Якісна картина виникнення ефекту Холла

Нехай уздовж провідника (або іншого провідного матеріалу) протікає постійний струм із густиною . Напрямок цього струму приймемо за вісь (рис.1а). Перпендикулярно до площини рисунка, вздовж осі , спрямовано постійне однорідне магнітне поле з індукцією . В результаті на кожен рухомий носій заряду діє сила Лоренца

, (1)

де – заряд носія (може бути як додатнім, так і від’ємним), вектор його швидкості. Позитивно заряджені носії заряду (наприклад, дірки у напівпровіднику) переважно рухаються у напрямку протікання струму, негативно заряджені (електрони) – у протилежному. Напрямок дії сили Лоренца на заряд залежить від його знаку. На позитивний заряд вона діє таким чином, що вектори утворюють праву трійку векторів. Для взаємного розташування напрямків і , наведених на рис.1а, сила Лоренца для позитивного заряду буде направлена вниз. Носії заряду не можуть нескінченно довго рухатися в напрямку осі , оскільки вони досягають границі провідника. На нижній грані зразку накопичиться позитивний заряд. Для збереження електронейтральності на протилежній верхній грані утвориться нескомпенсований негативний заряд.

А б

Рис.1. Виникнення ефекту Холла (а) і утворення кута Холла (б)

У випадку рухомого негативного заряду при визначенні напрямку сили Лоренца треба враховувати його знак. Вектори для негативного заряду утворюють ліву трійку векторів. Для взаємного розташування напрямків і , наведених на рис.1а, сила Лоренца для негативного заряду буде направлена також вниз.

Накопичення заряду призводить до виникнення електричного поля вздовж осі – поля Холла , яке протидіє дії сили Лоренца. У стані рівноваги це поперечне поле повністю скомпенсує силу Лоренца, і струм буде протікати лише в напрямку осі . При цьому вектор напруженості результуючого електричного поля повернеться відносно напрямку струму на кут Холла (рис.1б), причому

. (2)

Відхилення вектора напруженості електричного поля від напрямку протікання струму означає, що еквіпотенціальні поверхні, перпендикулярні до теж не будуть перпендикулярними до бічних поверхонь зразка, а матимуть певний нахил до них.

Напрямок поля Холла при зміні знаку носіїв заряду змінюється на протилежний, що використовують для визначення типу провідності матеріалу, особливо широко – у фізиці напівпровідників.