Оформлення списку використаної літератури

До цього списку включаються усі використані джерела, які розташовуються в алфавітному порядку чи порядку звертання. Інформація про видання (монографії, підручники, довідники тощо) має включати: прізвище та ініціали автора, назву книги, місце видання, видавництво і рік видання, обсяг у сторінках. Ці дані друкуються у виданнях.

Прізвище автора подається у називному відмінку. Якщо є два, три чи чотири автори, то їх прізвища з ініціалами подають у тій послідовності, у якій вони надруковані у книзі; перед прізвищем наступного автора ставлять кому. При наявності більше чотирьох авторів, вказують прізвища з ініціалами тільки перших трьох, а далі пишуть слова ”та інші”. Назву місця видання необхідно подати повністю у називному відмінку; можна скорочувати назви тільки двох міст: Київ (К.), Москва (М.).

Дані про статтю із періодичного видання мають вказувати: прізвище та ініціали автора, заголовок статті, назву видання (журналу), назву серії (якщо така є), рік випуску, номер видання (журналу), сторінки, на яких розміщена стаття. Заголовок статті подається у тому вигляді, як вказано у періодичному виданні. Номери сторінок, на яких розміщена стаття, розділяють рискою, наприклад, C.32-39.

Приклади оформлення джерел використаної літератури:

Приклади опису законодавчих і нормативно-правових документів

1. Цивільний кодекс України: Офіційне видання. - К.: Атіка, 2004. - 416 с.

2. Закон України «Про банки і банківську діяльність».// Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. – 2001- № 1. – c. 4-40.

3. Положення НБУ “Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків”: Затверджено Постановою Правління НБУ № 279 від 06.07.2000 р. із змінами та доповненнями.

 

Приклади опису книг одного, двох і трьох і більше авторів

1. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку: Підручник. − 2-ге вид., доп. і перероб. − К.: КНЕУ, 2004. − 468 с.

2. Дмитренко Г.А., Шарапатова Е.А. Мотивация и оценка персонала. – К.: МАУП, 2002. – 248 с.

3. Банківський менеджмент: Навч. посіб. для вищ. навч. закл. / О.Кириченко, І.Гіленко, А. Ятченко.-К.: Основи, 1999.- 67І с.

4. Операції комерційних банків / Р.Коцовська, В.Ричаківська, Г.Табачук, Я.Грудзевич, М.Вознюк. – 3-тє вид. – К.: Алерта; Львів: ЛБІ НБУ, 2003. – 500 с.

Приклади опису перекладних видань

1. Роуз Питер С. Банковский менеджмент / Пер.с англ. 2-го изд.—М.: “Дело Лтд”, 1995-768 с.

 

Приклади опису статей у фахових виданнях

2. Бушуєва І. Основні шляхи забезпечення прибутковості комерційного банку // Банківська справа. − 2002. − № 6. − С. 30-39.

3. Кірєєва К. Удосконалення системи регулювання банківського капіталу шляхом запровадження ринкової дисципліни у вітчизняній банківській системі // Вісник НБУ. − 2005. − №11. − С.48-51.

4. Пшик Б.І. Роль банківських установ в активізації інвестиційних процесів// Соціально – економічні дослідження в перехідний період. Фінансо ві механізми активізації підприємництва в Україні. (Збірник наукових праць). Випуск 2(ХХХIІІ) / НАН України, Інститут регіональних досліджень; Редкол. відп. ред. акад. НАН України М.І. Долішній. Частина 2.- Львів, 2002. –– с. 216 – 223.

Приклади опису матеріалів, отриманих з мережі Інтернет

1. Постанова Кабінету Міністрів України і Правління Національного банку України «Про затвердження Програми протидії легалізації (відмивання) грошей, отриманих злочинним шляхом, на 2004 рік», від 16.01.2004р. за №45 // www. rada.gov.ua

2. Directive of the European Commission 2006/70/EC of 1 August 2006 lying down implementing measures for Directive 2005/60/EC //www.ec.europa.eu/internal_market/company/financial-crime/index_en.htm;

3. Приватбанк Та Києво-Могилянська бізнес-школа підписують угоду про створення першого в Україні корпоративного університету//www.UkrBiz.net.

 

Оформлення додатків

 

Додатки оформляються як продовження роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини, розміщуючи їх у порядку посилань у тексті роботи. Кожний додаток починається з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими буквами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими буквами з першої великої друкується слово “Додаток …” і велика літера української абетки, наприклад “Додаток А”, “Додаток Б”. Додатки слід позначати послідовно відповідно до букв алфавіту, за винятком букв Г, Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Один додаток позначається як додаток А.

Текст кожного додатка може поділятись на розділи та підрозділи, які нумеруються у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1. – підрозділ перший третього розділу додатка В.

Ілюстрації, таблиці і формули у додатках нумеруються у межах кожного додатка, наприклад: рис. А.1.2. – другий рисунок першого розділу додатка А; формула (В.1) – перша формула додатка В.

При оформленні додатків окремою частиною на титульному аркуші роботи під її назвою друкують великими буквами слово “ДОДАТКИ”.