті наступних рішень Конституційний Суд Укра ни повинен враховувати правові позиці, викладені ним у раніше приҮ йнятих чинних актах. Тобто Суд звГязаним сво ми попередніми рішеннями, а його правові позиці не повинні бути суперечливими.

Правові позиці можуть міститися не лише в рішеннях і виҮ сновках Конституційного Суду, а й у його ухвалах про відмову в прийнятті звернення і про припинення конституційного проваҮ дження. Такі ухвали М. Тесленко поділя на «позитивні» і «негаҮ тивні». Зміст «негативно» ухвали передбача відмову субГ кту звернення на основі ст. 45 Закону «Про Конституційний Суд Укра ни» (відсутність права на конституційне звернення, його невідповідність встановленим вимогам, непідвідомчість КонстиҮ туційному Суду питань, порушених у зверненні). Зміст «позитиҮ вно» ухвали поляга в тому, що Конституційний Суд Укра ни робить висновки на основі раніше сформульованих позицій з аналогічних питань125. Тобто «позитивна» ухвала містить посиҮ лання на раніше прийняті акти.

Правові позиці Конституційного Суду починають формуваҮ тися на стаді попереднього розгляду звернень і підготовки до судового розгляду відповідно справи, коли збираються і досліҮ джуються матеріали справи. Свого кінцевого, остаточного вигляҮ ду вони набувають у підсумковому рішенні чи висновку.

В основі правово позиці Суду лежать конституційні принциҮ пи, наукові знання, різні правові доктрини і праворозуміння, а також наукова і професійна правосвідомість суддів КонституційҮ ного Суду. Але оскільки х праворозуміння не завжди однакові, а

124 Ткачук П. Правові позиці Конституційного Суду Укра ни // Вісник КонституційҮ ного Суду Укра ни. 2 2006. 2 No 2. 2 С. 12.

Тесленко М. Судебный конституционный контроль в Украине. 2 К., 2001. 2 С. 317.

підходи до вирішення певних правових проблем також не завжди збігаються, то загальнообовГязковими ті правові позиці, які коҮ легіально прийняті Конституційним Судом і містяться в його акҮ тах. Лише такі правові позиці набувають офіційності, на відміну від окремих думок суддів.

Велике значення в правозастосовчій діяльності мають сфорҮ мульовані Конституційним Судом Укра ни за час сво діяльності правові позиці у сфері:

1) засад конституційного ладу, зокрема щодо:

тлумачення принципу верховенства права (рішення КонҮ ституційного Суду Укра ни в справі про призначення судом мГякшого покарання від 2 листопада 2004 р.);

поділу влади (рішення в справі про ціни і тарифи на житловоҮ комунальні та інші послуги від 10 лютого 2000 р., рішення в справі щодо сумісності мандата депутата Верховно Ради АРК з іншими видами діяльності від 21 грудня 2001 р., рішення в справі про тимҮ часове виконання обовГязків посадових осіб від 27 квітня 2000 р.);

державно мови (рішення про застосування державно мови від 14 грудня 1999 р.);

2) прав і свобод людини й громадянина, зокрема:

права на життя (рішення в справі про смертну кару від 29 грудня 1999 р.),

права на судовий захист (рішення в справі про оскарження в суді неправомірних дій посадово особи від 25 листопада 1997 р.),

незворотно сили законів (рішення в справі щодо несумісҮ ності депутатського мандату від 13 травня 1997 р.)

місця проживання (рішення в справі про обГ днання громаҮ дян в Автономній Республіці Крим від 3 березня 1998 р.)

права на особисте життя (рішення в справі про збирання, зберігання, використання і поширення інформаці про особу від 30 жовтня 1997 р.),

виборчих прав (рішення в справі про вибори народних деҮ путатів від 26 лютого 1998 р.);

3) інститутів безпосередньо демократі (рішення про всеукраҮ нський референдум за народною ініціативою від 27 березня 2000 р., рішення в справі про виборчу заставу від 30 січня 2002 р.);

4) статусу органів державно влади (рішення в справі щодо порядку голосування та повторного розгляду законів Верховною Радою Укра ни від 7 липня 1998 р., рішення в справі щодо повҮ новажності Верховно Ради Укра ни від 17 жовтня 2002 р., ріҮ шення в справі про призначення суддів від16 жовтня 2001 р.),

5) статусу Автономно Республіки Крим (рішення в справі про правові акти Верховно Ради АРК від 27 лютого 2001 р., рішення в справі про Конституцію АРК від 16 січня 2003 р.);

6) місцевого самоврядування (рішення в справі про місцеве самоврядування від 9 лютого 2000 р., рішення в справі про комуҮ нальні послуги від 2 березня 1999 р.);

7) узгодження правово термінологі (рішення в справі про тлумачення терміну «законодавство» від 9 липня 1998 р., рішенҮ ня в справі про тлумачення терміну «член сімГ» від 2 березня 1999 р. та ін.

Таким чином, природа правових позицій Конституційного Суду Укра ни виплива з характеристики останнього як диного в Укра ні органу конституційно юрисдикці, який покликаний гарантувати верховенство Конституці Укра ни на всій територі держави. Правові позиці формою і результатом інтерпретаці Конституційним Судом Укра ни Конституці і законів Укра ни, містяться в актах Конституційного Суду Укра ни і стосуються ріҮ зних галузей правового регулювання. Правові позиці КонституҮ ційного Суду Укра ни мають особливу правову природу, прецеҮ дентний характер і разом з актами Конституційного Суду Укра Ү ни, в яких вони викладені, повинні розглядатися як джерело (фоҮ рма) права. Разом з цим правова невизначеність, відсутність чітҮ ких вказівок у законодавстві про природу правових позицій КонҮ ституційного Суду Укра ни свідчить про очевидність законоҮ давчого врегулювання відповідних питань.

4. Реалізація актів Конституційного Суду Украϊни

Виконання Конституційним Судом Укра ни завдання щодо гаҮ рантування верховенства Конституці Укра ни як Основного ЗакоҮ ну держави на всій територі Укра ни досяга ться не стільки приҮ йняттям відповідних актів, скільки х виконанням, впровадженням у життя. Без реалізаці рішень і висновків Конституційного Суду Укра ни зводиться нанівець уся його попередня діяльність щодо розгляду і вирішення відповідних справ, вона просто втрача сенс.

Як відомо, акти Конституційного Суду Укра ни самодостатні, тобто такі, що обовГязковими, остаточними, мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтвердження чи дублюҮ вання з боку будьҮяких органів державно влади. ОбовГязок викоҮ нання рішення Конституційного Суду Укра ни вимогою КонҮ ституці Укра ни (ч. 2 статті 150), яка ма найвищу юридичну

силу щодо всіх інших нормативноҮправових актів (ч. 2 статті 8). Відповідно ж до ст. 69 Закону «Про Конституційний Суд Укра Ү ни», обовГязковими до виконання рівною мірою рішення і виҮ сновки Конституційного Суду Укра ни.

На сьогодні правова регламентація порядку реалізаці актів орҮ гану конституційно юстиці вичерпу ться статею 70 Закону «Про Конституційний Суд Укра ни». Проте, незважаючи на назву статҮ ті 2 «Порядок виконання рішень і висновків Конституційного СуҮ ду Укра ни», 2 вона містить лише загальні формулювання, які не дають відповіді на питання про правову природу і механізм реаліҮ заці актів Конституційного Суду Укра ни. Так, ч. 1 ці статті пеҮ редбача, що копі рішень і висновків Конституційного Суду Укра ни надсилаються наступного робочого дня після х офіційноҮ го оприлюднення субГ кту права на конституційне подання чи конҮ ституційне звернення, з ініціативи якого розглядалася справа, до Міністерства юстиці Укра ни, а також до органу влади, що прийнҮ яв правовий акт, який був предметом розгляду в Конституційному Суді Укра ни. Проте очевидно, що сам факт надсилання ще не свіҮ дчить, що відповідні рішення чи висновки будуть безумовно викоҮ нані. Крім цього, такий обовГязок покладено на Конституційний Суд, а це мало стосу ться процесу виконання його актів.

