Ефект ще студентом відкрив у 1879 р. Едвін Герберт Холл на закису міді (один із різновидів оксиду міді). Він полягає у появі електричного поля у зразку, розміщеному у схрещених електричному і магнітному полях, причому напрямок цього поля перпендикулярний напрямкам і зовнішнього електричного, і магнітного полів.
Ефект Холла – одне з найцікавіших фізичних явищ, що спостерігаються у твердих тілах, і його експериментальне дослідження дає можливість визначити три найбільш важливі величини, що характеризують електропровідність металів і напівпровідників: 1) знак носіїв заряду (тип провідності), 2) концентрацію носіїв заряду, 3) рухливість носіїв заряду.