Державне регулювання оплати праці

Законом України “Про оплату праці” закріплено використання методів регулювання оплати праці, які властиві країнам з розвинутою ринковою економікою, а саме двох груп методів: 1)державного регулювання; 2)договірного регулювання. Сфера державного регулювання оплати праці поширюється на: - встановлення розміру мінімальної заробітної плати; - встановлення державних норм і гарантій в оплаті праці; - встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, що фінансуються чи дотуються з бюджету; - регулювання фондів оплати праці працівників підприємств – монополістів; - індексацію грошових доходів працівників; - встановлення порядку компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати; - оподаткування доходів працівників.

Договірне регулювання оплати праці.

Система методів договірного регулювання в Україні визначена наступними законодавчими актами: Законом України “Про колективні договори і угоди”, Законом України “Про оплату праці”, Кодексом законів про працю, а також Указами Президента України “Про національну раду соціального партнерства” і “Концепція дальшого реформування оплати праці в Україні”. Згідно з чинним законодавством договірне регулювання оплати праці реалізується шляхом проведення переговорів між основними соціальними силами суспільства та укладання тарифних угод на державному, галузевому та регіональному рівнях.