Відповідно до ч. 2 статті 70 Закону Укра ни «Про КонституҮ ційний Суд Укра ни» в разі необхідності Конституційний Суд Укра ни може визначити в сво му рішенні, висновку додаткові заходи, повГязані з порядком х виконання, звернувши увагу на терміновість чи обовГязки щодо його забезпечення. При цьому незалежно від того, чи визначено в рішенні, висновку КонституҮ ційного Суду Укра ни, зокрема, порядок його виконання, відпоҮ відні державні органи зобовГязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституці ю та закоҮ нами Укра ни. Це підтверджу ться й рішенням Конституційного Суду Укра ни від 14 грудня 2000 року в справі про виконання рішень Конституційного Суду Укра ни. Відповідно до нього, ріҮ шення Конституційного Суду Укра ни обовГязковими до викоҮ нання на всій територі Укра ни незалежно від того, визначено в них порядок і строки х виконання чи ні. Органи державно влаҮ ди, органи Автономно Республіки Крим, органи місцевого самоҮ врядування, підпри мства, установи, організаці, посадові та службові особи, громадяни та хні обГ днання, іноземці, особи без громадянства повинні утримуватися від застосування чи виҮ користання правових актів або х положень, визнаних неконстиҮ туційними.

Додаткове визначення в рішеннях, висновках КонституційноҮ го Суду Укра ни порядку х виконання не скасову і не підміня загально обовГязковості х виконання. Незалежно від того, наявҮ ні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду Укра ни приписи щодо порядку х виконання, відповідні закони, інші правові акти або хні окремі положення, визнані за цими ріҮ шеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як таҮ кі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом Укра ни рішення про х неконституційність126.

Виконання актів Конституційного Суду Укра ни одні ю з проҮ блем функціонування інституту конституційно юрисдикці. ПовГязано це з незавершеністю, недосконалістю відповідного праҮ вового регулювання і відсутністю чіткого механізму реалізаці ріҮ шень і висновків Конституційного Суду Укра ни. В підсумку склаҮ да ться ситуація, коли ці акти обовГязковими, але не мають ніяко реально примусово сили, крім сили свого власного авторитету127.

Як відомо, виконання рішень судів загально юрисдикці здійҮ сню ться спеціальним державним органом 2 Державною викоҮ навчою службою, яка входить до системи органів Міністерства юстиці Укра ни128. Примусове виконання рішень цих судів здійҮ сню ться в межах виконавчого провадження, яке завершальною стаді ю судового провадження, і регулю ться Законом Укра ни «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 р.129. ВідповідҮ но до його первинно редакці, до підстав виконання були віднеҮ сені рішення Конституційного Суду Укра ни. Проте в 2003 р. це положення було вилучено із Закону130. Таким чином, зараз оргаҮ ни Державно виконавчо служби рішень Конституційного Суду Укра ни не виконують. І це логічно й виправдано, адже за сво ю правовою природою акти Конституційного Суду Укра ни і судів загально зовсім різні.

126 Рішення Конституційного Суду Укра ни у справі за конституційним поданням Президента Укра ни щодо відповідності Конституці Укра ни (конституційності) ПостаҮ нови Верховно Ради Укра ни «Про чинність Закону Укра ни «Про Рахункову палату», офіційного тлумачення положень частини друго статті 150 Конституці Укра ни, а таҮ кож частини друго статті 70 Закону Укра ни «Про Конституційний Суд Укра ни» стосоҮ вно порядку виконання рішень Конституційного Суду Укра ни (справа про порядок виҮ конання рішень Конституційного Суду Укра ни)від 14 грудня 2000 р. No 15Үрп/2000.

