Хід практичної роботи. Політика − це сфера цілеспрямованих відносин між соціальними групами з приводу використання інститутів публічної влади для реалізації їх суспільно

Політика − це сфера цілеспрямованих відносин між соціальними групами з приводу використання інститутів публічної влади для реалізації їх суспільно значущих, потреб та інтересів.

Влада − це відносини між суб'єктом і об'єктом (соціальними акторами) при яких суб'єкт контролює об'єкт (або ж впливає на нього, панує над ним, від цього характер влади). Вивчаючи цю тему, слід звернути увагу на категорії: політика, влада, ресурси влади, політичні відносини, політичне життя, легітимність влади. При розгляді питань першого заняття необхідно визначити різні підходи до розуміння змісту політики, причини її виникнення, розкрити, що важливо для існування високого рівня політичних відносин в суспільстві, навести структуру політики та з'ясувати функції політики в сучасному світі. Особливу увагу слід звернути на роль політики у процесах демократичного переходу в Україні, визначити як політика може впливати на стабільність суспільства, які заходи важливі для збереження суспільного порозуміння в нашій країні.

Питання про легітимність влади, її види та роль також необхідно пов'язувати із сучасною політичною практикою. Визначити зміст легітимності, неможливо, не згадавши концепцію М.Вебера про типи легітимного панування. Слід розкрити зв'язок легітимності влади та її ефективності, провести різницю між поняттями легітимність влади та її легальність. Вивчаючи питання про взаємодію політики з іншими сферами суспільного життя потрібно виділити такі аспекти: політика і економіка; політика і право; політика і мораль; політика і культура.

Друга частина семінарського заняття присвячується визначенню політичної системи - як сукупності засобів та методів реалізації влади в суспільстві.

Розглядаючи типологію політичних ситем треба з'ясувати визначення тоталітаризму, згадати тоталітарні ідеї в історії політичної теорії і практики, виявити першоджерела тоталітарної моделі. Характеризуючи умови виникнення тоталітаризму, важливо звернути увагу на фактори психологічного, соціально-економічного, політичного плану. Студенти повинні знати основні риси та різновиди тоталітаризму.

Щодо авторитарного режиму, слід також виявити його особливості та різницю із тоталітарним. Розглядаючи демократію важливо відмітити її позитивні та негативні сторони та звернути увагу на реальну і ідеальну демократію, охарактеризувати практику існування сучасного демократичного режиму.

Питання до контролю попередніх занять, обговорення, самостійного вивчення та осмислення навчального матеріалу:

1. В чому суть тоталітаризму?

2. Що являє собою авторитарний політичний режим?

3. Чим відрізняється авторитарний політичний режим від тоталітарного?

4. В чому суть ліберального політичного режиму?

5. Які значення має термін «демократія»?

6. Які принципи демократії ви знаєте?

7. В чому суть політичного демократичного режиму?

8. Назвіть політичні типи демократії.

9. Які ви знаєте різновиди сучасної демократії, в чому їх суть?

Теми рефератів, доповідей, повідомлень

1. Сучасні концепції демократії.

2. Тоталітаризм у Європі ХХ століття.

3. Демократія як форма політичного життя.

4. Різновиди авторитарного режиму.

Критерії оцінювання:

Оцінювання знань на семінарах здійснюється за чотири бальною шкалою.

Оцінка «відмінно» ставиться, якщо студент:

вільно володіє змістом теми, глибоко розуміє закони, які обумовлюють політичні процеси; забезпечує конкретизацію знань власними прикладами; уміє відтворити тему, вказуючи на причини, взаємозв'язки, наслідки, обґрунтовуючи свою точку зору; грамотно і творчо використовує матеріали преси, телебачення, нормативні документи, виявляє особисту позицію щодо політичних процесів, які відбуваються в суспільстві.

Оцінка «добре» ставиться, якщо студент:

розуміє і свідомо відтворює основний навчальний матеріал; застосовує у типових ситуаціях прийоми логічного мислення (порівняння, аналіз, висновок); уміє використовувати отримані знання у типових ситуаціях, самостійно доводить своє твердження, але з деякими неточностями; уміє користуватися додатковими, (крім лекції викладача і підручника) джерелами інформації.

Оцінка «задовільно» ставиться, якщо студент: відтворює інформацію, засвоєну ним у процесі навчання (знання і вміння є копіями); намагається співвіднести показані або описані раніше політичні явища з їх характеристиками, тобто може встановити, не пояснюючи причин, відповідні зв’язки; намагається застосувати окремі прийоми логічного мислення (порівняння, аналіз, висновок); намагається використати отримані знання для пояснення власних рішень або дій.

Оцінка «незадовільно» ставиться, якщо студент: здійснює пізнавальну діяльність лише під керівництвом викладача;відтворення навчального матеріалу має фрагментарний вигляд;результатом вивчення навчального матеріалу є впізнання студентом політичних явищ, понять і однослівна відповідь на запитання; студент не здатний визначати свій вибір або описати дії з політологічної точки зору.