Широке практичне застосування в радіоелектроніці знаходять напівпровідникові кристали, які містять у своємі об’ємі області з різним типом провідності (див. Лабораторну роботу №1). Якщо в одній частині напівпровідника є велика кількість донорів (наприклад, атомів Sb або P в Ge або Si), а в іншій – велика кількість акцепторів (атомів Al або In), то в першій області провідність має електронний (основними носіями заряду є електрони), а в другій – дірковий характер (основними носіями заряду є дірки). Відповідно кажуть про матеріали
типу і
типу провідності. Окіл межі між
та
областями називається
переходом (рис.1а).
Властивості
переходу в умовах рівноваги
Розглянемо, що відбувається у цьому околі за умови рівноваги. Нехай у напівпровідниковому зразку ліворуч від деякої площини
знаходиться
область з концентрацією акцепторів
, а праворуч –
область з концентрацією донорів
(рис.1б). Такий перехід називається пласким різким
переходом.
Рис.1. а – схематичне зображення різкого плаского
– переходу; б – розподіл концентрації донорних і акцепторних атомів у
– переході; в – розподіл густини об’ємного заряду у околі
– переходу
Припустимо, що донори і акцептори повністю іонізовані, тобто кожен атом донора віддав один електрон в зону провідності, а кожен акцептор створив одну дірку у валентній зоні. Тоді концентрація дірок в
–області
практично дорівнює концентрації акцепторних атомів
, а концентрація електронів у
–області
– концентрації донорних атомів
.
Крім основних носіїв заряду ці області містять неосновні носії заряду: електрони у
–області з концентрацією
та дірки в
–області з концентрацією
. Їх концентрацію можна визначити, користуючись законом діючих мас, який визначає, що за фіксованої температури добуток концентрацій електронів і дірок для даного напівпровідника є величиною сталою
, (1)
де
– концентрація носіїв заряду у власному напівпровіднику, яка визначається ефективними щільностями станів в зоні провідності
і у валентній зоні
, а також шириною забороненої зони напівпровідника 
,
,
, (2)
де
– стала Больцмана,
– стала Планка,
– ефективні маси носіїв заряду в зоні провідності і валентній зоні відповідно, які враховують вплив кристалічної гратки на рух носія заряду. Зазвичай
1022 м-3,
1019 м-3, тобто концентрація дірок праворуч
, де вони не є основними носіями заряду, набагато менша за концентрацію дірок
ліворуч, де вони є основними носіями заряду, тобто
. Аналогічно для електронів
. Із формули (1) маємо
1016 м-3.
Таким чином, в області
– переходу має місце відчутний перепад концентрацій електронів і дірок. Внаслідок градієнту концентрації частина дірок буде дифундувати крізь
– перехід, і
– область буде заряджатись позитивно відносно
– області. Аналогічно частина електронів буде дифундувати в
– область, вона зарядиться негативно відносно
– області (рис.1а). По обидва боки від геометричної межі розділу між
– та
– областями виникають області просторового заряду. Зовнішні границі цих областей можна вважати границями
– переходу (рис.1в).
На рис.2а зображена енергетична схема цих областей в момент їх уявного з’єднання. Система знаходиться в нерівноважному стані, і рівень Фермі в
– області
знаходиться вище рівня Фермі
в
– області. Наявність градієнтів концентрацій носіїв заряду приведе до виникнення дифузійних потоків електронів із
– області в
– область
і дірок із
– області в
– область
. Перетікання носіїв заряду буде відбуватись доти, поки не встановиться стан рівноваги, тобто потік електронів із
– області в
– область не врівноважиться потоком електронів у зворотному напрямку (для дірок аналогічно)
;
. (3)
Рис.2. Енергетична схема
– переходу до встановлення рівноваги (а)