127 Тесленко М. Судебный конституционный контроль в Украине. 2 К., 2001. 2 С. 332. 128 Закон Укра ни «Про Державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 р. // ВідоҮ мості Верховно Ради. 2 1998. 2 No 36237. 2 Ст. 243.

129 Відомості Верховно Ради. 2 1999. 2 No 24. 2 Ст. 207. 130

Закон Укра ни «Про внесення змін до Законів Укра ни «Про Державну виконавчу службу» та «Про виконавче провадження» від 10 липня 2003 р. // Офіційний вісник Укра ни. 2 2003. 2 No 33. 2 Ст. 1775.

Отже, проблема поляга в тому, що чинним законодавством не передбачено принципів і механізму виконання рішень і висноҮ вків Конституційного Суду Укра ни. Як наслідок, значна частина таких актів не знаходять сво практично реалізаці, тобто не виҮ конуються (наприклад, незважаючи на наявність трьох рішень Суду з питань сумісництва непоодинокими випадки х поруҮ шення, особливо на місцевому рівні.

Для виходу з тако ситуаці пропонуються різні варіанти внеҮ сення змін до законодавства: надання самому Конституційному Суду відповідних повноважень з контролю і реагування на поруҮ шення чи невиконання його актів (нині він таких повноважень не ма), створення спеціального органу, покладення відповідних обовГязків на вже існуючі державні органи, запровадження конҮ ституційноҮправово відповідальності за невиконання чи перешкоҮ джання виконанню актів Конституційного Суду Укра ни і т. д.

Вирішення проблеми удосконалення процесу виконання актів Конституційного Суду Укра ни треба повГязувати з визначенням правово природи його рішень і висновків. Як уже зазначалося, за сво ю природою і наслідками акти Конституційного Суду Укра ни наближені до нормативноҮправових актів. Положення останніх реҮ алізуються у формі використання (для уповноважуючих норм), виконання (для зобовГязуючих норм), дотримання (для забороняҮ ючих норм) і застосування (діяльність щодо встановлення піднорҮ мативних, індивідуальних правил поведінки персоніфікованих субГ ктів131). Зважаючи на нормативноҮправову природу актів Конституційного Суду треба говорити не про х виконання, а про реалізацію актів (правових позицій) Конституційного Суду Укра Ү ни у формі використання, виконання, дотримання і застосування. Така реалізація повинна здійснюватися в тому самому порядку, що й реалізація законів та підзаконних нормативноҮправових актів.

Слід погодитися з тим, що реалізація рішень Конституційного Суду Укра ни про визнання неконституційним нормативноҮ правового акта чи окремих його положень не вимага певно спеҮ ціально процедури і повинно реалізовуватись як правова норма. Якщо рішення не буде виконуватися субГ ктом, якому воно було адресоване, і це призведе до порушення прав чи інтересів інших субГ ктів права, в дію вступа механізм захисту порушених прав: юридична відповідальність способом і в порядку, які визначені законом. Однак у цьому випадку застосування заходів захисту чи

Юридична енциклопедія: В 6 т. Т. 2 / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редҮ кол.) та ін. 2 К.: Укр. енцикл., 2004. 2 С. 528.

відповідальності не повинно визнаватися проявом виконання ріҮ шення Конституційного Суду Укра ни132. Очевидно, що таку саҮ му природу ма і реалізація рішень Конституційного Суду в спраҮ вах про офіційне тлумачення Конституці і законів Укра ни.

Таким чином, зважаючи на особливу правову природу актів Конституційного Суду Укра ни, реалізація його рішень і висновҮ ків не вимага наявності спеціального виконавчого провадження. Тут повинні діяти інші принципи і механізми, які аналогічні виҮ конанню законодавства загалом. Складовими відповідного оргаҮ нізаційного механізму повинні розглядатися вищі органи держаҮ вно влади (наприклад, Президент Укра ни як гарант додержання Конституці), органи виконавчо влади, суди, правоохоронні орҮ гани, тобто органи, що наділені повноваженнями у сфері забезҮ печення законності (в тому числі й конституційно) в державі.

