Проаналізуємо формулу (15) з точки зору впливу температури на ВАХ
–переходу. Перепишемо формули (1) у вигляді
;
,
а з (2) отримаємо вираз для концентрації носіїв заряду у власному напівпровіднику
. (21)
З (21) видно, що із збільшенням температури концентрація
буде швидко зростати, тоді як
і
від температури практично не залежать. Тому при деякому значенні температури
може досягти значень рівних
,
. Тоді
;
,
тобто при поступовому нагріванні
–переходу можна досягти такої температури, при якій концентрація неосновних носіїв заряду зрівняється з концентрацією основних:
,
. При такій температурі потенціальний бар’єр на
–переході, що обумовлював його випрямляючі властивості, зникає, оскільки згідно (4)
,
внаслідок чого зникає і властивість
–переходу випрямляти струм.
Ця температура буде тим вищою, чим ширша заборонена зона
напівпровідника. Для германієвих діодів, щирина забороненої зони яких
=0,62 еВ, максимально припустима робоча температура ~75°C; для кремнієвих діодів, у яких
=1,12 еВ, максимальна робоча температура може досягати 150°C.
Знімаючи ВАХ
–переходу при різних температурах та визначивши графічним методом відповідні контактні різниці потенціалів, можна визначити ширину забороненої зони напівпровідника. Дійсно, використавши формули (1), (2) і (4) та вважаючи, що
та
, вираз для контактної різниці потенціалів можна записати у вигляді
. (22)
Оскільки має місце залежність
,
то формулу (22) для двох різних значень температури можна переписати у вигляді
(23)
де
. Віднявши з першого з рівнянь системи (23) друге і виділивши
, отримаємо
. (24)






