Сутність і цілі аудиту в трудовій сфері

Аудит в трудовій сфері - це система заходів, що періодично проводиться щодо збору інформації, її аналізу і оцінки на цій основі ефективності діяльності підприємства з організації праці і регулювання соціально-трудових відносин. Об'єктом аудиту в трудовій сфері є трудовий колектив, персонал підприємства, його діяльність. В цілях аудиту персонал підприємства і його діяльність представляються у вигляді системи показників, які дозволяють охарактеризувати: - результативність, ефективність функціонування трудового потенціалу підприємства; - ефективність організації соціально-трудових відносин; - ефективність систем мотивації і оплати праці; - раціональність методів оцінки праці; - ефективність організації робочих місць, розподілу робіт; - ефективність використання робочого часу.

Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами.

Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами, їх національне використання є важливим фактором підвищення ефективності виробництва. Аналіз використання трудових ресурсів спрямований на забезпечення повної зайнятості персоналу підприємства, високої продуктивності праці, створення нормальних умов для роботи персоналу і підвищення рівня оплати праці. Від ефективності використання трудових ресурсів залежить своєчасність виготовлення продукції, Ії якість, раціональне використання основних і оборотних засобів, що знаходить відображення в таких узагальнюючих показниках, як собівартість, витрати, прибуток. Заробітна плата, з одного боку, є складовою частиною витрат операційної діяльності, з другого боку, одним із найважливіших елементів мотивації праці. Аналіз витрат на оплату праці повинен бути спрямований на оцінку того, чи виконує заробітна плата свої функції на даному підприємстві. При аналізі використання трудових ресурсів і засобів на оплату праці на підприємствах вивчаються: - забезпеченість підприємства і його структурних підрозділів робочою силою по категоріям, професійному і кваліфікаційному складу; - показники руху робочої сили та його причини; - використання робочого часу з метою виявлення невиправданих втрат і непродуктивних витрат; - темпи росту продуктивності праці і вплив науково-технічного прогресу на рівень і динаміку продуктивності праці; - організація, нормування праці; - організація оплати праці, форми і системи мотивації праці; - використання засобів на оплату праці; - діюча практика організації внутрішньовиробничого госпрозрахунку і його ефективність; - розвиток соціальної сфери; - резерви підвищення використання трудових ресурсів і напрямки їх реалізації з метою підвищення ефективності діяльності підприємства.