Успішна реалізація актів Конституційного Суду Укра ни могҮ ла б забезпечуватись встановленням відповідальності за х невиҮ конання чи недодержання. Сьогодні правове регулювання тако відповідальності вичерпу ться положенням ч. 4 ст. 70 Закону «Про Конституційний Суд Укра ни» про те, що невиконання ріҮ шень та недодержання висновків Конституційного Суду Укра ни тягнуть за собою відповідальність згідно з законом. Посуті така норма залиша ться декларативною через відсутність у законоҮ давстві норм, які передбачали б притягнення до відповідальності винних у ігноруванні чи порушенні актів Конституційного Суду Укра ни. Нема навіть самого поняття правопорушення, коли йдеться про невиконання рішень Конституційного Суду Укра ни. З цього приводу в літературі висловлюються пропозиці щодо заҮ кріплення санкцій за невиконання, неналежне виконання або пеҮ решкоджання виконанню рішень Конституційного Суду Укра Ү ни133, прийняття спеціального закону «Про забезпечення виконанҮ ня рішень Конституційного Суду Укра ни», який став би джереҮ лом нового виду юридично відповідальності134.

Складність установлення спеціально відповідальності за неҮ виконання чи неналежне виконання рішень Конституційного СуҮ ду Укра ни поляга в особливостях субГ ктів, яким адресуються ці рішення. Ними найчастіше вищі органи державно влади та

132 Білоусов Ю. B., Івановська А. М. Шляхи забезпечення виконання рішень КонстиҮ туційного Суду Укра ни // Університетські наукові записки. Часопис Хмельницького університету управління та права. 2 2006. 2 No 2 (18). 2 С. 64.

вграфов П. Б. За невиконання рішень Конституційного Суду 2 юридичну відҮ повідальність // Закон і бізнес. 2 1999. 2 20 листопада.

Людина і влада. 2 1999. 2 No 8210. 2 С. 31.

органи місцевого самоврядування, зміст і правовий режим діяльҮ ності яких, а також підстави, порядок і умови притягнення до відповідальності досить специфічні. Для цих субГ ктів головним видом відповідальності може бути відповідальність політична. Водночас зважаючи на здебільшого колегіальність субГ ктів, діяҮ льність яких контролю ться Конституційним Судом Укра ни, ефективність застосування норм про відповідальність недостатҮ ня, вить а окремий притягнення інститут Президента конституційного Укра ни до права135.

відповідальності станоҮ

У цій ситуаці важливим засобом забезпечення реалізаці актів Конституційного Суду Укра ни підтримання високого авториҮ тету органу конституційно юстиці, підвищення рівня правосвіҮ домості і правово культури громадян, а насамперед осіб, що уповноважені здійснювати державні функці. Важливими умоваҮ ми ефективності діяльності Конституційного Суду, в тому числі й реалізаці його актів, утвердження в Укра ні засад правово, демократично держави, а також політична та соціальноҮеконоҮ мічна стабільність у кра ні.

?

Питання для самоконтролю

1. Назвіть характерні особливості актів Конституційного Суду Укра ни.

2. У чому проявляиться нормативний характер актів КонN ституційного Суду Укра ни?

3. Чи мають акти Конституційного Суду Укра ни прецеденN тний характер?

4. У чому полягаи преюдиціальність актів Конституційного Суду Укра ни?

5. Дайте визначення правових позицій Конституційного СуN ду Укра ни.

6. Яка юридична сила актів і правових позицій КонституційN ного Суду Укра ни?

7. У чому полягаи сутність механізму реалізаці актів КонN ституційного Суду Укра ни?

8. Які Вам відомі проблеми реалізаці актів Конституційного Суду Укра ни?

Білоусов Ю. B., Івановська А. М. Шляхи забезпечення виконання рішень КонстиҮ туційного Суду Укра ни // Університетські наукові записки. Часопис Хмельницького університету управління та права. 2 2006. 2 No 2 (18). 2 С. 66.

ДОДАТКИ