Провадження по справі передбачає певні ірошові витрати, що виникають у зв'язку з проведенням огляду на місці, експертизи, притягненням свідків, експертів, спеціалістів, розшуку відповідача іа пішими діями.
Метою встановлення судових витрат є застереження сторони (позивача) від поданим явно необгрунтованого позову, спонукання сторін до добровільного виконання своїх обов'язків, самостійного врегулювання правових спорів. Оплата одночасно є і частковим відшкодуванням витрат держанії на здійснення правосуддя.
Відповідно до ст. 79 ЦПК до (удових витрат належать:
судовий збір;
витрати, пов'язані з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати > звільнення від сплати встановлюються законом (п. 2 ст. 79 ЦПК). Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК до набрання чинності законом, який регулює порядок його сплати і розміри, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита. Останнє справляється державними органами у вигляді грошового збору з фізичних та юридичних осіб за вчинення окремих дій та видачу документів, що мають юридичне значення. Розмір державного мита залежить від ціни позову та виду дій, що ним обкладаються.
|
|
До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати:
на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи;
на правову допомогу;
пов'язані з явкою до суду сторін та їх представників;
пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;
пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знахо дження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
Розмір витрат, пов'язаних з розглядом судової справи (за винятком витрат на інформаційно-технічне забезпечення), на відміну від судового збору, залежить від фактичних затрат, пов'язаних з участю у справі свідків, експертів, перекладачів і з виконанням ними своїх функцій.
Правовий режим судових витрат врегульований ст.ст. 79-89 ЦПК та іншими законодавчими та незаконними актами.
35 Судовий збір - це законодавчо фіксована грошова сума, що стягується з фізичних і юридичних осіб у дохід держави за здійснення в їхніх інтересах дій при розгляді та вирішенні справи у суді.
Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст. 79 ЦПК), а саме Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (далі- Декрет) зі змінами і доповненнями, а також Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 № 15.
|
|
Розрізняють два види судового збору: простий і пропорційний. Простий судовий збір обчислюється у твердих ставках - у розмірах частин офіційно встановленого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а пропорційний - у відсотковому вираженні до ціни позову.
Ціна позову - це грошове вираження майнових претензій позивача, що визначається розміром грошової суми, яка стягується, або вартості майна, що відшукується.
36 До витрат, пов'яшиих h розглядом справи, належать:
витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (ст. 81 ЦПК);
витрати на правову допомогу (ст. 84 ЦПК);
витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду (ст. 85 ЦПК);
витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз (ст, 86 ЦПК);
витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи (ст. 87 ЦПК).
37 Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;
2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;
3) позивачі - у справах про стягнення аліментів;
4) позивачі - у справах щодо спорів, пов’язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов’язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";
5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов’язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;
6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;
7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;
8) інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
9) інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів;
10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
11) виборці - у справах про уточнення списку виборців;
12) військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку, а також під час виконання службових обов’язків;
13) учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";
15) фізичні особи (крім суб’єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов’язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом";